Рішення № 34086518, 09.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа № 5019/1867/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" (далі - Товариство) в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." (далі - Представництво) до приватної фірми "Азурит" (далі - Фірма) про стягнення заборгованості в сумі 229 758 грн. 05 коп.,

за участі представників:

позивача: Гороховської А.О. за дов. від 19 листопада 2012 року № 0199,

відповідача: Цвик О.О. за дов. від 1 жовтня 2013 року № 178,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2012 року Товариство в особі Представництва звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договорів підряду № 6 Б та № 8 Б, укладених між сторонами у справі відповідно 22 листопада 2010 року та 29 листопада 2010 року, позивач оплатив відповідачу вартість передбачених вказаними угодами проектних та будівельних робіт. Зокрема, за договором від 22 листопада 2010 року № 6 Б позивачем було перераховано підряднику аванс у розмірі 1 519 350 грн. 00 коп., а за договором від 29 листопада 2010 року № 8 Б - 440 053 грн. 05 коп. Проте оплачені роботи були проведені не в повному обсязі. Так, за першим договором відповідач виконав робіт на 1 474 500 грн. 00 коп., по другому договору - на 255 145 грн. 00 коп.

Оскільки потреба позивача у проведенні залишку робіт відпала, останній, посилаючись на статті 525, 526, 611, 615, 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 229 758 грн. 05 коп., які полягають у безпідставному перерахуванні позивачем даної суми грошових коштів за роботи, які Фірмою виконані не були.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2012 року (суддя Павлюк І.Ю.) порушено провадження у справі № 5019/1867/12 та призначено її до розгляду.

18 грудня 2012 року через канцелярію суду надійшов відзив Фірми на позовну заяву від 18 грудня 2012 року № 279, в якому остання просила суд відмовити Товариству в задоволенні його вимог з огляду на те, що відповідач у повному обсязі виконав оплачені замовником роботи, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, у матеріалах справи наявні документи, які свідчать про завершення спірних робіт та готовність до експлуатації об'єкта, на якому вони проводились.

Ухвалами суду від 29 січня 2013 року було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

Відповідно до пункту 3.9.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи факт обрання судді Павлюк І.Ю. суддею Рівненського апеляційного господарського суду, та на підставі пунктів 3.1.12-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду Рівненської області від 10 червня 2013 року № 01-07/144/2013 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5019/1867/12, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою суду від 7 серпня 2013 року справу № 5019/1867/12 було прийнято до провадження суддею Павленком Є.В., провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 21 серпня 2013 року.

Ухвалою суду від 21 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 4 вересня 2013 року.

Ухвалою суду від 4 вересня 2013 року (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 17 вересня 2013 року) розгляд справи відкладено на 2 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2013 року строк розгляду спору у справі № 5019/1867/12 продовжено на 15 днів - до 22 жовтня 2013 року, розгляд справи відкладено на 9 жовтня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 9 жовтня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 18 грудня 2012 року № 279.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2010 року між позивачем та Фірмою був укладений договір підряду № 6 Б "На комплексні проектні та електромонтажні роботи. Трансформаторна підстанція. Кабельні мережі 10кВ". За умовами вказаної угоди відповідач взяв на себе обов'язок виконати проектні і будівельні роботи згідно будівельних норм та правил, а також згідно погоджених із замовником додатків до договору, які є невід'ємною частиною цього договору, на об'єкті "Виробнича база товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Віта", що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чумацька, 4 (т. 1, а.с. 8-12).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.4. даного договору перелік робіт, належних до виконання підрядником, зазначено у відповідних додатках до договору та складає: отримання ТУ, проектування ТП та кабельних мереж 10кВ, отримання рішення по проекту, отримання дозвільних документів, прокладання кабельних мереж 10кВ, монтаж силового обладнання ТП.

Термін виконання окремих робіт зазначається у відповідних додатках до договору та погоджується із замовником (пункт 1.5 договору).

За умовами пункту 2.1 договору вартість зазначених у пункті 1.1 робіт визначається згідно додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, та складає 2 014 700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 335 784 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2 цієї угоди передбачено, що замовник сплачує аванс згідно виставлених підрядником рахунків-фактур на придбання будівельних матеріалів на розрахунковий рахунок підрядника до початку робіт у розмірі 1 007 350 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 167 891 грн. 67 коп.

Підтвердженням належного виконання робіт згідно цього договору є акт виконання робіт, підписаний обома сторонами (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.5 вказаної угоди остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно цього договору (пункт 4.2 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач авансом перерахував підряднику 1 519 350 грн. 00 коп. Вказаний факт додатково підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (т. 1, а.с. 35-45). У свою чергу відповідач виконав роботи з прокладання КЛ 10кВ, монтажу силового обладнання, глибинного заземлення силового обладнання та улаштування фундаменту КТП, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000066 на суму 1 385 000 грн. 00 коп. та за березень 2011 року № ОУ-0000016 на суму 89 500 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 13, 15), а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 14, 16). Вказані документи були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками вказаних суб'єктів господарювання.

Крім того, 29 листопада 2010 року між позивачем та Фірмою був укладений договір підряду № 8 Б на комплексні проектні та монтажні роботи системи газопостачання. За умовами вказаної угоди відповідач взяв на себе обов'язок виконати проектні і будівельні роботи згідно будівельних норм та правил, а також згідно погоджених із замовником додатків до договору, які є невід'ємною частиною цього договору, на об'єкті "Виробнича база товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Віта", що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чумацька, 4 (т. 1, а.с. 21-26).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.4. цього договору перелік робіт, належних до виконання підрядником, зазначено у відповідних додатках до договору та складає: отримання ТУ, проектування системи газопостачання, отримання рішення по проекту, отримання дозвільних документів, монтаж зовнішніх та внутрішніх газових мереж, монтаж шкафного розподільчого пункту.

Термін виконання окремих робіт зазначається у відповідних додатках до договору та погоджується із замовником (пункт 1.5 договору).

За умовами пункту 2.1 договору вартість зазначених у пункті 1.1 робіт визначається згідно додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, та складає 510 840 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 85 140 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2.2 даної угоди замовник сплачує аванс згідно виставлених підрядником рахунків-фактур на придбання будівельних матеріалів на розрахунковий рахунок підрядника до початку робіт у розмірі 255 420 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 42 570 грн. 00 коп.

Підтвердженням належного виконання робіт згідно цього договору є акт виконання робіт, підписаний обома сторонами (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.5 вказаної угоди остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.8 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно цього договору (пункт 4.2 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач авансом перерахував підряднику 440 053 грн. 05 коп. Вказаний факт додатково підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (т. 1, а.с. 35-45). Відповідач виконав передпроектні роботи, роботи з прокладання підземного газопроводу, технагляду, монтажу ШРП, монтажу газових мереж та отриманню дозвільних документів, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000065 на суму 161 180 грн. 00 коп. та за лютий 2011 року № ОУ-0000013 на суму 93 965 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 27, 29), а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 28, 30). Вказані документи були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками вказаних суб'єктів господарювання.

Проведення вищезазначених робіт за спірними договорами підтверджувалося і поясненнями представників сторін у судових засіданнях.

Крім того, у матеріалах справи також наявні копії договорів між відповідачем і товариством з обмеженою відповідальністю "УкрГазОйл" (т. 1, а.с. 115-118, 128-130), між відповідачем і приватним підприємством "Електричні системи України" (т. 1, а.с. 73-78), предметом яких є проведення спірних підрядних робіт, в яких вказані юридичні особи були залучені до проведення цих робіт в якості субпідрядників. Виконання даними суб'єктами господарювання своїх зобов'язань підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 123-127, 132-133), (т. 2, а.с. 52-65), а також платіжними дорученнями на оплату даних робіт (т. 2, а.с. 76-84).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно положень вищенаведених угод конкретні види, обсяги та вартість підрядних робіт, які мав провести відповідач на виконання спірних договорів, передбачаються у додаткових угодах та додатках до цих договорів.

Водночас при поданні до господарського суду Рівненської області даного позову позивачем не було надано вказаних документів.

З метою встановлення видів, обсягів та вартості вищезазначених підрядних робіт, судом були витребувані у позивача докази, які встановлюють види, обсяги та вартість підрядних робіт, які мав провести відповідач на виконання спірних договорів (додаткові угоди до спірних договорів, кошторисна документація, рахунки на оплату робіт тощо); докази, що підтверджують, які саме підрядні роботи були фактично проведені відповідачем із зазначенням їх виду, обсягу та вартості окремо по кожному з вказаних договорів, а також із зазначенням, які з вищенаведених робіт були оплачені позивачем та в якому обсязі. Крім того, позивача було зобов'язано надати суду докази, які підтверджують в рахунок яких конкретно видів робіт та в яких обсягах позивачем була проведена попередня оплата, а також які роботи та на яку суму не були виконані підрядником.

9 жовтня 2013 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній зазначив, що додатків чи додаткових угод до спірних договорів укладено не було. Цей факт підтверджувався і представником відповідача у судових засіданнях.

Слід зазначити, що у матеріалах даної справи наявні підписані між сторонам акти звірки взаємних розрахунків станом на 10 грудня 2012 року за договором від 22 листопада 2010 року № 6 Б та від 29 листопада 2010 року № 8 Б, згідно з якими заборгованість Фірми перед позивачем складає відповідно 44 850 грн. 00 коп. та 184 908 грн. 05 коп. (т. 2, а.с. 8-9).

Однак у матеріалах справи також міститься акт здачі-приймання робіт за грудень 2012 року № ОУ-41, в якому зафіксовано факт виконання підрядником монтажу силового обладнання за договором підряду від 22 листопада 2010 року № 6 Б на загальну суму 44 850 грн. 00 коп., а також акт здачі-приймання робіт за грудень 2012 року № ОУ-40, з якого вбачається, що у звітній період Фірмою було виконано роботи по прокладанню лінії газу, пневматичного випробування газопроводу, влаштування блискавкозахисту ШРП та монтажу ШРП за договором підряду від 29 листопада 2010 року № 8 Б на загальну суму 184 908 грн. 05 коп. (т. 1, а.с. 66, 69). Вартість вищезазначених робіт також підтверджується складеними відповідачем довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (т. 1, а.с. 65, 68). З матеріалів справи вбачається, що вищенаведені документи були направлені цінним листом з описом вкладення на адресу Представництва 10 грудня 2012 року (т. 1, а.с. 63-64). Водночас судом встановлено, що зазначені акти здачі-приймання робіт позивачем підписані не були.

Враховуючи наявність у матеріалах справи вищенаведених документів, ухвалою господарського суду Рівненської області від 29 січня 2013 року у даній (суддя Павлюк І.Ю.) було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Перед експертом були поставлені наступні питання: Чи були виконані приватною фірмою "Азурит" підрядні роботи на виконання договору від 29 листопада 2010 року № 8 Б згідно акту здачі-прийняття робіт від 10 грудня 2012 року № ОУ-40 на загальну суму 184 908 грн. 05 коп., а також чи були виконані приватною фірмою "Азурит" підрядні роботи, передбачені договором від 22 листопада 2010 року № 6 Б згідно акту здачі-прийняття робіт від 10 грудня 2012 року № ОУ-41 на загальну суму 44 850 грн. 00 коп.

5 серпня 2013 року на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31 липня 2013 року № 7159-7160 (т. 2, а.с. 32-37), в якому було вказано, що роботи по обох спірних договорах були проведені підрядником належним чином, будівельно-монтажні роботи завершені та виконані у відповідності з проектом, вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Правил безпеки систем газопостачання України", об'єкт готовий до введення в експлуатацію. Про належне виконання підрядником вказаних робіт також свідчить, зокрема, "Акт приймання закінченого будівництва об'єкта систем газопостачання м. Бориспіль, вул. Чумацька, 4" та "Акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію".

Як було зазначено вище, спірними договорами було встановлено, що перелік робіт, належних до виконання підрядником, термін виконання окремих робіт та їх вартість зазначається у відповідних додатках до цих договорів та погоджується із замовником. Однак пунктом 4.8 даних договорів передбачено, що додаткові угоди та додатки до цих договорів є їх невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

Судом встановлено, що будь-яких додатків чи додаткових угод до спірних договорів підряду сторонами укладено не було.

Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (частина 1 статті 844 ЦК України).

Водночас у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про підписання між сторонами відповідних кошторисів в рамках договорів підряду, у яких була б визначена ціна проведення конкретних видів та обсягів підрядних робіт.

Крім того, слід зазначити, що в обґрунтування своїх вимог до Фірми позивач посилався на частину 3 статті 849 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Проте у матеріалах справи відсутні докази того, що замовник призначав підрядникові строк для усунення виявлених недоліків чи у встановленому законом порядку відмовився від спірних договорів підряду.

Крім того, посилання Товариства на те, що спірна сума заборгованості за своєю правовою природою є збитками, завданими замовнику в зв'язку з тим, що останній оплатив роботи, які, на його думку, відповідачем виконані не були, оцінюються судом критично, з огляду на таке.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з положеннями статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки твердження позивача про те, що безпідставно набута Фірмою сума грошових коштів за спірними договорами за своєю правовою природою є збитками, суперечать вищезазначеним приписам чинного законодавства, вказані посилання не беруться судом до уваги.

Водночас частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Також в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, представник позивача посилався на те, що спірні підрядні роботи були проведені не Фірмою на підставі вищезазначених угод, а згідно договорів, які були укладені між Товариством та іншими субпідрядними організаціями.

Проте дані твердження також не беруться судом до уваги з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують вказаний факт. Так, з наданої позивачем копії договору доручення від 19 липня 2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-Віта" та товариством з обмеженою відповідальністю "УкрГазОйл", вбачається, що останнє взяло на себе обов'язок зареєструвати та отримати технічні умови на газопостачання від ВАТ "Київоблгаз". Водночас суд позбавлений можливості встановити факт проведення вказаною юридичною особою даних робіт в рамках саме спірних договорів у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених додаткових угод до цих договорів, в яких був би передбачений конкретний вид робіт, їх обсяг та вартість. Крім того, докази виконання вказаних робіт товариством з обмеженою відповідальністю "УкрГазОйл" та їх оплати в матеріалах справи відсутні. Водночас факт проведення Фірмою робіт, зокрема, по отриманню технічних умов підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 31 липня 2013 року № 7159-7160.

Твердження позивача про те, що частина спірних робіт була проведена товариством з обмеженою відповідальністю "УкрГазОйл" на підставі угод, які були укладені між цим товариством та позивачем, також оцінюються судом критично з огляду на наступне. В обґрунтування даного факту позивачем було надано видаткові накладні, на підставі яких позивачу були передані, зокрема, газовий лічильник, пункт газорегуляторний шафовий, пункт обліку газу та ін. Водночас вказані документи свідчать про наявність між зазначеними юридичними особами правовідносин щодо купівлі спеціалізованого обладнання, однак не підтверджують факт виконання робіт, проведення яких було доручено відповідачу згідно договору від 29 листопада 2010 року № 8 Б.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач не довів суду належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність його позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 жовтня 2013 року

Суддя Є.В. Павленко