Постанова № 34085328, 07.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 року Справа № 812/8246/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Костіна Д. І. (довіреність № 94/10/10-013 від 03.07.2013 року, працює: головний державний інспектор юридичного відділу),

Семикоза С. М. (довіреність № 101/10/10-013 від 03.07.2013 року, працює: головний державний інспектор відділу обслуговування платників податків),

від відповідача: Шкуренко Ю. О. (довіреність № 17 від 02.01.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до державного підприємства «Антрацит» про стягнення заборгованості в сумі 8629067,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Антрацит» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 8629067,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про розстрочення суми податкового боргу на 60 календарних місяців шляхом виплати заборгованості рівними частками, а саме: з 20.11.2013 року по 20.10.2016 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн., з 20.11.2016 року по 20.09.2018 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 358044,00 грн.,останній платіж 20.10.2018 року в сумі 358055,00 грн., згідно наданого графіку (аркуші справи 35-37).

Представники позивача в судовому засідання надали відзив на клопотання представника позивача, в якому не заперечували щодо розстрочення сплати суми податкового боргу згідно наданого відповідачем графіку (аркуш справи 49).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що державне підприємство «Антрацит» (код ЄДРПОУ32226065) є юридичною особою, зареєстровано Антрацитівським міськвиконкомом Луганської області 30.04.2003 року (аркуші справи 5,6).

Відповідач перебуває на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 21.05.2003 року за № 03/05-11, та з 30.03.2011 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100329566 від 22.03.2011 року (аркуші справи 7,16).

Відповідач, станом на 01.09.2013 року, має самостійно визначену податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 8629067,00 грн., яка підтверджується податковою декларацією за 2013 рік з податку на додану вартість від 20.08.2013 року, актом звіренні розрахунків № 59-11 від 01.09.2013 року, довідкою про розрахунки з бюджетом станом на 01.09.2013 року (аркуші справи 20-21, 23, 24).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, який виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати як норми раніше діючого законодавства, так і норми Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем вживались заходи щодо погашення платником податків заборгованості, а саме на адресу відповідача направлялись податкові вимоги № 1/36 від 05.10.2001 року, № 2/194 від 08.11.2001 року, які отримані уповноваженою особою відповідача та не оскаржені в установленому порядку (аркуші справи 17-18).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрації змін) № 37211077 від 03.08.2012 року, активи відповідача, згідно акту опису майна від 25.07.2012 року № 11/19-036, знаходяться у податковій заставі (аркуш справи 19).

У поданому відповідачем відзиві на позовну заяву державне підприємство «Антрацит» фактично визнало позовні вимоги, у зв'язку зі складним фінансовим становищем представник відповідача просив встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом сплати заборгованості перед податковим органом в сумі 8629067,00 грн., впродовж 60 календарних місяців шляхом виплати заборгованості рівними частками, а саме: з 20.11.2013 року по 20.10.2016 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн., з 20.11.2016 року по 20.09.2018 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 358044,00 грн.,останній платіж 20.10.2018 року в сумі 358055,00 грн., згідно наданого графіку (аркуші справи 35-37).

Представники позивача в судовому засідання не заперечували щодо встановлення способу та порядку виконання рішення шляхом розстрочення сплати суми податкового боргу згідно наданого відповідачем графіку (аркуш справи 49).

Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Підставою для встановлення способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму встановлення способу та порядку виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості частинами до його погашення. В даному випадку такі події у заявника наявні.

Оскільки відповідачем було самостійно визначено суму податкового боргу, вимоги про сплату податкового боргу не були оскаржені, суму заборгованості у повному обсязі у добровільному порядку сплачено не було, відповідачем визнано позовні вимоги, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з державного підприємства «Антрацит» заборгованості в сумі 8629067,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до державного підприємства «Антрацит» про стягнення заборгованості в сумі 8629067,00 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Антрацит» (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код 32226065) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 8629067,00 грн. (вісім мільонів шістсот двадцять девять тисяч шістдесят сім гривень 00 копійок) на р\р 311110297002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ у м. Луганську, і.к. 37991503, з рахунків у банках обслуговуючих державне підприємство «Антрацит».

Визначити спосіб виконання рішення шляхом сплати державним підприємством «Антрацит» на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 8629067,00 грн. (вісім мільонів шістсот двадцять девять тисяч шістдесят сім гривень 00 копійок) впродовж 60 календарних місяців шляхом виплати заборгованості рівними частками, а саме: з 20.11.2013 року по 20.10.2016 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн.(одна тисяча гривень 00 копійок), з 20.11.2016 року по 20.09.2018 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 358044,00 грн. (триста п'ятдесят вісім тисяч сорок чотири гривні 00 копійок),останній платіж 20.10.2018 року в сумі 358055,00 грн.(триста п'ятдесят вісім тисяч п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок), згідно наданого графіку.

Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів внести відповідні зміни до карток особових рахунків платника податків державного підприємства «Антрацит» щодо сплати рівними частками вказаного податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно з ч.3 ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 11 жовтня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін