Рішення № 34086028, 11.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2013 р. Справа № 914/3414/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства «Дельта Медікел», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе,

до відповідача: Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська,

про: стягнення 72 592 грн. 44 коп. суми заборгованості за поставлений товар, 2 721 грн. 40 коп. пені, 544 грн. 28 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Ландіхов О.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Дельта Медікел» до Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 72 592 грн. 44 коп. суми заборгованості за поставлений товар, 2 721 грн. 40 коп. пені, 544 грн. 28 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.09.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28 (докази в матеріалах справи).

Розгляд справи 24.09.2013 року відкладено на 11.10.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 11.10.2013 року з'явився, позовні вимоги (зменшені) підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та клопотанні про зменшення розміру позовних вимог, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та клопотанні про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання (вх. №42374/13), у якому просить суд зупинити провадження у справі і призначити судову експертизу для встановлення факту здійснення позивачем поставок товару, а також підписів осіб, які приймали товар та підписували накладні від імені відповідача, оскільки позовні вимоги позивача відносяться до періоду, коли директором відповідача був Васильків В.В., а станом на сьогодні відбулась зміна керівництва відповідача і директором ПТПМП фірми «Едельвейс» є Романів Б.В.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечив.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, Накладні від 29.04.2013 року №ДМУ00043631, від 20.05.2013 року №ДМУ00047482 та №ДМУ00052252 підписано від імені відповідача посадовою особою Аптечного складу ПТПМП фірми «Едельвейс» Парфенюком Юрієм Володимировичем на підставі виданих відповідачем Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей форми М-2 від 29.04.2013 року №Л-317 на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача за Накладною від 29.04.2013 року №ДМУ00043631 та від 20.05.2013 року №Л-358 на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача за Накладними від 20.05.2013 року №ДМУ00047482 та №ДМУ00052252. Вказані Довіреності підписано повноважними представниками та завірено відтиском печатки ПТПМП фірми «Едельвейс». Також про факт здійснення поставки позивачем товару відповідачу свідчить відображення вказаних видаткових накладних у Акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2013 року. Вказаний Акт підписано від ПТПМП фірми «Едельвейс» бухгалтером Пастернак Ольгою Миколаївною та завірено відтиском печатки ПТПМП фірми «Едельвейс» на підставі Довіреності на право підпису Актів звірки взаєморозрахунків від 24.05.2013 року б/н (належним чином завірена копія вказаного акту та довіреності на право підпису в матеріалах справи).

Пунктом 3.9. Договору купівлі-продажу від 24.04.2013 року №321/04/2013 (з урахуванням Протоколу розбіжностей від 25.04.2013 року) встановлено, що уповноваженим представником, на отримання товару зі сторони покупця вважається особа, на видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо покупець з будь-яких підстав не оформив та не надав продавцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та прийняв товар за відповідною видатковою накладною, вважається, що товар прийнятий та отриманий уповноваженою на вчинення таких дій особою покупця.

Окрім того, про прийняття товару за Накладними від 29.04.2013 року №ДМУ00043631, від 20.05.2013 року №ДМУ00047482 та №ДМУ00052252 свідчить часткове погашення заборгованості з оплати поставленого товару. Так, ПТПМП фірма «Едельвейс» Платіжним дорученням від 20.08.2013 року №3906 здійснила на користь ПП «Дельта Медікел» платіж в розмірі 6 600 грн. 00 коп. Призначенням платежу, згідно платіжного доручення, є «Оплата за медикаменти згідно накладної №ДМУ00043631 від 29.04.13. Без ПДВ».

Так, суд дійшов до висновку про факт отримання відповідачем товару за Накладними від 29.04.2013 року №ДМУ00043631, від 20.05.2013 року №ДМУ00047482 та №ДМУ00052252. Звернення отриманого товару на свою користь, відсутність будь-яких заперечень щодо кількості, якості чи самого факту поставки товару, а також здійснення часткової оплати товару свідчать про схвалення відповідачем поставки товару за згаданими накладними, звернення поставленого товару на свою користь, а відтак - виникнення зобов'язання з його оплати.

Суд, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, заслухавши пояснення представника позивача з приводу поданого відповідачем клопотання від 11.10.2013 року вх. №42374/13 про зупинення провадження і призначення судової експертизи дійшов до висновку про те, що вказане клопотання є безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Спір розглядається у відповідності до поданого 23.09.2013 року позивачем клопотання (вх. №38972/13) про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України,- за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Приватне підприємство «Дельта Медікел» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30634637, знаходиться за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 43, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №768423, Довідкою Головного управління регіональної статистики з ЄДРЮО та ФОП серії АА №630836, Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №071505 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №382284 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Приватне торговельно - посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 13808034, знаходиться за адресою: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, буд. 5, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №364138 та Довідкою Управління статистики у Жовківському районі з ЄДРЮО та ФОП серії АБ №590640, Довідкою Управління статистики у Жовківському районі з ЄДРЮО та ФОП серії АБ №730902 та Довідкою з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №071504 (докази в матеріалах справи).

