Рішення № 34086258, 07.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2013 року Справа № 913/2520/13

Провадження № 11/913/2520/13

За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

до Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс», м. Брянка Луганської області

про стягнення 42 000 грн. 00 коп.

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Задорожна О.Л., довіреність № 01-43/10 від 08.02.2013

від відповідача - Радченко С.О., довіреність № 1 від 17.05.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача та зарахування до загального фонду Державного бюджету України штрафу у розмірі 21000 грн. 00 коп. та пені у сумі 21000 грн. 00 коп., накладених за рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2013 № 01-24/07.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідачем письмовим відзивом від 04.10.2013 заявлені позовні вимоги визнані частково, а саме в частині стягнення штрафу у розмірі 21000 грн. 00 коп., щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені відповідач заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 30.01.2013 винесено рішення № 01-24/07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення по справі № 1069) (а.с. 7-9), яким визнано, що відповідачем як суб'єктом господарювання вчинені порушення законодавства про економічну конкуренцію, передбачені пунктом 2 статті 50 та пунктами 1, 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічних конкуренції». Вказані порушення допущені діями відповідача, що полягають у зловживанні монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Зазначеним рішенням позивача на відповідача накладений штраф у розмірі 21000 грн. 00 коп.

Копію рішення було направлено позивачем на адресу відповідача у справі з супровідним листом № 04-07/278 від 31.01.2013 (а.с. 10) та було отримано відповідачем 06.02.2013, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення № 9101612127119 (а.с. 11). Дане рішення залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач під час судового розгляду справи вказані обставини не спростував, доказів часткового або повного погашення суми позову не надав.

Письмовим відзивом від 04.10.2013 позовні вимоги відповідачем визнані частково, а саме в частині стягнення штрафу у розмірі 21000 грн. 00 коп., щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені відповідач заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України приймає участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем в діях відповідача, які полягають у встановленні різних умов здійснення оплати за надані послуги у рівнозначних угодах (договорах з постачання теплової енергії), виявлені ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 2 статті 50, пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічних конкуренції» у вигляді встановлення різних умов до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Крім того, дії відповідача з встановлення у договорі про постачання теплової енергії зобов'язань споживача сплачувати додатково за теплову енергію, що розраховується по розміру трубопроводу з розрахунку цілодобової роботи є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічних конкуренції» у вигляді встановлення таких умов реалізації товару (послуг), які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

У разі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений органами Антимонопольного комітету України на підставі адміністративної інформації, отриманої з інших джерел.

За вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивач своїм рішенням від 30.01.2013 № 01-24/07 у справі № 1069 наклав на відповідача штраф у розмірі 21000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, копію рішення було направлено позивачем на адресу відповідача у справі з супровідним листом № 04-07/278 від 31.01.2013 (а.с. 10) та було отримано відповідачем 06.02.2013, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення № 9101612127119 (а.с. 11).

Таким чином, штраф підлягав сплаті відповідачем до 06.04.2013.

У рішенні позивача зазначено про двомісячний строк сплати штрафу з дня одержання рішення, а також двомісячний строк його оскарження.

Відповідач штраф не сплатив у встановлений двомісячний строк, тому вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з пунктом 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідачем вказане рішення у встановлений законодавством 2-х місячний строк, який не підлягає поновленню, оскаржене не було, тому пеня може нараховуватись за заявлений позивачем період.

З урахуванням викладеного вище позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 21000 грн. 00 коп. пені.

Розрахунок пені є обґрунтованим, тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс», вул. Балтійська, 1, м. Брянка Луганської області, код 34970460:

- в доход загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження відповідача (код податку 21081100, рахунок № 31115106700017, одержувач - УДКС у м. Брянка, код 37780550, код класифікації доходів бюджету - м. Брянка, 21081100) штраф у розмірі 21000 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 21000 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 07.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 14.10.2013.

Суддя М.О. Москаленко