Постанова № 34086442, 09.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10088/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача -Найденка І.О. (дов. №197/10 від 01.07.2013 року);

від відповідача - Кійко Т.М., (дов. № 25 від 10.09.2013 року);

розглядаючи апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий двір «Українська товарна спілка»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року

у справі №910/10088/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий двір «Українська товарна спілка», м. Київ,

про стягнення 23368,37 грн. неустойки,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ "Торговий двір "Українська товарна спілка" про стягнення 23368,37 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13 позов ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "Торговий двір "Українська товарна спілка" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" 14844,47 грн. пені, 8523,90 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Торговий двір "Українська товарна спілка" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що затримка в постачанні продукції відбулась з вини позивача, який видав довіреність не на всю кількість товару, яка зазначалася в Договорі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року у справі №910/10088/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "Українська товарна спілка" на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.09.2013 року.

До початку судового засідання 11.09.2013 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 11.09.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення у повному обсязі.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, надав усні заперечення проти тверджень відповідача, просив суд залишити рішення першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 11.09.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.09.2013 року.

Поряд із тим, представниками сторін в судовому засіданні подано суду заяву про продовження строку вирішення спору у справі №910/10088/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено процесуальний строк розгляду справи до 08.10.2013 року.

До початку судового засідання 20.09.2013 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про зменшення штрафних санкцій до 2 000.00 грн. посилаючись на тяжке фінансове становище.

В судовому засіданні 25.09.2013 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд їх задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд спірне судове рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 25.09.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.10.2013 року.

В судовому засіданні 09.10.2013 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги з урахуванням заяви про зменшення суми штрафних санкцій. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.03.2012 року між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" (постачальником) укладено договір поставки № 1116112107 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити алюмінію сульфат (далі - продукцію) для потреб ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець прийняти і оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 договору).

Сума договору складає 243000,00 грн. (п. 3.1 Договору)

Відповідно до п. 5.2 договору поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP - Южноукраїнське відділення ВП СГ ДП НАЕК "Енергоатом" згідно Інкотермс 2000. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.

Згідно з п. 5.4 договору датою поставки вважається дата в накладній на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.

Специфікацією № 1 сторони погодили, що в травні 2012 року відповідач поставить продукції на суму 243 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується сторонами, поставка відбулась в три етапи: - 11.06.2012 р. (видаткова накладна № 11/06-31 від 11.06.2012 р.) на суму 121 095,00 грн.; - 06.07.2012 р. (видаткова накладна № 06/07-31 від 06.07.2012 р.) на суму 59 670,00 грн.; - 17.12.2012 р. (видаткова накладна № 17/12-32 від 17.12.2012 р.) на суму 62 100,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов договору, відповідач не вчасно поставив продукцію позивачу.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2 договору за порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але на більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що 13.05.2013 року №4042_51 позивач направив на адресу відповідача претензію про стягнення неустойки у розмірі 23 368,37 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1116112107 від 15.03.2013 року в частині терміну поставки товару, яка залишена без відповіді.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань, обумовлених договором, оскільки термін поставки товару за договором складав з до 31.05.2012 року. В той же час, поставка відбулась в три етапи: - 11.06.2012 р. (видаткова накладна № 11/06-31 від 11.06.2012 р.) на суму 121 095,00 грн.; - 06.07.2012 р. (видаткова накладна № 06/07-31 від 06.07.2012 р.) на суму 59 670,00 грн.; - 17.12.2012 р. (видаткова накладна № 17/12-32 від 17.12.2012 р.) на суму 62 100,00 грн., тобто, з простроченням терміну поставки, встановленого договором.

Доводи скаржника з приводу того, що поставка продукції відбувалась з порушенням строків з вини позивача, оскільки останній видав довіреність не на всю кількість товару, яка зазначалася в Договорі, не приймається з огляду на наступне.

Посилання відповідача на Довіреність №169 від 06.06.2012 року, яка була виписана позивачем на 45 тон, таким чином, вважаючи, що позивач не мав бажання отримати продукцію у поновному об'ємі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки Довіреність №169 від 06.06.2012 року була виписана на кількість продукцію, яка фактично була поставлена позивачу.

З приводу заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 2 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому враховується ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій з розміром збитків кредитора, а також може врахувати інші обставини у випадку їх істотного значення.

Слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (Лист ВГСУ від 07.04.2008 року №01-8/211).

Таким чином, колегія суддів вважає, що законодавча норма про можливість зменшення розміру неустойки спрямована на обмеження зловживання кредитора, коли суд встановить, що неустойка значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів, що в результаті невчасної поставки продукції відповідачем, позивач поніс збитки.

Також колегія суддів зазначає, що позивач при першому порушені відповідачем строку поставки не звертався до останнього з претензією з приводу стягнення неустойки або з вимогою про виконання зобов'язання щодо поставки продукції у строки встановленні договором.

Крім того, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач надав суду довідку підписану головним бухгалтером, в якій зазначено, що станом на 20.09.2013 року у відповідача існує кредиторська заборгованість у розмірі 13 091 303,00 грн. та дебіторська заборгованість у розмірі 10 590 697,00 грн.

Колегія суддів бере до уваги той факт, що відповідач протягом дії договору поставив позивачу продукцію у повному обсязі. Проте з матеріалів справи вбачається, що у позивача існувала тривалий час заборгованість за поставлену продукцію, яка остаточно була сплачена лише у березні 2013 року.

При цьому, зважаючи на те, що відповідач не своєчасно отримував оплату за поставлену продукцію, все ж виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині вчасної поставки товару, колегія суддів, на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановивши дійсні обставини справи щодо підстав порушення відповідачем свого зобов'язання та ступінь виконання ним зобов'язання в повному обсягу, враховуючи майновий стан сторін, дійшла висновку про часткове задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 5 000,00 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про зміну рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "Українська товарна спілка" на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13 залишити без задоволення.

2. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий двір «Українська товарна спілка» про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13 змінити виклавши його в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 29, кв. 206, код 37243629) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А, код 26251923) штрафні санкції у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. та 1 720 (тисяча сімсот двадцять) 50 коп. судового збору.»

4. В решті рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі №910/10088/13 залишити без змін.

5. Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Справу №910/10088/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.