24.04.2013 року між Приватним підприємством «Дельта Медікел» (надалі - позивач, продавець) та Приватним торговельно - посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс» (надалі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №321/04/2013 (надалі - договір) з Протоколом розбіжностей від 25.04.2011 року, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві лікарські засоби, косметичні засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (далі - товар), а| покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов даного договору. Асортимент, ціна та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, узгоджується сторонами на підставі замовлень покупця та зазначається у видаткових накладних,, що виписуються на кожну партію товарів, які, після підписання покупцем, стають невід'ємною частиною даного договору.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором купівлі-продажу відповідно до статті 655 ЦК України.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.04.2013 року №321/04/2013 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Розділом 2 договору встановлено умови поставки товару, розділом 3 - суму договору та умови оплати товару.

Так, згідно пунктів 2.1. та 2.2. договору поставка товару за договором здійснюється на підставі замовлення покупця. Замовлення повинно бути оформлене належним чином, а саме містити назви товарів, що поставлятимуться, їх асортимент, кількість, узгоджені ціни та адреси доставки.

Відповідно до пункту 2.4. договору поставка конкретної партії товару покупцю здійснюється автотранспортом та за рахунок продавця в пункт поставки, вказаний в замовленні протягом трьох робочих днів з дати, наступної за датою підтвердження продавцем замовлення на поставку товару (далі за текстом - замовлення). Продавець має право відмовити покупцю в поставці товару, якщо: останній не передав продавцю належним чином оформлені видаткові накладні та доручення на отримання партій товару, поставлених за попередніми замовленнями, а також у випадку наявності простроченої дебіторської заборгованості покупця.

Пунктом 2.8. договору сторони дійшли згоди про те, що моментом поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін. Передача товару уповноваженій особі покупця здійснюється продавцем на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданої покупцем. Оригінал довіреності передається уповноваженому представнику продавця в момент поставки. Покупець підтверджує, що особи, які, підписують видаткові накладні та отримують товар поставлений на підставі цих накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, діють від імені та в інтересах покупця в тому числі щодо узгодження найменування, кількості, асортименту товару.

Згідно пункту 2.9. договору товар вважається прийнятим покупцем по якості відповідно до документів, що згідно норм чинного законодавства України підтверджують якість товару; по кількості - відповідно до видаткових накладних.

Пунктом 2.11. договору сторони встановили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент поставки товару та підписання видаткових накладних.

Відповідно до пункту 3.1. договору сума договору визначається як вартість всього товару, поставленого протягом терміну дії договору, згідно підписаних сторонами видаткових накладних.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна товару визначається згідно прас-листа продавця, що діє на дату надходження замовлення, згідно пунктів 2.1.-2.7. цього договору та зазначається у видаткових накладних.

Згідно пунктів 3.3. та 3.4. договору оплата кожної поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки. В окремих випадках, за домовленістю сторін, на окремі партії товару встановлюються інші терміни оплати товару. В таких випадках термін оплати товару зазначається у видаткових накладних. Під партією розуміється товар, що поставлений згідно однієї видаткової накладної. Оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3.5. договору датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Пунктом 3.8. договору встановлено, що при надходженні коштів на рахунок продавця, в незалежності від призначення платежу, визначеного покупцем, кошти зараховуються на банківський рахунок продавця в хронологічній послідовності настання дат оплати за поставлений товар.

Пунктом 3.9. договору встановлено, що уповноваженим представником, на отримання товару зі сторони покупця вважається особа, на видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо покупець з будь-яких підстав не оформив та не надав продавцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та прийняв товар за відповідною видатковою накладною, вважається, що товар прийнятий та отриманий уповноваженою на вчинення таких дій особою покупця.

Розділом 4 договору встановлено відповідальність сторін, розділом 5 - порядок вирішення спорів.

Так, відповідно до пункту 4.1. договору в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що в разі порушення строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Пунктом 5.1. договору сторони дійшли згоди про те, що всі спори, що виникають при укладенні, виконанні або розірванні даного договору, сторони намагаються вирішити шляхом переговорів.

Згідно пункту 5.2. договору у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, вони передаються на розгляд до суду.

Відповідно до пункту 7.1. договору даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2013 року, а в фінансовому відношенні - до повного виконання зобов'язань з оплати товару. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про свій намір припинити дію даного договору, то останній вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, протягом періоду з квітня 2013 року по травень 2013 року видатковими накладними від 29.04.2013 року №ДМУ00047054 на суму 79 501 грн. 53 коп., від 20.05.2013 року №ДМУ00052251 на суму 0 грн. 58 коп. та №ДМУ00052252 на суму 9 160 грн. 82 коп. передав, а покупець, на підставі Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 29.04.2013 року №Л-317 та від 20.05.2013 року №Л-358 отримав товар за договором на загальну суму 88 662 грн. 93 коп. (належним чином завірені копії накладних та довіреностей долучено до матеріалів справи).

