Постанова № 34086443, 07.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 914/1538/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Краєвська М.В.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, б/н від 20.08.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2013 року

у справі № 914/1538/13 ( суддя Козак І.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць", м. Самбір

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Самбір

про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною

ділянкою та стягнення судових витрат

за участю представників:

від позивача - Бобер А.М. (довіреність б/н від 10.04.2013 року)

від відповідача - ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

НОМЕР_1 від 26.03.2008р.)

ОСОБА_1 - підприємець

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Кордюк Г.Т., Михалюк О.В. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прийнято до провадження. У зв'язку із зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року у склад судової колегії для розгляду справи № 914/1538/13 замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Новосад Д.Ф. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2013р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. розгляд апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відкладено. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Новосад Д.Ф., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2013 року у склад судової колегії для розгляду справи №914/1538/13 замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Краєвську М.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.06.2013 року у справі №914/1538/13 (суддя Козак І.Б.) позов задоволено повністю, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць" належною на праві постійного користування земельною ділянкою площею 0,1018 га., яка знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18, шляхом зобов'язання боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 демонтувати та винести за межі земельної ділянки площею 0,1018 га., яка знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18, належну боржнику малу архітектурну форму - залізну конструкцію-лоток типу "Шанс", яка розміщена на газоні з північно-східної сторони належного стягувачеві: Товариству з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць" металевого павільйону магазину "1000 дрібниць", стягнуто з боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць" 1147 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права внаслідок протиправного самовільного встановлення відповідачем малої архітектурної форми на земельній ділянці належній позивачу на праві постійного користування, передбачений статтею 212 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Фізична особа-підприємець Унятович Галина Михайлівна оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 20.08.2013 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2013р. у справі № 914/1538/13 та прийняти в даній справі нове рішення, яким відмовити позивачу ТзОВ « 1000 дрібниць» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що справа була розглянута однобічно, з грубим порушенням норм ГПК України, а саме: судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, висновки суду викладені в даному рішенні не відповідають обставинам справи та місцевим господарським судом при розгляді справи було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що він не отримував від позивача позовної заяви та додатків до неї, а також жодних документів з суду першої інстанції.

Поряд з цим апелянт вважає, що суд першої інстанції, порушивши норми процесуального законодавства, розглянув справу однобічно, взявши до уваги лише письмові докази та документи в обгрунтування позовних вимог, надані позивачем. Також, скаржник покликається на те, що він як відповідач у справі був позбавлений можливості подати суду відзив на позовну заяву та представити відповідні документи щодо правомірності розташування лотка типу «Шанс».

При цьому, скаржником до апеляційної скарги долучено розпорядження Самбірської міської ради народних депутатів Львівської області № 116 від 05.04.1994р., заяву Директора МПП «Мрія» №113 від 25.03.1994р. та Рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради від 12.10.2000р. №499, як підтвердження своїх вимог та заперечень.

Крім цього, 07 жовтня 2013 року Львівському апеляційному господарському суду від скаржника поступили додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких апелянт підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі та зазначає, що ТзОВ «1000-дрібниць» не надано суду доказів встановлення в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18, акт визначення даної земельної ділянки в натурі в матеріалах справи відсутній, документації із землеустрою та доказів реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера позивачем не надано. Таким чином, на думку скаржника в позовних вимогах позивач просить винести за межі земельної ділянки малу архітектурну форму, що належить відповідачеві, в той час, як ним не надано доказів встановлення таких меж в натурі.

У судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 07.10.2013 року повноважний представник позивача ознайомився з вищевказаними додатковими поясненнями до апеляційної скарги.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та зазначає, що оскаржуване рішення постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, при повному з'ясуванні обставин, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 04.06.2013р. Господарського суду Львівської області у справі № 914/1538/13 без змін.

07 жовтня 2013 року Львівському апеляційному господарському суду від скаржника поступило клопотання про витребування доказів та продовження строку розгляду справи, у задоволенні якого колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відмовила у зв'язку з необґрунтованістю.

В даному судовому засіданні представники позивача та відповідача, підтримали доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також висловили свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2013р. у справі №914/1538/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць" на підставі Державного акту ІІ-ЛВ №002828 на право постійного користування землею (а.с. 15-16), виданого 24.12.1998 року Самбірською міською Радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №44, володіє та користується на праві постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18, площею 0,1018 га. Цільове призначення наданої в користування земельної ділянки - комерційна діяльність користувача.

Водночас встановлено, що до Державного Акту додано план зовнішніх меж земельної ділянки, на якому позначено земельну ділянку, розміщену по вул. Валовій у м. Самборі з зазначенням опису й меж суміжних землекористувачів і який складений інженером-землевпорядником (а.с. 16).

Відповідно до Свідоцтва на власність від 17.01.1997 року №130, виданого Самбірським представництвом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (а.с. 17), магазин "1000 дрібниць", розташований за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18 належить на праві власності ТзОВ "1000 дрібниць" на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Самбірською державною нотаріальною конторою 29.08.1996 року за №1215 та акту прийому-передачі від 17.01.1997 року.

Перевіркою доводів позивача встановлено, що ТзОВ "1000 дрібниць" є єдиними законним володільцем і користувачем земельної ділянки на вул. Валовій, 18 у місті Самборі. При цьому, вказана земельна ділянка або її частина в користування нікому не передавалась.

З матеріалів справи встановлено, що Листом від 02.02.2011 року б/н (а.с. 18) ТзОВ «1000 дрібниць» зверталося до Самбірського міського голови, у якому просило звільнити належну позивачу земельну ділянку від несанкціонованого розміщення на ній кіосків типу «Шанс».

Поряд з цим встановлено, що листом від 18.05.2012 року вих. № 3/05 (а.с. 20) Самбірський міський відділ Львівської регіональної філії центру Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" повідомив в.о. міського голову міста Самбора про те, що при обмірах належної на праві постійного користування ТзОВ "1000 дрібниць" земельної ділянки на газоні з північно-східної сторони металевого павільйону знаходяться лотки - МАФ типу "Шанс" в кількості п'ять штук.

При цьому, у листі-відповіді від 22.05.2012 року № Г-1139/2-17 (а.с. 19) Виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області на звернення позивача надано відповідь, що на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні ТзОВ «1000 дрібниць» при огляді території на місці, дійсно виявлено розміщення об'єктів сторонніх користувачів, а саме - малі архітектурні форми, які належать: ОСОБА_3 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3), ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4), ОСОБА_6 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_5) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_6).

Таким чином, факт перебування земельної ділянки у постійному користуванні позивача на підставі правовстановлюючих документів та знаходження на цій земельній ділянці об'єктів (кіосків типу «Шанс») сторонніх користувачів матеріалами справи встановлено. А тому, покликання апелянта на правомірне розміщення належної йому малої архітектурної форми на земельній ділянці, що належить позивачу є голослівними, оскільки не підтверджуються документальними доказами у справі.

Предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 дрібниць" про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18, шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 демонтувати та винести за межі земельної ділянки площею 0,1018 га., малу архітектурну форму - залізну конструкцію-лоток типу "Шанс", яка розміщена на газоні з північно-східної сторони належного ТзОВ "1000 дрібниць" металевого павільйону магазину "1000 дрібниць".

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем без будь-яких на те правових підстав та погодження, самовільно розміщено на належній йому земельній ділянці, малу архітектурну форму - залізну конструкцію лоток типу "Шанс", чим порушено його права, як землекористувача, а також вимоги норм Земельного Кодексу України, оскільки наведене унеможливлює реалізацію позивачем свого законного права на володіння і користування земельною ділянкою та створює перешкоди у користуванні нею.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 373 ЦК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 152 ЗК України визначені способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосуванням передбачених законом способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною третьої цієї статті зазначено такий спосіб захисту порушеного права, як відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Статтею 212 ЗК України передбачено, зокрема, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок місцевого суду щодо доведеності позивачем порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача, оскільки використання земельної ділянки без належної правової підстави порушує права позивача, як постійного землекористувача, та створює перешкоди у здійсненні його права самостійно господарювати на земельній ділянці.

Разом з тим, колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено недоведеність відповідачем правомірності розміщення його лотка типу "Шанс" на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18, на газоні з північно-східної сторони належного ТзОВ "1000 дрібниць" металевого павільйону магазину "1000 дрібниць".

Аналізом матеріалів справи встановлено та підтверджено підприємцем ОСОБА_1 у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2013р., що скаржник на спірній земельній ділянці здійснює підприємницьку діяльність. При цьому, вбачається, що торгові лотки типу "Шанс", які знаходяться в м. Самборі по вул. Валовій, 18 на земельній ділянці, що належить ТзОВ "1000 дрібниць", які придбані ОСОБА_1 використовуються нею для надання послуг вартісного характеру та досягнення економічних і соціальних результатів, а також з метою одержання прибутку.

