ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2013 р.Справа № 916/1118/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Лавренюк О.Т.
суддів Савицького Я.Ф., Головея В.М.
Склад колегії змінено згідно розпорядження виконуючого обов'язки голови суду № 805 від 09.10.2013 р.
при секретарі судового засідання: Будному О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від відповідача: Руденко І.С., довіреність б/н від 25.09.2013 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Тарний Комбінат"
на рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р.
по справі №916/1118/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон.Пак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Тарний Комбінат"
про стягнення 127179,07 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2013 р., розгляд справи відкладався на 10.10.2013 р.
В судовому засіданні 10.10.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
23.04.2013 р. ТОВ "Дон.Пак" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 127179,07 грн., а саме: основного боргу у розмірі 122175,96 грн., 3%річних у розмірі 833,85 грн., пені у розмірі 4169,26 грн.
Позовні вимоги до ТОВ "Дон.Пак" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №108/12 від 07.12.2012 р. Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за вищезазначеною угодою щодо оплати отриманої продукції виконав лише частково, у зв'язку з чим за ним на дату звернення позивача з позовом утворилась заборгованість в розмірі 127175,96 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р. по справі №916/1118/13 (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги ТОВ "Дон.Пак" до ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" про стягнення задоволено: стягнуто з ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" на користь ТОВ "Дон.Пак" основний борг у розмірі 122175,96 грн., 3% річних у розмірі 833,85 грн., пені у розмірі 4169,26 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2543,58 грн., з посиланням на те, що судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 122175,96грн. є обґрунтованою. Оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано своїх зобов'язань по договору суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення пені та 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р. по справі №916/1118/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції визначаючи суму оплати товару за поставлений товар в розмірі 122175,96 грн., безпідставно врахував суму оплати за транспортні послуги, крім того, за довіреністю серії ААА №198029 від 21.12.2012 р. представник ТОВ "ОТК" був уповноважений на отримання товару на суму 35000 грн., проте згідно з видаткової накладної № РН-453 від 21.12.2012 р. був відвантажений товар на суму усього 49234,00 грн., таким чином товар отриманий на 14234,00 без належних повноважень.
10.10.2012 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "ОТК" про затвердження мирової угоди по справі №916/1118/13 з текстом мирової угоди, підписаним керівниками сторін, в якій позивач та відповідач просять суд апеляційної інстанції затвердити мирову угоду по справі.
В засіданні апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р. представник відповідача підтримав заяву про затвердження мирової угоди.
Клопотання щодо затвердження мирової угоди судовою колегією відхилено з огляду на приписи ст. 103 ГПК України, п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".
Представник ТОВ "ОТК" був присутній у судовому засіданні, надавав пояснення, просив суд скасувати рішення з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник ТОВ "Дон.Пак" в судове засідання не з'явився, відзив не надав, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, проте позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причину неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "ОТК", заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду змінити з огляду на таке:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області, 07.12.2012 року між ТОВ "Дон.Пак" (позивач, виробник) та ТОВ "Одеський тарний комбінат" (відповідач, споживач) укладено договір №108\12 (Договір) відповідно до умов якого виробник зобов'язується передати у власність споживачеві гофропродукцію (товар), а споживач зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).
Відповідно п. 3.4. договору № 108/12 від 07.12.2012 р. Покупець зобов'язується здійснити 100% оплату за фактом поставки Товару на розрахунковий рахунок Виробника протягом 40 календарних днів з моменту вивантаження товару, за несвоєчасну оплату Товару за кожний прострочений день Виробник має право стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Дон.Пак" поставило на підставі Договору ТОВ "ОТК" товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-443 від 12.12.2012 р. на суму 76898,98 грн. у тому числі ПДВ на суму 12816,49 грн., № РН-453 від 21.12.2012 р. на суму 49234,00 грн. у тому числі транспортні послуги на суму 2500 грн. та ПДВ на суму 8205,67 грн., № РН-458 від 25.12.2012 р. у тому числі транспортні послуги на суму 215,84 грн. та ПДВ у сумі 173,83 грн.,
В матеріалах справи наявні копії довіреностей, з переліком цінностей який належить отримати, серії ААА№198023, ААА№198029, ААА№198030, видані Пулову Констянтину Миколайовичу на отримання товару від ТОВ "Дон.Пак".
ТОВ "ОТК" за одержаний товар розрахувалось частково, сплативши лише 5000,00 грн., залишок боргу відповідач не сплатив, свої зобов'язання по оплаті товару у строк, встановлений п. 3.4 Договору, не виконав.