Відповідач своїх договірних зобов'язань щодо оплати куплених за договором товарів належним чином не виконав, сплатив 16 070 грн. 49 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 72 592 грн. 44 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленого за договором товару становить 72 592 грн. 44 коп., станом на момент розгляду справи по суті сторонами доказів її погашення суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з Договору купівлі-продажу від 24.04.2013 року №321/04/2013 з Протоколом розбіжностей від 25.04.2013 року, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини другої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки, яка може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім стягнення суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 2 721 грн. 40 коп. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого за договором товару в розмірі 544 грн. 28 коп. (розрахунок пені та 3% річних в матеріалах справи).

В судовому засіданні 11.10.2013 року перераховано розмір пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача за прострочення оплати поставленого за договором товару за період з 04.06.2013 року по 23.08.2013 року і вона становить:

Накладна від 29.04.2013 року №ДМУ00043631 (04.06.2013 року по 23.08.2013 року):

04.06.2013 - 09.06.2013: 70 031 грн. 04 коп. х 7,5% х 2 х 6 / 365 = 172,68;

10.06.2013 - 12.08.2013: 70 031 грн. 04 коп. х 7% х 2 х 64 / 365 = 1719,12;

13.08.2013 - 20.08.2013: 70 031 грн. 04 коп. х 6,5% х 2 х 8 / 365 = 199,54;

21.08.2013 - 23.08.2013: 63 431 грн. 04 коп. х 6,5% х 2 х 3 / 365 = 67,78;

Накладна від 20.05.2013 року №00047483 (26.06.2013 року по 23.08.2013 року):

26.06.2013 - 12.08.2013: 9 160 грн. 82 коп. х 7% х 2 х 48 / 365 = 168,66;

13.08.2013 - 23.08.2013: 9 160 грн. 82 коп. х 6,5% х 2 х 11 / 365 = 35,89;

Накладна від 20.05.2013 року №00047482 (26.06.2013 року по 23.08.2013 року):

26.06.2013 - 12.08.2013: 0 грн. 58 коп. х 7% х 2 х 48 / 365 = 0,01;

13.08.2013 - 23.08.2013: 0 грн. 58 коп. х 6,5% х 2 х 11 / 365 = 0,00;

Так, загальна сума пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача складає: 172,68 + 1719,12 + 199,54 + 67,78 + 168,66 + 35,89 + 0,01 = 2 363 грн. 68 коп.

В судовому засіданні 11.10.2013 року перераховано розмір трьох відсотків річних, які слід стягнути з відповідача на користь позивача за прострочення оплати поставленого за договором товару за період з 04.06.2013 року по 23.08.2013 року і вони становлять:

Накладна від 29.04.2013 року №ДМУ00043631 (04.06.2013 року по 23.08.2013 року):

04.06.2013 - 20.08.2013: 70 031 грн. 04 коп. х 3% х 78 / 365 = 448,97;

21.08.2013 - 23.08.2013: 63 431 грн. 04 коп. х 3% х 3 / 365 = 15,64;

Накладна від 20.05.2013 року №00047483 (26.06.2013 року по 23.08.2013 року):

26.06.2013 - 23.08.2013: 9 160 грн. 82 коп. х 3% х 61 / 365 = 45,93;

Накладна від 20.05.2013 року №00047482 (26.06.2013 року по 23.08.2013 року):

26.06.2013 - 23.08.2013: 0 грн. 58 коп. х 3% х 61 / 365 = 0,00;

Так, загальна сума трьох відсотків річних, які слід стягнути з відповідача на користь позивача складає: 448,97 + 15,64 + 45,93 = 510 грн. 54 коп.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2 721 грн. 40 коп. пені та 544 грн. 28 коп. трьох відсотків річних за прострочення оплати поставленого за договором товару за період з 04.06.2013 року по 23.08.2013 року включно підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2 363 грн. 68 коп. пені та 510 грн. 54 коп. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов (зменшений) документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленого за договором товару.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 80, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов (зменшений) задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, буд. 5; код ЄДРПОУ 13808034) на користь стягувача: Приватного підприємства «Дельта Медікел» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 43; код ЄДРПОУ 30634637) 72 592 грн. 44 коп. суми основної заборгованості за договором, 2 363 грн. 68 коп. пені, 510 грн. 54 коп. трьох відсотків річних та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. В задоволення решти позовних вимог відмовити.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

11.10.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 14.10.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.