Рішення № 34085801, 14.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2013 р. справа №903/782/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

про стягнення 309 753 грн. 72 коп. пені, збитків від інфляції та процентів річних

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Данилевський О.М. - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту (дов. №14-68 від 22.03.2013р.)

від відповідача: Наумчук В.А. - представник (дов. від 11.02.2013р. №846/08)

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з державного комунального підприємства "Луцьктепло" 309 753,72 грн., в тому числі 221 112,48 грн. загальної суми пені, нарахованої за прострочення виконання договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати поставленого у відповідності до укладеного між сторонами договору від 17.10.2012р. №12/1065-БО-2 та спожитого природного газу (за періоди прострочки платежів з 15.11.2012р. по 21.12.2012р., з 15.12.2012р. по 04.01.2013р., з 15.01.2013р. по 20.02.2013р.), 44 417,14 грн. збитків від інфляції (за період з 16.10.2012р. по 15.01.2013р.) та 44 224,10 грн. загальної суми трьох процентів річних (за періоди прострочки платежів з 15.11.2012р. по 21.12.2012р., з 15.12.2012р. по 04.01.2013р., з 15.01.2013р. по 20.02.2013р.), нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою від 05.09.2013р. у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 19.09.2013р., в порядку, визначеному ст.ст. 69, 77 ГПК України, за клопотанням представника відповідача, погодженим представником позивача, було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 15.10.2013р., а також відкладено розгляд справи з метою з'ясування всіх її фактичних обставин, витребування від сторін у зв'язку з цим додаткових документів та матеріалів.

В судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, пред'явлені позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх, поклавши на ДКП "Луцьктепло" обов'язок відшкодування ПАТ "НАК "Нафтогаз України" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат. При цьому представник посилається на укладення 17.10.2012р. між сторонами договору купівлі-продажу №12/1065-БО-2, передачу згідно зазначеної угоди відповідачу природного газу, його отримання та споживання ДКП "Луцьктепло", непроведення у встановлені угодою строки та порядку належних розрахунків по оплаті газу, нарахування у зв'язку з цим сум пені, інфляційних, процентів річних.

Відповідач у письмових поясненнях від 11.09.2013р. (а.с. 51-54) та представник ДКП "Луцьктепло" в судовому засіданні укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р. та отримання газу на підставі угоди підтвердив, засвідчив на проведенні з позивачем повних розрахунків по оплаті газу впродовж періоду з 01.11.2012р. по 20.02.2013р., однак, із порушенням при цьому умов угоди стосовно термінів таких розрахунків. Неналежне та несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті отриманого природного газу пояснює важким фінансово-економічним становищем підприємства. При цьому посилається на те, що відповідач є комунальним підприємством власником майна якого є територіальна громада міста Луцька, чинні тарифи, які затверджені постановами НКРЕ та рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради не є економічно обґрунтованими та не покривають затрат підприємства на виробництво теплової енергії та надання послуг з теплопостачання, основними споживачами теплової енергії, яка виробляється підприємством з природного газу, поставленого позивачем згідно угоди №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р., є бюджетні установи та організації, інші споживачі, котрі, в свою чергу, несвоєчасно і не в повній мірі оплачують отримані послуги. Станом на 01.01.2013р. борг бюджетних установ та організацій, інших споживачів перед ДКП "Луцьктепло" становив 14 389 882,58 грн.

Засвідчується відповідачем і те, що несвоєчасна оплата газу була частково зумовлена неналежним виконанням позивачем своїх договірних зобов'язань. Так, у п. 3.4 укладеного між сторонами договору передбачено, що продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригінала акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою.

07 листопада 2012 року відповідач згідно супровідного листа від 06.11.2012р. №6127/10 згідно договору від 17.10.2012р. передав уповноваженому представнику позивача три примірники акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 року. Проте, позивач в порушення умов угоди повернув відповідачу підписаний та скріплений печаткою оригінал акту лише після 30.11.2012р. Відсутність у відповідача підписаного позивачем акту приймання-передачі газу призвела до виникнення невизначеності у правовідносинах сторін, зумовила затримки в оплаті отриманого природного газу, адже відповідно до п. 3.4 договору "акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами".

Зауважує відповідач також на невірному визначенні позивачем розміру інфляційних нарахувань. При цьому засвідчується, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Індекси інфляції розраховуються Держкомстатом України щомісяця та оприлюднюються не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Верховний Суд України у листі №62-97 від 03.04.1997р. надав судам рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та вказав: "при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня".

В даному випадку, позивач не врахував положень чинного законодавства та рекомендацій ВСУ при розрахунку інфляційних внаслідок чого сума інфляційних обрахована невірно. Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, сума інфляційних за грудень 2012 року розрахована позивачем з суми боргу 10 671 436,72 грн. Але вказана сума боргу мала місце лише 4 календарних дні, з 15 по 18 грудня включно. 18 грудня 2012 року відповідачем було сплачено 1 200 000 грн. згідно платіжного доручення №174. Відповідно сума боргу станом на зазначену дату становила 9 475 056,60 грн. Але і ця сума боргу мала місце лише 3 календарних дні - з 19 по 21 грудня включно, коли вона зменшилась на 531 600 грн. у зв'язку з оплатою відповідачем коштів в сумі 531 600 грн. і так далі.

Аналогічно невірно здійснено позивачем розрахунок інфляційних за січень 2013 року, тобто від максимальної суми боргу без урахування зменшення боргу внаслідок здійснених протягом місяця оплат.

Засвідчується стороною і те, що при розрахунку інфляційних позивач не врахував індекс інфляції за лютий 2013 року (99,9%), хоча заборгованість була погашена лише 20.02.2013р. Адже як випливає зі змісту норми ст. 625 ЦК України та згаданих вище рекомендацій Верховного Суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції розраховується за весь час прострочення.

Поруч з цим у поясненні від 11.09.2013р. відповідачем на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, ст. 83 ГПК України було заявлене, а представником ДКП "Луцьктепло" в судовому засіданні підтримане, клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення з підприємства в користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання до десяти відсотків від заявленої суми. При розгляді питання про стягнення пені у меншому розмірі представник відповідача в судовому засіданні просить суд врахувати наступні обставини:

- належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими, порівняно зі збитками кредитора. Останній не навів у позовній заяві жодних доказів, які б підтверджували факт понесення ним збитків у розмірі, більшому, ніж несплачена сума боргу з урахуванням інфляційних процесів у країні, внаслідок неповної оплати за природний газ відповідачем;

- крім пені, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні та проценти річних, суми яких повністю покривають збитки позивача, зумовлені наявністю інфляційних процесів у державі;

- відповідач знаходиться в скрутному майновому стані, що викликаний незалежними від нього соціально-економічними обставинами (несвоєчасними та неповними розрахунками бюджетними установами та організаціями державної і комунальної власності);

- незважаючи на скрутне фінансово-економічне становище відповідач самостійно в повному обсязі виконав зобов'язання по оплаті отриманого за договором природного газу. При цьому терміни прострочення виконання зобов'язання щодо оплати природного газу , на думку відповідача, є незначними;

- стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі значно погіршить фінансово-економічне становище підприємства, спричинить для нього додаткові збитки, які не мають джерел покриття, поставить під загрозу своєчасну підготовку міста до наступного опалювального сезону;

- позивач безоплатно користувався грошовими коштами відповідача в сумі 2 117 313,10 грн. протягом двох місяців. Так, 30.09.2011р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2555/11 відповідно до якого відповідач надмірно сплатив грошових коштів в сумі 2 117 313,10 грн. згідно платіжних доручень №166 від 26.10.2012р., №167 від 29.10.2012р., №168 від 30.10.2013р., №169 від 31.10.2012р. Лише 29.12.2012р. вказана грошова сума була зарахована позивачем в якості оплати за природний газ за договором згідно листа ДКП "Луцьктепло".

Засвідчується відповідачем в даному аспекті також і те, що несвоєчасна оплата природного газу була частково зумовлена неналежним виконанням позивачем своїх договірних зобов'язань, що проявилось у підписанні НАК "Нафтогаз України" акту приймання-передачі природного газу, спожитого в жовтні 2012 року та направленні зазначеного акту відповідачу лише після 30 листопада 2012 року.

На підтвердження заперечень до матеріалів справи відповідачем долучено бухгалтерську довідку ДКП "Луцьктепло" від 02.09.2013р. №5000/05 про наявну дебіторську заборгованість, інформаційну довідку по роботі підприємства з боржниками, копії балансу та звіту про фінансові результати ДКП "Луцьктепло", матеріали судової практики, копії платіжних доручень, матеріалів поштового листування підприємства з позивачем (а.с. 55-75).

Присутній в судовому засіданні представник позивача з приводу зменшення нарахованої суми пені заперечив, зазначивши при цьому, що несвоєчасні розрахунки ДКП "Луцьктепло" негативно впливають на майновий стан кредитора, що, в свою чергу, перешкоджає ПАТ "НАК "Нафтогаз України" здійснювати належні розрахунки за імпортований природний газ перед іншими постачальниками. На підтвердження вказаного долучає звіти про фінансові результати товариства за 2012 рік та перше півріччя 2013 року, крім того, вважає, що наведені відповідачем обставини не мають істотного значення.

Дослідивши матеріали справи та додатково надані документи і матеріали, заслухавши пояснення та клопотання представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 17 жовтня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (Продавець) та державним комунальним підприємством "Луцьктепло", м. Луцьк (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/1065-БО-2 (а.с. 10-15) згідно з умовами котрого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було взято на себе зобов'язання щодо передачі у власність Покупця у період з 01.09.2012р. по 31.12.2012р. природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, в обсягах і порядку, передбачених угодою, а ДКП "Луцьктепло", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття природного газу та проведення його оплати у визначеному договором порядку.

Положеннями розділу 11 договору визначалось, що угода набуває чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.09.2012р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 3.1 договору передбачалось, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Пунктом 3.3 договору від 17.10.201р. №12/1065-БО-2 було визначено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивачем у період жовтня-грудня місяців 2012 року було передано, а відповідачем прийнято та в подальшому спожито, природного газу в обсязі 5808,111 тис. м.куб. загальною вартістю 27 075 880,15 грн., зокрема, у жовтні 2012 року в кількості 823,701 тис. м.куб. вартістю 3 839 876,62 грн., листопаді 1 824,783 тис. м.куб. вартістю 8 506 656,60 грн., грудні місяці 3 159,627 тис. м.куб. вартістю 14 729 346,93 грн. Викладене підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2012р. та від 31.12.2012р. (а.с. 16-18).

Судом встановлено, що зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі, згідно умов підписаного договору №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р. в жовтні-грудні місяцях 2012 року господарських операцій.

Передача позивачем природного газу у вказаних об'ємах та його отримання відповідачем не заперечується представником ДКП "Луцьктепло" в судовому засіданні.

Пунктом 6.1 договору від 17.10.2012р. №12/1065-БО-2 сторонами було передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Беручи до уваги зазначені положення угоди, судом засвідчується, що фактично отриманий у період з жовтня по грудень 2012 року природний газ відповідач повинен був оплатити у наступні граничні терміни: до 14 листопада 2012 року включно оплатити спожитий газ жовтня, до 14 грудня 2012 року включно оплатити спожитий газ листопада, до 14 січня 2013 року включно оплатити газ грудня 2012 року.

Проте, ДКП "Луцьктепло" взяті на себе згідно договору №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р. зобов'язання в частині проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті переданого природного газу (у порядку та строки, визначені вище) не виконало. Фактично відповідачем було проведено розрахунки та сплачено позивачу повну вартість спожитого газу 27 075 880,15 грн., однак, із допуском у певні періоди порушень встановлених угодою граничних термінів, що, в свою чергу, призводило до прострочення платежів на той чи інший час та виникнення боргу у той чи інший період на певну суму.

Матеріали справи (а.с. 8-9, 19-21) містять в собі документи (розрахунки ціни позову, реєстри проведених оплат), котрі свідчать про те, коли і на яку суму відповідачем здійснювались відповідні платежі, відображають дату проведення розрахунку, суму платежу, призначення платежу, розрахунковий період, обов'язкові реквізити платіжного документа.

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування у ДКП "Луцьктепло" у певні періоди заборгованості по оплаті газу, виступило підставою для здійснення позивачем нарахувань відповідачу сум пені за прострочку виконання грошових зобов'язань, а також інфляційних та процентів річних, подальше звернення до суду із позовом про стягнення нарахованих сум.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір купівлі-продажу природного газу №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу природного газу, його отримання ДКП "Луцьктепло" та несвоєчасне проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, виникнення у певні періоди заборгованостей різного розміру, суд прийшов до висновку про правомірність здійснення позивачем нарахувань відповідачу штрафних санкцій у вигляді пені, а також сум збитків від інфляції та процентів річних.

При цьому судом також засвідчується, що у відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р. сторонами було передбачено, що у випадку невиконання Покупцем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 7.2 договору №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р. сторонами було визначена відповідальність боржника за несвоєчасне виконання зобов'язань в частині оплати відпущеного газу у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, сторони у п. 7.2 договору №12/1065-БО-2 визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання Покупцем умов договору щодо строків оплати вартості газу. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 7.2 не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо оплати природного газу в повному обсязі у визначені терміни не виконав, допускав у зв'язку з цим виникнення та існування боргу, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявні факти прострочення відповідачем оплати отриманого та спожитого природного газу, існування у ті чи інші періоди боргу по його оплаті, позивачем, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов п. 7.2 договору №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р., за періоди прострочки платежів з 15.11.2012р. по 21.12.2012р., з 15.12.2012р. по 04.01.2013р., з 15.01.2013р. по 20.02.2013р. було нараховано відповідачу 221 112,48 грн. загальної суми пені.

Судом встановлено, що нарахування пені було здійснено позивачем у наступному порядку, періоди та розмірах:

- із зобов'язань по оплаті газу вартістю 3 839 876,62 грн., переданого у жовтні місяці 2012 року: за період прострочення платежів з 15.11.2012р. по 21.12.2012р. на загальну суму 39 734,21 грн., в тому числі із суми боргу 3 619 876,62 грн. за період з 15.11.2012р. по 28.11.2012р. нараховано 20 769,78 грн. пені, із суми боргу 2 168 400 грн. за період з 29.11.2012р. по 18.12.2012р. нараховано 17 773,77 грн. пені, із суми боргу 968 400 грн. за період з 19.12.2012р. по 21.12.2012р. нараховано 1 190,66 грн. пені.

- із зобов'язань по оплаті газу вартістю 8 506 656,60 грн., переданого у листопаді місяці 2012 року: за період прострочення платежів з 15.12.2012р. по 04.01.2013р. на загальну суму 48 905,23 грн., в тому числі із суми боргу 8 506 656,60 грн. за період з 15.12.2012р. по 21.12.2012р. нараховано 24 404,34 грн. пені, із суми боргу 7 975 056,60 грн. за період з 22.12.2012р. по 24.12.2012р. нараховано 9 805,40 грн. пені, із суми боргу 7 675 056,60 грн. за період з 25.12.2012р. по 27.12.2012р. нараховано 9 436,55 грн. пені, із суми боргу 5 475 056,60 грн. за період 28.12.2012р. нараховано 2 243,88 грн. пені, із суми боргу 2 775 056,60 грн. за період 29.12.2012р. нараховано 1 137,32 грн. пені, із суми боргу 2 175 056,60 грн. за період з 30.12.2012р. по 31.12.2012р. нараховано 1 782,83 грн. пені, із суми боргу 57 743,50 грн. за період з 01.01.2013р. по 04.01.2013р. нараховано 94,92 грн. пені.