Вказані обставини підтверджені випискою ПАТ "Профін Банк" з особового рахунку за 20.02.2013 р. ТОВ "Дон.Пак".
Докази виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, ТОВ "ОТК" не сплатило ТОВ "Дон.Пак" заборгованість за одержаний товар, що стало підставою для звернення ТОВ "Дон.Пак" до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "ОТК" про стягнення коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дон.Пак" належно виконало свої зобов'язання за договором: поставило товар на суму 123916,96 грн., а представник ТОВ "ОТК" прийняв товар на підставі довіреностей, наявних в матеріалах справи, проте ТОВ "ОТК" не виконало свої зобов'язані по сплаті товару у строк та у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, а саме належними накладними, рахунками-фактурами.
Судом першої інстанції вказано, що на дату звернення позивача до суду за відповідачем рахувалась основна заборгованість в розмірі 122175,96 грн.
Колегія суддів встановила, що місцевим господарським судом не враховано те, що в накладні: № РН-453 від 21.12.2012 р. на суму 49234,00 грн. зараховано транспортні послуги на суму 2500 грн. та ПДВ на суму 8205,67 грн.; № РН-458 від 25.12.2012 р. зараховані транспортні послуги на суму 215,84 грн. та ПДВ у сумі 173,83 грн., між тим позовні вимоги обґрунтовані договором №108/12 від 07.12.2012 р., відповідно до п.2.2 якого доставка Товару в пункт призначення може здійснюватись як "Споживачем" так і "Виробник" за окрему платню, що визначається відповідною угодою сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, ніяких угод щодо оплати транспортних послуг між сторонами не укладалось і, таким чином, не може бути зарахована вартість транспортних послуг в заборгованість за поставлену продукцію на що суд першої інстанції уваги не звернув, у зв"язку чим судова колегія вважає необхідним рішення суду в частині стягнення заборгованості за поставлений товар змінити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в розмірі 118916, 96 грн.
В позовній заяві ТОВ "Дон.Пак" також просило стягнути з відповідачів 3 % річних у розмірі 833,85 грн., пені у розмірі 4169,26 грн.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та розрахунок пені, здійснений ТОВ "Дон.Пак", колегія суддів встановила, що в розрахунках не враховано те, що в накладних № РН-453 від 21.12.2012 р., № РН-458 від 25.12.2012 р. включені транспортні послуги, між тим позовні вимоги обґрунтовані договором №108/12 від 07.12.2012 р., яким не передбачені оплата за транспортні послуги та сплата неустойки за прострочення оплати за транспортні послуги.
Відтак, може бути стягнуто пеню лише за прострочення оплати за поставку товару, колегія суддів зробивши свій розрахунок встановила, що стягненню підлягає пеня в сумі 4038,33 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних, з огляду на приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги про стягнення 3 % річних, однак при здійснення розрахунку 3 % річних також не було враховано те, що в накладні включені транспортні послуги, у зв'язку з чим в цій частині рішення підлягає зміні і стягненню підлягає сума в розмірі 807,66 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного нарахування заборгованості не відповідає дійсності, оскільки за довіреністю серії ААА №198029 від 21.12.2012 р. представник ТОВ "ОТК" був уповноважений на отримання товару на суму 35000 грн., проте згідно з видаткової накладної № РН-453 від 21.12.2012 р. був відвантажений товар на суму усього 49234,00 грн., таким чином товар отриманий на 14234,00 без належних повноважень. Перевіривши вищенаведену довіреність, колегія суддів встановила, що в переліку цінностей, що належить отримати за довіреністю вказано кількість товару - 35 000 шт. (тридцять п'ять тисяч штук), а не вартість товару.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р. по справі №916/1118/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: позов задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Одеський Тарний Комбінат" на користь ТОВ "Дон.Пак" основний борг у розмірі 118916,96 грн., 3% річних у розмірі 807,66 грн., пені у розмірі 4038,33 грн.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р. по справі №916/1118/13 змінити, викласти резолютивну частину в наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Тарний Комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон.Пак" основний борг у розмірі 118916,96 грн., 3% річних у розмірі 807,66 грн., пені у розмірі 4038,33 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2475,26 грн.
В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон.Пак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Тарний Комбінат" судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 12,00 грн.
Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текс постанови складений та підписаний 11.10.2013 р.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя В.М. Головей
Судове рішення № 34086900, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 10.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1118/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: