Постанова № 34085438, 07.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5552/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Метельської А.В.,

представників позивача - Рудніцької Н.В., Ставицької І.Б,

представника відповідача - Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі - позивач, ПАБ "Полтаваобленерго") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0008991502 від 19 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 4 849,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 424,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з ПрАТ "МТС Україна" та Полтавською філією ПАТ "Укртелеком" підтверджені первинними документами. Зазначає, що до податкового кредиту квітня 2013 року включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ПрАТ "МТС Україна" та Полтавською філією ПАТ "Укртелеком" на загальну суму ПДВ 4849,32 грн. з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

06.06.2013 посадовою особою ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року ПАТ "Полтаваобленерго" щодо виявлених помилок (порушень), за результатами якої складено акт від 06.06.2013 № 3163/15.2/00131819 (а.с. 13-17).

Під час перевірки було встановлено, що 18.05.2013 позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2013 року.

До вказаної податкової декларації ПАТ "Полтаваобленерго" подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" (а.с. 85).

ПАТ "Полтаваобленерго" до додатку №8 до податкового кредиту за квітень 2013 року включено податкову накладну №938/530 від 31.03.2013 по взаєморозрахунках з ПАТ "Укртелеком" на суму ПДВ 7,02 грн. та податкову накладну №4795 від 31.03.2013 по взаєморозрахунках з ПрАТ "МТС Україна" на суму ПДВ 4842,30 грн. та відображено у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до додатку №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Однак, перевіряючі дійшли висновку, що у разі порушення продавцем порядку заповнення т/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право включити таку накладну лише у звітному податковому періоді, в якому виникло право на податковий кредит згідно вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вказаний факт податковим органом встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим: збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 4849 грн.

В матеріалах справи наявна копія заперечення ПАТ "Полтаваобленерго" на акт перевірки, в якому позивач вказує про незгоду із висновками акту від 06.06.2013 № 3163/15.2/00131819. За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, Кременчуцькою ОДПІ висновки вказаного акту залишені без змін.

На підставі акта від 06.06.2013 № 3163/15.2/00131819 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0008991502 від 19 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 4 849,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 424,66 грн.

Із даним податковим повідомленням - рішенням позивач не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги №9013/Б/99-99-10-01-15 від 15.08.2013 скарга позивача на вказане податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0008991502 від 19.06.2013 - без змін.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню №0008991502 від 19 червня 2013 року, суд виходить із наступного.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, право на включення сум ПДВ до податкового кредиту Податковий кодекс України надає покупцю не лише за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно Податковий кодекс України надає право покупцю у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних звернутися зі скаргою на такого постачальника до якої додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарі/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 18.05.2013 надано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", яким було включено до податкового кредиту за квітень 2013 року суму ПДВ в розмірі 4849,32 грн. згідно податкової накладної №938/530 від 31.03.2013 по взаєморозрахунках з ПАТ "Укртелеком" на суму ПДВ 7,02 грн. та податкової накладної №4795 від 31.03.2013 по взаєморозрахунках з ПрАТ "МТС Україна" на суму ПДВ 4842,30 грн.

Як пояснили представники позивача, у зв'язку з тим, що податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013 року та додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" подано до податкового органу в електронній формі, що унеможливлює дотримання платником податків вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем супровідним листом від 20.05.2013 №02-31/5589 на адресу ДПІ у м. Полтаві направлено копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарі/послуг та копії первинних документів (а.с. 123-127).

Вказані документи надійшли на адресу відповідача 20.05.2013, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується Кременчуцькою ОДПІ, що позивачем подано заяву із скаргами на постачальників до декларації за звітний період, в якому сформований податковий кредит.

Таким чином, при поданні податкової декларації за квітень 2013 року позивачем дотримано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що є підставою для включення певних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача.

Посилання відповідача на те, що у разі порушення продавцем порядку заповнення т/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право включити таку накладну лише у звітному податковому періоді, в якому виникло право на податковий кредит згідно вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми з датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте, це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні, та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість, передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судом встановлено, що зазначений строк (365 календарних днів) позивачем не порушено та позивач має право на податковий кредит.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагенти позивача не зареєстрували, виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2013 року було подано додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" з відповідними документами та платіжними дорученнями.

Таким чином, висновки перевірки позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення та визнати його протиправним та скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0008991502 від 19 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 4 849,32 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень тридцять дві копійки), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 424,66 грн. (дві тисячі чотириста двадцять чотири гривні шістдесят шість копійок).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2013 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва