Постанова № 34087174, 09.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. справа № 2а-0870/10538/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.,

за участю:

позивача: - ОСОБА_1ОСОБА_2 дов від 30.11.2012

відповідача-1: - Коцило Ю.М. дов від 29.01.2012

відповідача-2: - Попова Ю.В. дов від 25.12.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці та Міністерства внутрішніх справ України

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

у справі № 2а-0870/10538/11

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці

про зобов'язання вчинити дії,-

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці, в якому просив зобов'язати відповідачів змінити дату звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас з посади начальника лінійного відділу на станції Запоріжжя з 29 березня 2011 року на 15 травня 2011 року і змінити підставу його звільнення з п. 64 "ж" (за власним бажанням) на п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114, з посади начальника лінійного відділу на станції Запоріжжя на підставі наказу МВС України від 17.03.2011 № 375 о/с наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці від 01.04.2011 № 28 о/с з 29.03.2011 на підставі поданого рапорту позивача від 15.02.2011, тобто без дотримання вимог п.68 вказаного Положення, а саме: раніше збігу тримісячного терміну з дня подачі рапорту.

Щодо підстав звільнення позивач зазначає, що після звільнення, на підставі направлення Лінійного відділу на станції Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці від 03.02.2011 позивач пройшов медичний огляд у Військово-лікарняній комісії ГУМВС України у Запорізькій області, за результатами якого 01.08.2011 BJIK складено свідоцтво про хворобу № 337, в якому зазначено, що позивач є непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Діюче законодавство передбачає можливість зміни підстави звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з виявленням того, що на момент звільнення особа за станом здоров'я була непридатна до служби. На звернення до УМВС України на Придніпровській залізниці з проханням про зміну підстави та часу звільнення позивачем 11.10.2011 отримано лист № 5/Д-115, яким у задоволенні його вимог відмовлено із посиланням на роз'яснення Департаменту кадрового забезпечення МВС України від 28.09.2011 року № 6/1/1-4729, відповідно до якого звільнення відбулося за пунктом 64 "ж" Положення про проходження служби на підставі поданих рапортів, тоді як свідоцтво про хворобу було видано BJIK значно пізніше, у зв'язку з чим на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ підстав для звільнення через хворобу не було.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці змінити дату звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас з посади начальника лінійного відділу на станції Запоріжжя з 29 березня 2011 року на 15 травня 2011 року і замінено підставу його звільнення з п. 64 "ж" (за власним бажанням) на п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

Не погодившись із постановою суду, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці подало апеляційну скаргу (а.с. 85а), в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Відповідно до поданих позивачем рапортів позивач виявив бажання звільнитися з органів внутрішніх справ за власним бажанням та у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС. Одночасно в рапорті позивач просив розглянути питання про його звільнення без присутності на кадровій комісії, від проходження ВЛК він відмовився, не зважаючи на те, що до моменту написання рапортів позивачу було видано направлення на проходження військово-лікарняної комісії 03.02.2011. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114, чітко не визначає строк, протягом якого відповідач можу прийняти рішення про звільнення після отримання ним заяви особи про звільнення за власним бажанням.

Міністерство внутрішніх справ України також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу (а.с.94), в якій просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114, не передбачено, що даті звільнення має передувати не менше трьох місяців з часу подачі рапорту про звільнення зі служби за особистим проханням. Крім того, відповідно до п.64 «б» (через хворобу) вказаного Положення особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (з постановленням військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними) за рішенням військово-лікарської комісії. Свідоцтво про хворобу видано позивачеві 01.08.2011, тому станом на 29.03.2011 підстав для звільнення позивача з займаної посади за станом здоров'я не було. Крім того, відповідно до Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85, якщо постанови про придатність до служби колишніх осіб вищого, старшого чи середнього начальницького складу органів внутрішніх справ і осіб офіцерського складу запасу (у відставці) на період звільнення їх з органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС призводять до зміни формулювання наказу про звільнення, то вони підлягають затвердженню вищою за статусом штатною ВЛК. В даному випадку свідоцтво про хворобу № 337 від 01.08.2011, видане ВЛК ГУМВС України в Запорізькій області, вищою за статусом ВЛК не затверджувалось.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Позивач, його представник проти задоволення апеляційних скарг заперечують, зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 15.02.2011 позивачем на ім'я начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці поданий рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням та у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України. Одночасно позивач просив розглянути питання про його звільнення з ОВС на кадровій комісії без його участі. Від проходження ВЛК відмовився, так як вважає себе здоровим.