Крім цього, відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011р. за № 1330/20068 підставою для розміщення Тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються:

· графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;

· реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи скаржником не було виконано вимоги Порядку розміщення тимчасових споруд та не вчинено дій, передбачених цим Порядком. ОСОБА_1 в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 07.10.2013 року підтвердила факт про те, що докази правомірності розміщення належної їй малої архітектурної форми, на даній спірній земельній ділянці у неї відсутні.

У апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що він не отримував від позивача позовної заяви та додатків до неї, а також не отримував жодних документів з суду першої інстанції.

Перевіривши ці доводи апеляційної скарги встановлено, що як вбачається з матеріалів справи відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання у суді першої інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 3). При цьому, в матеріалах справи наявний поштовий конверт (а.с. 63) адресований ФОП ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_6, та повернутий господарському суду Львівської області за закінченням терміну зберігання (довідка Укрпошти а.с. 62). Крім цього, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 81) та Свідоцтва платника єдиного податку (а.с. 82) місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - АДРЕСА_6.

Згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Разом з тим, у відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, доводи апеляційної скарги в цій частині голослівними та спростованими матеріалами справи, а судом першої інстанції на підставі ст. 22 та ст. 75 ГПК України обґрунтовано та правомірно було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами.

Крім цього, скаржником до апеляційної скарги долучено розпорядження Самбірської міської ради народних депутатів Львівської області № 116 від 05.04.1994р., заяву Директора МПП «Мрія» №113 від 25.03.1994р. та Рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради від 12.10.2000р. №499, як підтвердження своїх вимог та заперечень. Проте, подані документи стосуються підприємця ОСОБА_3 та МПП «Мрія», тому і дія вказаних документів не поширюється на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради народних депутатів Львівської області № 499 від 12.10.2000р. «Про надання дозволу на лоткову торгівлю» видане підприємцю Палію М. В., є скасованим на підставі рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області № 116 від 15.03.2012р. «Про відміну рішення виконавчого комітету від 12.10. 2000р. № 499» (а.с. 97). Поряд з цим, жодних доказів щодо правомірності використання земельної ділянки протягом всього періоду - з моменту купівлі малої архітектурної форми до цього часу, відповідачем не подано. Більше того, відповідачем, скаржником у справі, не подано суду доказів сплати за користування земельною ділянкою, водночас даний факт підтверджено підприємцем ОСОБА_1 у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 07.10.2013 року.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник вказує, що позивач просить винести за межі земельної ділянки МАФ, в той час, як ним не надано доказів встановлення таких меж в натурі, оскільки ТзОВ « 1000-дрібниць» не надано доказів встановлення меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Валова, 18 в натурі, а акт визначення даної земельної ділянки в натурі в матеріалах справи відсутній, документації із землеустрою та доказів реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера позивачем також не надано.

Проте, як вбачається з Державного Акта на право постійного користування землею (а.с. 15-16) на плані позначено земельну ділянку, розміщену по вул. Валовій у м. Самборі. Земельна ділянка, яка належить ТзОВ « 1000 дрібниць» на праві постійного користування позначена цифрою « 1.». При цьому, листом від 18.05.2012 року вих. № 3/05 (а.с. 20) Самбірський міський відділ Львівської регіональної філії центру Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" повідомлено, що при обмірах з виходом на місце належної на праві постійного користування ТзОВ "1000 дрібниць" земельної ділянки на газоні з північно-східної сторони металевого павільйону знаходяться лотки - МАФ типу "Шанс" в кількості п'ять штук. Поряд з цим листом-відповіддю від 22.05.2012 року № Г-1139/2-17 (а.с. 19) Виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області вказано, що на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні ТзОВ « 1000 дрібниць» розміщено об'єкти сторонніх користувачів, а саме - малі архітектурні форми.

Таким чином, наведені документальні докази у справі спростовують доводи скаржника, викладені у додаткових поясненнях до апеляційної скарги.

07 жовтня 2013 року Львівському апеляційному господарському суду від скаржника поступило клопотання про витребування доказів та продовження строку розгляду справи.

У задоволенні вказаного клопотання Львівський апеляційний господарський суд відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, слід зазначити, що Господарським судом Львівської області та Львівським апеляційним господарським судом вжито ряд заходів для повного та всебічного з'ясування доказів у даній справі.

При цьому, судова колегія також вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права, внаслідок протиправного самовільного встановлення відповідачем малої архітектурної форми на належній позивачу на праві постійного користування земельній ділянці, передбачений статтею 212 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень та вважає, що прийняте місцевим господарським судом рішення, яким позовні вимоги задоволено, відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 04.06.2013р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.06.2013р. у справі № 914/1538/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, б/н від 20.08.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 04.06.2013р. у справі № 914/1538/13 в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 10.10.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Михалюк О.В.