Рішення № 34086209, 10.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа № 911/3431/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК",

04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД",

07400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5

про стягнення 83 607,35 грн.

за участю представників:

позивача - Шпак Т.Г. (довіреність від 16.09.2013 № 6224);

відповідача - Мишакова Ю.А. (довіреність від 23.07.2013 № 3160).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (далі - відповідач) про стягнення 83 607,35 грн., з яких: 77 794,50 грн. - основний борг та 5 812,85 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору на інкасацію коштів від 25.10.2009 № 159/і.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.09.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20131 від 23.09.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 24.09.2013 оголошено перерву на 03.10.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20817 від 02.10.2013) позивачем подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20856 від 03.10.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи за для врегулювання спору мирним шляхом.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20857 від 03.10.2013) відповідачем подано відзив, в якому позов заперечується повністю, з підстав, що викладені у відзиві.

У судовому засіданні 03.10.2013 оголошено перерву на 10.10.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.10.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.10.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (далі - замовник) укладено договір на інкасацію коштів від 25.10.2009 № 159/і (далі - Договір), на умовах якого, виконавець власними силами та засобами в зазначені дні проводить інкасацію коштів у замовника за адресами, що вказані у Договорі (пункт 1.1. Договору).

Виконавець доставляє готівку до власної каси, здійснює перерахування інкасованої виручки і забезпечує їх переказ до 12 годин, наступного після інкасації робочого дня на поточний рахунок замовника, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги у визначених Договором розмірах і термінах (строках) та виконати інші свої зобов'язання, визначені Договором у повному обсязі (пункт 1.2. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору сторони встановили, що виконавець зобов'язується здійснювати приймання, перевезення і здавання грошової виручки до каси виконавця в інкасаторських сумках (мішках). Інкасація коштів виконавцем проводиться шляхом приймання інкасаторами сумок з виручкою безпосередньо в касі замовника за адресою, в дні та години, зазначені в пункті 1.1. Договору.

Розмір винагороди виконавцю за послуги, що надаються замовнику, визначається договірним тарифом, який встановлюється у розмірі 0,055% від суми проінкасованої виручки, але не менше 1 300,00 грн. за місяць з одного пункту інкасації (пункти 4.1., 4.1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. Договору виконавець зобов'язується надавати замовнику до 5 числа місяця наступного за звітнім рахунок-фактуру із зазначенням суми грошових коштів, що підлягають сплаті замовником за звітній місяць, та у вдвох примірниках акт про надані послуги за звітний місяць. Замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданого виконавцем рахунку-фактури до 20 числа включно, місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування суми коштів на рахунок виконавця, зазначений у рахунку-фактурі.

Договір укладено строком на 12 місяців і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (пункт 6.1. Договору).

До матеріалів справи надано Додаткові угоди до Договору № 2 від 18.03.2011, № 3 від 10.06.2011, № 4 від 01.03.2011, № 5 від 11.07.2012, № 6 від 01.08.2012, № 7 від 31.08.2012, якими сторони за взаємною згодою змінювали адреси за якими проводились інкасації коштів та змінено розмір винагороди виконавцю за послуги, що надаються замовнику, що визначається договірним тарифом, який встановлюється у розмірі 900,00 грн. за місяць з одного пункту інкасації.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як зазначається в позовній заяві, позивачем надано відповідачу послуги за Договором в період з серпня по вересень 2012 року на суму 77 794,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 20.06.2013 № 4950 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 77 794,50 грн., разом з рахунками від 19.06.2013 № 53 на суму 70 694,00 грн., від 19.06.2013 № 54 на суму 7 100,50 грн. та актами надання послуг, складання та підписання яких передбачено пунктом 4.4. Договору.

До матеріалів справи долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який є доказом отримання 25.06.2013 уповноваженим представником відповідача зазначених вище документів. Вказане не заперечується відповідачем.

Відповідно до вищевказаних документів, суд дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу послуги за Договором на суму 77 794,50 грн., які прийняті відповідачем, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача.

Доказів оплати послуг, що отримані відповідачем за Договором у період з серпня по вересень 2012 року, до матеріалів справи не надано.

Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано довідки банківської установи, в яких зазначається інформація про наявні поточні рахунки позивача та банківські виписки про відсутність надходжень коштів на рахунок позивача від відповідача за спірний період.

Зважаючи, що вказані довідки підписано уповноваженими особами банківських установ та скріплено відбитками їх печаток, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято їх до уваги в якості письмових доказів невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором у спірний період, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідач скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву, натомість, не спростував доводів позивача та не довів відсутності заборгованості за Договором, з огляду на те, що обґрунтованих заперечень у відзиві відповідачем не зазначено, а твердження про те, що у позивача перед відповідачем існує непогашена заборгованість, що встановлена рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2012 у справі № 5011-5/12617-2012 (копія в матеріалах справи), не беруться судом до уваги як підстави для відмови у позові в даній справі, оскільки вказані правовідносини та встановлена в їх межах заборгованість не стосуються справи № 911/3431/13 та не пов'язані з нею доказами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем з оплати вартості послуг, що надані позивачем, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 77 794,50 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 5.7. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нарахована у період з 21.09.2012 по 21.04.2013, яка за розрахунком позивача складає 5 812,85 грн.

Проте, з огляду на доданий позивачем розрахунок та матеріали справи, за якими встановлено, що на підставі пункту 4.3. Договору замовник сплачує надані послуги на підставі переданих виконавцем рахунків-фактур, які, як встановив суд, були отримані відповідачем лише 25.06.2013, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у позивача відсутнє право на нарахування пені у період з 21.09.2012 по 21.04.2013, що ним заявлений.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 5 812,85 грн. пені є безпідставною та задоволенню не підлягає.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, оцінки матеріалів справи та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 77 794,50 грн. основної заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 812,85 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, зважаючи на те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору та зважаючи на правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 1 підпункту 4.7. пункту 4. постанови "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 стягується з відповідача в доход бюджету, оскільки суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (07400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32294926) на користь Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34817907) 77 794 (сімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 50 коп. основної заборгованості.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (07400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32294926) до державного бюджету 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.10.2013.

Суддя С.О. Саванчук