- із зобов'язань по оплаті газу вартістю 17 729 346,93 грн., переданого в грудні місяці 2012 року: за період прострочення платежів з 15.01.2013р. по 20.02.2013р. на загальну суму 132 473,04 грн., в тому числі із суми боргу 13 329 346,93 грн. за період з 15.01.2013р. по 28.01.2013р. нараховано 76 689,39 грн. пені, із суми боргу 13 229 346,93 грн. за період з 29.01.2013р. по 31.01.2013р. нараховано 16 310,15 грн. пені, із суми боргу 11 529 346,93 грн. за період 01.02.2013р. нараховано 4 738,09 грн. пені, із суми боргу 7 829 346,93 грн. за період з 02.02.2013р. по 05.02.2013р. нараховано 12 870,16 грн. пені, із суми боргу 7 629,346,93 грн. за період з 06.02.2013р. по 07.02.2013р. нараховано 6 270,70 грн. пені, із суми боргу 7 429 346,93 грн. за період 08.02.2013р. нараховано 3 053,16 грн. пені, із суми боргу 5 429 346,93 грн. за період з 09.02.2013р. по 11.02.2013р. нараховано 6 693,72 грн. пені, із суми боргу 2 229 346,93 грн. за період 12.02.2013р. нараховано 916,17 грн. пені, із суми боргу 2 000 000 грн. за період 13.02.2013р. нараховано 821,92 грн. пені, із суми боргу 1 700 000 грн. за період 14.02.2013р. нараховано 698,63 грн. пені, із суми боргу 1 500 000 грн. за період 15.02.2013р. нараховано 616,44 грн. пені, із суми боргу 1 400 000 грн. за період з 16.02.2013р. по 18.02.2013р. нараховано 1 726,03 грн. пені, із суми боргу 1 300 000 грн. за період з 19.02.2013р. по 20.02.2013р. нараховано 1 068,49 грн. пені.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення загальної суми пені 221 112,48 грн., перевіривши підстави, методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підставні, арифметично вірні, відповідають фактичним обставинам справи, здійснені позивачем з врахуванням проведених відповідачем у ті чи інші періоди оплат, існування сум існуючих у ці періоди заборгованостей, а відтак підлягають до задоволення у визначеному ПАТ НАК "Нафтогаз України" розмірі.

Загальний розмір нарахованих штрафних санкцій, періоди та методика нарахування пені не заперечуються в судовому засіданні представником відповідача.

Водночас, розглянувши розрахунок позивача, суд приходить до висновку щодо можливості зменшення розміру нарахованої відповідачу за прострочку виконання грошових зобов'язань пені. При цьому судом враховано наступне:

Відповідач у поясненні від 11.09.2013р. на позовну заяву та представник ДКП "Луцьктепло" в судовому засіданні просять суд зменшити розмір пені до десяти відсотків від нарахованої суми.

В обґрунтування зазначеного клопотання сторона посилається на те, що відповідач є комунальним підприємством власником майна якого є територіальна громада міста Луцька, чинні тарифи, які затверджені постановами НКРЕ та рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради не є економічно обґрунтованими та не покривають затрат підприємства на виробництво теплової енергії та надання послуг з теплопостачання, основними споживачами теплової енергії, яка виробляється підприємством з природного газу, поставленого позивачем згідно угоди №12/1065-БО-2 від 17.10.2012р., є бюджетні установи та організації, інші споживачі, котрі, в свою чергу, несвоєчасно і не в повній мірі оплачують отримані послуги. Станом на 01.01.2013р. борг бюджетних установ та організацій, інших споживачів перед ДКП "Луцьктепло" становив 14 389 882,58 грн., що підтверджує відповідною довідкою.

За приписом п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що порушення зобов'язання потягло за собою завдання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" значних збитків. У той же час, відповідач подав суду докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати за спожитий природний газ, а саме: бухгалтерську довідку ДКП "Луцьктепло" від 02.09.2013р. №5000/05 про наявну дебіторську заборгованість, інформаційну довідку по роботі підприємства з боржниками, копії балансу та звіту про фінансові результати ДКП "Луцьктепло". В підтвердження повного виконання зобов'язання - платіжні доручення про оплату природного газу, щодо вжиття заходів до виконання зобов'язання подано інформацію по роботі з боржниками по ДКП "Луцьктепло", матеріали відповідної судової практики.

Судом також враховується вжиття ДКП "Луцьктепло" заходів, спрямованих на оплату спожитого природного газу, а також повне погашення відповідачем існуючої заборгованості перед позивачем. Враховується також факт безоплатного користування позивачем грошовими коштами відповідача в сумі 2 117 313,10 грн. протягом двох місяців, оскільки 30.09.2011р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2555/11 відповідно до якого відповідач надмірно сплатив грошових коштів в сумі 2 117 313,10 грн. згідно платіжних доручень №166 від 26.10.2012р., №167 від 29.10.2012р., №168 від 30.10.2013р., №169 від 31.10.2012р., лише 29.12.2012р. вказана грошова сума була зарахована позивачем в якості оплати за природний газ за договором згідно листа ДКП "Луцьктепло".

Беручи до уваги вищезазначене, суд, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, та стягнути з боржника штрафні санкції у розмірі 22 111,25 грн., що становить 10 відсотків від загальної нарахованої суми.

В даному аспекті судом засвідчується також те, що статтею 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом засвідчується, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 44 417,14 грн. суми збитків від інфляції (за період з 16.10.2012р. по 15.01.2013р.) та 44 224,10 грн. загальної суми трьох процентів річних (за періоди прострочки платежів з 15.11.2012р. по 21.12.2012р., з 15.12.2012р. по 04.01.2013р., з 15.01.2013р. по 20.02.2013р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми процентів річних 44 224,10 грн., перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підставні, арифметично вірні, відповідають фактичним обставинам справи, здійснені позивачем з врахуванням проведених відповідачем у ті чи інші періоди оплат, існування сум існуючих у ці періоди заборгованостей, а відтак підлягають до задоволення у визначеному ПАТ НАК "Нафтогаз України" розмірі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 44 417,14 грн. суми збитків, завданих інфляцією, перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підставні частково та підлягають до задоволення в загальному розмірі 44 374,45 грн., а в частині стягнення 42,69 грн. інфляційних в позові слід відмовити.

При цьому судом визнано арифметично вірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, здійснені позивачем нарахування інфляційних за період з 16.10.2012р. по 15.11.2012р. на мінусову суму -3 619,88 грн., а також за період з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. на суму 21 342,87 грн.

З приводу нарахування інфляційних за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. на суму 26 694,14 грн. судом засвідчується, що позивачем відповідні розрахунки було здійснено з врахуванням встановленого Держкомстатом України у той період індексу споживчих цін (інфляції) 100,2% із суми 13 347 069,93 грн., що включала в себе існуючу на той час суму заборгованості відповідача 13 325 727,05 грн. та розмір інфляційних втрат 21 342,87 грн., нарахованих за попередній період. При цьому судом наголошується на безпідставності проведення відповідачем таких розрахунків та можливості кредитора здійснювати відповідні нарахування лише із суми основного боргу 13 325 727,05 грн. Відтак за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. із боргу 13 325 727,05 грн. з врахуванням індексу інфляції 100,2% інфляційні збитки складатимуть 26 651,46 грн., що на 42,69 грн. менше від нарахованої та заявленої позивачем до стягнення суми.

Судом також засвідчується також на відповідності здійсненні нарахувань позивачем сум інфляційних положенням чинного законодавства. При цьому судом було взято до уваги рекомендації, викладені у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", пунктом 2 котрого визначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ДКП "Луцьктепло" (пропорційно розміру підставних позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 525-527, 546, 551, 599, 625-629, 631, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 22 111,25 грн. пені, 44 374,45 грн. збитків, завданих інфляцією, та 44 224,10 грн. трьох процентів річних, а всього 110 709,80 грн., 6 194,22 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

14.10.2013р.