ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09 жовтня 2013 р. Справа № 902/1323/13
Провадження № 2/902/67/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Віницягаз" 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24
до: Вінницького національного аграрного університету 21008, м.Вінниця, вул.Сонячна, 3
про стягнення 422092,79 грн. заборгованості
За участю представників сторін:
позивача: Бобко Т.Є. - за довіреністю;
відповідача: Власенко Т.С. - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ :
Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" заявлено позов про стягнення з Вінницького національного аграрного університету 422092,79 грн. боргу, з яких 420570,71 грн. - основного боргу та 1522,08 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.09.13 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1323/13 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.10.13 р.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в ході слухання справи зауважив, що в міру надходжень бюджетних коштів Немирівським коледжем будівництва та архітектури Вінницького національного аграрного університету згідно платіжних доручень № 384 від 05.09.13 р., № 18 від 28.08.13 р. здійснено проплату основного боргу на загальну суму 20282,19 грн.
При цьому, звернувся до суду з проханням відмовити в задоволенні 1522,08 грн. річних, оскільки вказана сплата фінансових санкцій нанесе суттєвої шкоди майновому стану відповідача і призведе до його фінансової нестабільності.
Таким чином, останній зважаючи на обставини, що склалися зазначив, що заявлені позовні вимоги визнає лише в частині стягнення основного боргу з урахуванням усіх проведених проплат в розмірі 400200,00 грн. В частині стягнення 20282,19 грн. просить припинити провадження по справі в зв''язку з відсутністю предмету спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
10.12.12 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Постачальник) в особі Немирівського міжрайонного управління газового господарства та Немирівським коледжем будівництва та архітектури Вінницького національного аграрного університету (Споживач) укладено договір № 2013/ТП-Б-Н-130054 на постачання природного газу за регульованим тарифом.
Споживач не є юридичною особою, а має статус відокремленого підрозділу, філії. Згідно ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, наділені статусом юридичної особи, а отже, враховуючи те, що статус юридичної особи має Вінницький національний аграрний університет, він виступає відповідачем по справі.
Згідно пункту 1.1. укладеного договору Постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до умов договору Позивач зобов'язався поставити природний газ, а Споживач взяв на себе обов'язок оплатити вартість газу, послуг по постачанню, транспортуванню, зберіганню та цільову надбавку у порядку та в розмірах, передбачених договорами.
З пояснень представника позивача та документів наявних в матеріалах справи вбачається, що свої зобов'язання стосовно постачання природного газу позивач виконав належним чином, що підтверджуються відповідними двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації газу, які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін.
Зокрема, на протязі січня - червня 2013 р. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" поставлено Споживачу природний газ в об'ємі 104182 тис. куб. м., з них: січень - 36630 тис. куб. м., лютий - 29870 тис. куб. м., березень - 34669 тис. куб. м., квітень - 2917 тис. куб. м., травень - 0,059 тис.куб.м., червень - 0,037 тис. куб. м.
Згідно пункту 4.1. розділу 4 договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Відповідно до пункту 4.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 4707,936 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 2%, тарифу на постачання природного газу, тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, податку на додану вартість.
Відтак, судом встановлено, що вартість поставки газу, яка здійснена позивачем на протязі січня-червня 2013 р. згідно договору та двосторонніх актів подачі-прийому та реалізації газу в об'ємі 104182 тис. куб. м. становить 490482,19 грн. (104182 тис. куб. м. * 4707,936 грн.)
Відповідно до пункту 4.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8 години першого дня місяця до 8 години першого дня наступного місяця включно.
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 5 договору.
Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу.
Пунктом 4.6. договору погоджено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100 % авансовим платежем, який має бути здійснений Споживачем не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до початку місяця поставки газу, що не було здійснено Споживачем.
Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, чого теж Споживачем не було здійснено.
У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу, яка в даному випадку не мала місце.
У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п 'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку, чого третьою особою також не було здійснено.
Згідно пункту 4.7. оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.
Відповідно до пункту 4.8. підпункту 2 у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
Враховуючи зазначений пункт договору, Споживачем було частково здійснено оплату за поставлений газ по договору у розмірі 542967,82 грн., яку було зараховано в рахунок погашення 473056,34 грн. боргу, що виник за поставлений природний газ, послуги по постачанню та транспортуванню станом на 01.01.2013 року.
За таких обставин, у Споживача перед Позивачем за спожитий природний газ, надані послуги з постачання та транспортування природного газу утворився борг у розмірі 420570,71 грн. (490482,19 грн. + 473056,34 грн. - 542967,82 грн.)
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ згідно договору поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд оглянувши наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 18 від 28.08.13 р. та № 384 від 05.09.13 р. та надані банківські виписки, встановив, що основний борг у розмірі 20282,19 грн. був сплачений відповідачем частково частинами до порушення провадження у справі та позивачем був врахований в нарахуванні заборгованості при зверненні до суду, про що, останнім було вказано в тексті позовної заяви від 18.09.13 р.
Беручи до уваги встановлені факти, суд не вбачає підстав для припинення провадження по справі в частині стягнення 20282,19 грн. боргу, оскільки на день звернення з позовом до суду (19.09.2013 р.) заборгованість відповідача складала 420570,71 грн. з урахуванням проплат, здійснених коледжом згідно платіжних №№18 та 384.
Таким чином, борг який підлягає задоволенню та стягненню з відповідача складає 420570,71 грн.
Поряд з цим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1522,08 грн. - 3% річних за період з 23.07.13 р. по 03.09.13 р., в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1522,08 грн. - 3% річних заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки надані позивачем розрахунки здійснені згідно вимог чинного законодавства.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.4-5, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Вінницького національного аграрного університету, код ЄДРПОУ 00497236 (вул. Сонячна, б.3, м. Вінниця, 21100) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, б.24, м. Вінниця, 21012) 420 570,71 грн. - основного боргу, 1 522,08 грн. - 3% річних та 8 441,86 грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати сторонам.
Повне рішення складено 14 жовтня 2013 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24
3 - відповідачу 21008. м.Вінниця, вул.Сонячна, 3
Судове рішення № 34085770, Господарський суд Вінницької області було прийнято 09.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/1323/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: