Рішення № 34085806, 02.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 922/2408/13 02.10.13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп», м.Харків, ЄДРПОУ 31152349

до відповідача: Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 25288083 в особі Сьомої філії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 26067131

про стягнення 100 588,64 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Ковбаса Г.М. - по дов.

від відповідача: Колтигін А.П. - по дов.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 25.09.2013р. оголошувалась перерва до 02.10.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джамп» звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна», м.Київ в особі Сьомої філії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна», м.Київ про стягнення 100 588,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині проведення оплати поставленого товару у повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 100 588,64 грн.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт прийняття товару від відповідача по спірним накладним, проте заперечив проти задоволення позову, посилаючись на зарахування наявної заборгованості в рахунок зустрічних вимог за іншим договором поставки. Письмового відзиву на позовна заяву відповідачем надано не було.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.08.2011р. по 01.09.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Джамп» було поставлено Підприємству з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» товар, а саме харчові продукти на загальну суму 103 443,55 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №171 від 02.08.2011р. на суму 6281,47 грн., №603 від 04.08.2011р. на суму 1801,16 грн., №604 від 04.08.2011р. на суму 4536,55 грн., №1074 від 06.08.2011р. на суму 2630,72 грн., №1075 від 06.08.2011р. на суму 6672,72 грн., №1472 від 09.08.2011р. на суму 3534,54 грн., №1473 від 09.08.2011р. на суму 5274,36 грн., №1916 від 11.08.2011р. на суму 1580,24 грн., №1917 від 11.08.2011р. на суму 2834,53 грн., №2471 від 13.08.2011р. на суму 3280,21 грн., №2472 від 13.08.2011р. на суму 4843,90 грн., №2900 від 16.08.2011р. на суму 2191,30 грн., №2901 від 16.08.2011р. на суму 4481,26 грн., №3550 від 18.08.2011р. на суму 1586,64 грн., №3551 від 18.08.2011р. на суму 8619,32 грн., №4104 від 20.08.2011р. на суму 2746,14 грн., №4105 від 20.08.2011р. на суму 5482,20 грн., №4501 від 23.08.2011р. на суму 1927,99 грн., №4502 від 23.08.2011р. на суму 6855,52 грн., №5002 від 25.08.2011р. на суму 5526,89 грн., №5552 від 27.08.2011р. на суму 1773,59 грн., №5553 від 27.08.2011р. на суму 5387,78 грн., №5966 від 30.08.2011р. на суму 2324,88 грн., №5967 від 30.08.2011р. на суму 5373,73 грн., №135 від 01.09.2011р. на суму 1906,15 грн., №137 від 01.09.2011р. на суму 3989,76 грн.

Зазначені вище накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Разом з цим, при прийманні товару за вказаними накладними представниками продавця та покупця були складені акти про встановлення розходжень при прийманні товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, товар на загальну суму 2854,91 грн. було повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується відповідними накладними на повернення.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що внаслідок вчинення вказаних вище дій між учасниками спору було у спрощений спосіб укладено договір поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

При цьому, за висновками суду, позивачем належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України було доведено факт постачання Підприємству з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» товару вартістю 100 588,64 грн., внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання вказаний товар оплатити.

У судовому засіданні 02.10.2013р. відповідачем було підтверджено факт отримання Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» товару за спірними накладними.

Наразі, посилання відповідача на здійснення поставок за спірними накладними в межах укладених в письмовій формі договорів поставки від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. господарським судом не приймаються до уваги, враховуючи закінчення строку дії вказаних правочинів на момент виникнення спірних правовідносин. При цьому, у накладних, з приводу яких подано розглядуваний позов, відсутні посилання на будь-які договори поставки. За висновками суду, відповідачем не було доведено існування між сторонами в період постачання товару за спірними накладними договірних відносин.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вбачається з наданої позивачем виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп» 18.10.2011р.відповідачем було сплачено позивачу 3989,76 грн. в якості оплати за товар згідно з рахунком №137 від 01.09.2011р. Також 08.11.2011р. відповідачем сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Джамп» 24 810,04 грн. в якості оплати за товар на підставі рахунків №5966, 5552, 5553, 5967, 135 від 30.08.2011р.

Враховуючи, що рахунки, які зазначені в графі «Призначення платежу», відповідають номерам, датам та сумам, які вказані у спірних видаткових накладних №5552 від 27.08.2011р. на суму 1773,59 грн., №5553 від 27.08.2011р. на суму 5387,78 грн., №5966 від 30.08.2011р. на суму 2324,88 грн., №5967 від 30.08.2011р. на суму 5373,73 грн., №135 від 01.09.2011р. на суму 1906,15 грн., №137 від 01.09.2011р. на суму 3989,76 грн., господарський суд приймає до уваги здійснені відповідачем платежі в якості часткового погашення спірної заборгованості на суму 20 755,89 грн.

При цьому, інші сплачені відповідачем суми не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи, приймаючи до уваги перелік товарно-транспортних накладних, на підставі яких заявлено позов, та існування інших підписаних сторонами накладних. З представленої суду банківської виписки не вбачається, що окрім вказаних грошових коштів в сумі 20 755,89 грн., будь-які інші платежі були здійснені в рахунок погашення заборгованості за спірними накладними.

Тобто, матеріалами справи не підтверджується здійснення відповідачем оплати іншої частини поставленого товару на суму 79 832,75 грн.

Ухвалами суду від 06.08.2013р., відповідача було зобов'язано надати докази виконання грошових зобов'язань (платіжні доручення, виписки з банківського рахунку тощо) з оплати товару, поставленого на підставі спірних накладних.

Проте, відповідач будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості перед позивачем у повному обсязі всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надав.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на здійснення Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» заліку спірної заборгованості в рахунок погашення боргу, який має позивач перед відповідачем за іншими договорами.

Разом з цим, такі доводи є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому, частиною 2 ст.601 вказаного Кодексу України передбачено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Всупереч викладеному вище, відповідачем не було представлено суду доказів оформлення, направлення та отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних вимог. Проте, датою припинення зобов'язання є саме дата отримання відповідної заяви іншою стороною.

За змістом пояснень відповідача, які були надані в судовому засіданні, вказаним учасником судового процесу повідомлено суду, що заява про залік зустрічних однорідних вимог позивачу не направлялась.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару за спірними накладними, з огляду на часткове погашення заборгованості відповідачем та відсутність доказів оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп» підлягають частковому задоволенню на суму 79 832,75 грн.

При цьому, за змістом ст.1, ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з п.4.3 статуту відповідача Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» має право засновувати дочірні установи, підприємства, організації, господарські товариства з правами юридичної особи, а також створювати філії, відділення та представництва без прав юридичної особи, брати участь у створенні нових та реорганізації діючих юридичних осіб.

Проте, відповідно до п.1.5 Положення про Сьому філію Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» вказаний структурний підрозділ відповідача не має права відкривати рахунки в установах банку, а також укладати будь-які договори, набувати майнові і немайнові права та нести відповідні обов'язки, бути позивачем чи відповідачем у суді, господарському та третейському судах як від свого імені, так і від імені підприємства.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 79 832,75 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна», приймаючи до уваги, що Сьома філія Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» не наділена повноваженнями бути відповідачем у справі від імені юридичної особи, а також набувати у власність майно, у тому числі, грошові кошти.

Згідно з ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» (02140, м.Київ, Дарницький район, вул.Гришка, буд.3, ЄДРПОУ 25288083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп» (61071, м.Харків, Жовтневий район, пров.Новожанівський, буд.11, ЄДРПОУ 31152349) заборгованість в сумі 79 832,75 грн., а також судовий збір в розмірі 1596,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя М.О. Любченко