14.03.2011 позивачем поданий рапорт Міністру внутрішніх справ України про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за власним бажанням та у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України.

23.03.2011 наказом МВС України № 375 о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.08.1991 № 114, з посади начальника лінійного відділу на станції Запоріжжя. Звільнення здійснено на підставі подання Управління МВС України на Придніпровській залізниці від 17.03.2011 № 5/2603 і рапорту ОСОБА_1 від 15.02.2011.

01.04.2011 на підставі зазначеного наказу МВС України УМВС України на Придніпровській залізниці видано наказ № 28 о/с, згідно з яким позивача звільнено з органів МВС у запас (з постановою на військовий облік) за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з посади начальника лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 29.03.2011.

Крім того, судом встановлено, що 03.02.2011, до звільнення позивача, ним отримано направлення Лінійного відділу на станції Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці на військово-лікарняну комісію.

На підставі зазначеного направлення позивач після звільнення зі служби пройшов медичний огляд у Військово-лікарняній комісії ГУМВС України у Запорізькій області.

За результатами зазначеного огляду 01.08.2011 BЛK ГУМВС України у Запорізькій області складено свідоцтво про хворобу № 337, в якому зазначено, що на основі ст. 39б, 41г, 71в, 23г, 55в графи 1 розкладу хвороб і фізичних вад (наказ МВС України № 85 від 06.02.2001) позивач є непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Згідно з пунктом 12 свідоцтва захворювання позивача пов'язані з проходженням служби у органах внутрішніх справ.

Після отримання вказаного свідоцтва про хворобу позивач звернувся до УМВС України на Придніпровській залізниці з завою про зміну підстави та часу звільнення, проте отримав відповідь (лист від 11.10.2011 № 5/Д-115), якою у задоволенні вимог позивача відмовлено з посиланням на роз'яснення Департаменту кадрового забезпечення МВС України від 28.09.2011 № 6/11-4729, відповідно до якого звільнення позивача відбулось за п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі поданих рапортів, тоді які свідоцтво про хворобу видано ВЛК значно пізніше, у зв'язку з чим на час звільнення підстав для звільнення позивача через хворобу не було.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідачів змінити дату звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас з 29 березня 2011 року на 15 травня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не дотримано приписи п.68 наведеного вище Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яким передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114.

Відповідно до пункту 10 вказаного Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Пунктом 68 вищенаведеного Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2011 позивач подав рапорт про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення, а наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 01.04.2011 № 28 о/с позивача звільнено з органів МВС у запас (з постановою на військовий облік) за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 29.03.2011.

Такі дії суперечить вимогам пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки за його змістом, до закінчення трьохмісячного строку попередження згадані особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.

Також в порушення вимог підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ відповідачами підстави написання позивачем рапорту про звільнення не з'ясовувались, бесіда щодо звільнення не проводилась, поважність причин, що перешкоджають виконанню ним своїх службових (посадових) обов'язків, фактично не з'ясовувалась.

Крім того, судом встановлено, що наявні в матеріалах справи документи (обхідний лист позивача та листок узгоджень до акту передачі справ - а.с.66, 67) свідчать, що передача позивачем справ та процес його звільнення фактично тривав до 17.05.2011.

Так, листок узгоджень до акту передачі справ за підписом начальника УМВС України на Придніпровській залізниці датований 04.05.2011 і в ньому міститься вказівка відповідальним особам управління провести перевірку відомостей, доповісти пропозиції щодо підписання акту з позивачем в термін до 16.05.2011. Також в обхідному листку позивача час підписання цього листка завідувачем ВФЗБО Ткаченком О.М. датований 17.05.2011.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що звільнення позивача зі служби до закінчення трьохмісячного строку попередження є неправомірними.

Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного предмету спору, що підтверджується постановами Верховного Суду України від 5 грудня 2011 року (№ 21-236а11) та 29 травня 2012 року (№ 21-122а12).

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача про зміну дати його звільнення з 29.03.2011 на 15.05 2011.

Щодо позовних вимог про зобов'язання змінити підставу його звільнення з п. 64 "ж" (за власним бажанням) на п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до пункту 64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85 затверджено Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС та Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС.

Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженим наказом МВС від 06.02.2001 № 85, не передбачено обов'язкове проходження особою, яка звільняється, медичного огляду в окружній військово-лікарській комісії ГУМВС.

Разом з тим, за приписами п.1.3 вказаного Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС основним завданням військово-лікарської комісії, зокрема, є проведення військово-лікарської експертизи визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби.

Тобто наведене Положення не обмежує права осіб рядового й начальницького складу ОВС, що звільнилися зі служби, на проведення стосовно цих осіб військово-лікарської експертизи.

Відповідно до п.1.52 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС якщо колишній працівник органів внутрішніх справ із числа осіб рядового й начальницького складу порушує питання про визначення його придатності до служби чи перегляд постанови BЛK, винесеної на час його фактичного звільнення з органів внутрішніх справ, то підрозділ по роботі з особовим складом органу внутрішніх справ за місцем проживання такої особи направляє до відповідної BЛK, яка знаходиться в місцевості, де він мешкає, його заяву та особову справу, а на пенсіонерів МВС, крім того, пенсійну справу, картку амбулаторного хворого (медичну книжку), акти медичного огляду за період служби та інші медичні документи. ВЛК за потреби додатково запитує і разом з головними спеціалістами Управління охорони здоров'я (відділу) служби вивчає подані документи. Якщо при цьому встановлено, що є підстави для задоволення прохання, то BЛK дає експертну оцінку цим документам після стаціонарного обстеження з метою встановлення його придатності до служби на період звільнення. Рішення ВЛК оформляється протоколом і довідкою (додаток 11) у 3-х примірниках. При цьому військово-лікарська комісія виносить постанову про придатність особи до служби в органах внутрішніх справ та причинний зв'язок її захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) зі службою.

Згідно з п. 1.63 вказаного Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду ВЛК свої постанови виносять на час фактичного огляду даної особи. Щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС, військовослужбовців, які не проходили медичного огляду у ВЛК при звільненні зі служби, постанови виносяться на час фактичного звільнення з ОВС на підставі медичних документів.

Пунктом 2.14 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України передбачено, що якщо постанови про придатність до служби колишніх осіб вищого, старшого чи середнього начальницького складу органів внутрішніх справ і осіб офіцерського складу запасу (у відставці) на період звільнення їх з органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС призводять до зміни формулювання наказу про звільнення, то вони підлягають затвердженню вищою за статусом штатною ВЛК. Остаточні постанови в цих випадках виносяться Центральною військово-лікарською комісією МВС.

Посилаючись на вказані правові норми, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинне законодавство передбачає можливість зміни підстави звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з виявленням того, що на момент звільнення особа за станом здоров'я була непридатною до служби.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно встановивши норми права, що регулюють спірні правовідносини, не в повному обсязі з'ясував обставини справи, що мають значення для справи.

На момент звернення позивача з вимогою змінити підставу його звільнення свідоцтво про хворобу № 337 від 01.08.2011, видане ВЛК ГУМВС України в Запорізькій області, не затверджувалось вищою за статусом ВЛК, як того вимагає п.2.14 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС, у зв'язку з чим таке свідоцтво не могло бути підставою для прийняття відповідачами рішення про зміну підстави звільнення з органів внутрішніх справ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 21.03.2013 подана заява до ВЛК ГУМВС України в Запорізькій області про затвердження свідоцтва про хворобу № 337, виданого 01.08.2011, проте відповідь з поставленого позивачем питання ним ще отримана.

Наведене вище свідчить, що до затвердження в установленому порядку виданого позивачеві свідоцтва про хворобу у відповідачів відсутні підстави для вирішення питання про зміну підстави звільнення позивача на п.64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Звернення позивача з відповідною вимогою змінити підставу його звільнення правомірно залишено листом від 11.10.2011 № 5/Д-115 УМВС України на Придніпровській залізниці без задоволення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи, зробив помилковий висновок про зобов'язання відповідачів змінити підставу звільнення позивача з п. 64 "ж" (за власним бажанням) на п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

За таких обставин колегія суддів відповідно до ст.202 КАС України вважає за необхідне апеляційні скарги відповідачів задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній вище частині, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці та Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі № 2а-0870/10538/11 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці змінити підставу звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас з посади начальника лінійного відділу на станції Запоріжжя з п. 64 "ж" (за власним бажанням) на п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

Прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі № 2а-0870/10538/11 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко