Постанова № 34085659, 04.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2013 року № 826/12433/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомДержавної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»до Міжрегіонального головного управління Міндодів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішенняНа підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндодів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судому засіданні 04.09.13р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку із заявленим сторонами клопотань про розгляду справи у їх відсутності.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндодів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності за лютий, березень 2013року Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт». За результатами перевірки складено акт від 05.07.13р. № 780/40-10/21655998 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущеня позивачем порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме допущено несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності:

- за лютий 2013 року, нараховане згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за III квартали 2012 року від 06.11.2012 вх. №9069035201 у сумі 2105511 грн., із затримкою на 14 календарних днів;

- за березень 2013 року, нараховане згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від 08.02.2013 вх. №9087093270 у сумі 6749,17 грн., із затримкою на 4 календарних дні.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства Міжрегіонального головного управління Міндодів - Центральний офіс з обслуговування великих платників винесено податкове повідомлення-рішення № 0000604010 від 23.07.13р. яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 211 226,02грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, спірним податковим повідомленням-рішенням на позивача було накладено у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності - за лютий 2013 року та березень 2013року.

Судом встановлено, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3-й квартал 2012р. від 06.11.12р. вх. № 9069035201, якою самостійно визначено суму зобов'язання у розмірі 2 105 511,00грн. граничний термін сплати якого 20.02.13р.

Відповідно до платіжного доручення № 181 від 18.02.13р. позивачем перераховано авансові внески з податку на прибуток підприємств та організацій що перебувають у державній власності за лютий 2013 року в розмірі 2'105'511,00 грн. із кодом платежу 11023100 на рахунок 3111400299901.

Також судом встановлено, що рахунок для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та організацій що перебувають у державній власності з 25.01.2013р. змінився на новий - 31110158799011.

Як зазначає позивач, про зміну рахунку йому стало відомо 20.02.2013р., у зв'язку із чим того ж дня ним було надіслано до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" електронний лист від 20.02.2013 з реєстраційним індексом № 138 щодо уточнення реквізитів платіжного доручення від 18.02.2013 № 181, за яким було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року та надав відповідачу заяву від 20..02.2013 № USE-11-2031 про переведення сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток на новий рахунок із кодом класифікації доходів бюджету 11023100, який було зазначено у платіжному дорученні від 18.02.13р. № 181.

На підставі заяви позивача, кошти сплачені ним платіжним дорученням №181 від 18.02.13р. було зараховано на потрібний рахунок лише 06.03.13р. згідно платіжного доручення № 414 від 27.02.13р., а тому податковим органом зроблено висновки щодо допущення позивачем порушення граничного строку узгодженого зобов'язання.

За період з 21.02.13р. по 06.03.13р. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання податковим органом було нараховано пеню у розмірі 6 747,11грн., яка в свою чергу була погашена за рахунок коштів що надійшли відповідно до платіжного доручення № 712 від 29.0.313р. в рахунок погашення узгодженого зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності за березень 2013р.

В результаті наведеного утворилась заборгованість за узгодженим зобов'язанням за березень 2013року в розмірі 6 747,11грн. що було сплачено позивачем 03.04.13р. відповідно до платіжного доручення №802.

Повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, суд не може погодитись з доводами податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Законом України №5083 від 05.07.2012 пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту:

"Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом". Зазначені доповнення до п.57.1 ст.57 ПК України набрали чинності 01.01.2013 року.

Як встановлено судом раніше, граничним терміном сплати узгодженого зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток підприємств за лютий 2012року - 20.02.13р.

Також судом встановлено, що позивачем сплачено узгоджене зобов'язання 18.02.13р. відповідно до платіжного доручення № 181, однак хибно зазначено рахунок. При цьому встановивши помилку позивач 20.02.13р. подав до відповідача заяву № USE-11-2031 про переведення сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток на новий рахунок із кодом класифікації доходів бюджету 11023100, який було зазначено у платіжному дорученні від 18.02.13р. № 181.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Цією статтею не передбачено заборони погашення авансових платежів за рахунок надмірно сплачених сум відповідного платежу, що зайвий раз вказує на наявність норми закону, що має вищу юридичну сила у порівнянні з узагальнюючою податковою консультацією, якою платнику податку надано право та можливість погашення податкового зобов'язання (в тому числі щодо авансових внесків з податку на прибуток) за рахунок наявності сум надмірної сплати грошових зобов'язань.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на наявність узагальнюючої податкової консультації, щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 року, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 №1171, з наступних підстав.

Згідно з п.п.41.1.1. п.41.1 ст.41 ПК України ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України ст. 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п.п.14.1.173 .п.14.1 ст.14 ПК України узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Статтями 52 та 53 Податкового кодексу України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст.53 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст.53 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

До того ж, з аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Також п.1.3 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 176 від 12.04.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2003 року за № 326/7647, зазначено, що узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення не мають сили нормативно-правового акта.

Таким чином, така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що узагальнююча податкова консультація щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 року не є нормативно-правовим актом, а відповідно до вимог п.87.1 ст.87 ПК України надміру сплачені суми податку на прибуток може бути джерелом погашення податкового зобов'язання зі сплати авансового внеску по податку на прибуток у лютому 2013 року, за наявної надмірно сплаченої позивачем суми податку на прибуток станом на 20.02.2013 року у розмірі 2 105 511,00грн., що відповідає сумі авансового внеску по податку на прибуток за лютий 2013року самостійно визначеній позивачем, а також враховуючи наявність заяви позивача від 20.02.13р. про зарахування такої суми в рахунок авансового внеску за даний період, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині визначення суми податкового боргу у розмірі 2 105 511,00грн.

Враховуючи висновки суду щодо своєчасної сплати позивачем узгодженого зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності за лютий 2013 року, є також безпідставним нарахування пені за період з 21.02.13р. по 06.03.13р. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання в розмірі 6 747,11грн., а тому відсутнє і встановлене податковим органом порушення граничного строку сплати узгодженого зобов'язання за березень 2013року в розмірі 6 747,11грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому таке підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндодів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 23.07.13р. № 0000604010.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій