Постанова № 34085259, 14.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2013 р. № 820/8949/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гладкої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ПАТ "Стома" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 20.09.2013 року № 0000044400, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Ягло І.В., Лозова В.Б. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Онищенко А.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до приписів останнього позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка законності декларування ПАТ "Стома" від'ємного значення з податку на додану вартість різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2013 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2013 р. на рахунок платника у банку, за результатами якої 18.09.2013 року було складено акт перевірки № 99/44-00-08/00481318, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Стома" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2013 року на суму 58007,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 року № 0000044400, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 58007,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 29003,50 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Так, неможливість підтвердження заявленого ПАТ "Стома" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 року у розмірі 58007,00 грн. ґрунтується в акті перевірки СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів №99/44-00-08/00481318 від 18.09.2013 р. на такому.

Перевіркою встановлено, що на порушення абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України неможливо підтвердити заявлену суму ПДВ у зв'язку з відсутністю документів (платіжних доручень) підтверджуючих фактичну сплату постачальником товарів (послуг)", тобто в даному випадку підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковий орган вважає відсутність платіжних доручень, на що суд зазначає наступне.

Згідно ст. 44.1 Податкового кодексу України "Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких , передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту".

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, визначено як первинний документ та вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття ' рахунку.

Таким чином, виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом, що підтверджує фактичну сплату постачальником товарів (послуг). Жодним нормативним документом не передбачено визначення платіжних доручень як єдиних первинних документів, що підтверджують фактичну сплату постачальником товарів (послуг).

Саме такої думки дотримується Державна податкова служба України, що викладено в наказі ДПСУ від 12 липня 2012 року № 583 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів" та аналогічна позиція з цього питання викладена у листі Національного банку України від 11.04.2012 р. № 12-109/658-3917.

Таким чином, ПАТ "Стома" були надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої в червні 2013 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58007,00 грн., а саме оригінали банківських виписок за травень 2013 року, що не заперечувалось у вказаному акті перевірки.

Також, Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, встановлено, що "4.6. Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку)". Згідно п.4.10 вказаного Положенням "Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ: зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для іп здійснення), одиницю її виміру: посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції". В зв'язку з тим, що АТ "Стома" використовує електронну систему "банк-клієнт", всі первинні документи підприємства оформлені в електронній формі та містять усі необхідні реквізити.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2013 року СДПІ ОВП м. Харкові МГУ Міндоходів було надано довідку про перевірку документальної позапланової виїзної перевірки законності декларування публічним акціонерним товариством "Стома" (код ЄДРПОУ 00481318) від'ємного значення з податку на додану вартість різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2013 року на рахунок платника у банку" від 09 серпня 2013 року №66/44-00-08/00481318, в межах якої було проведено перевірку первинних документів, які стали підставою для нарахування сум бюджетного відшкодування.

Під час вказаної перевірки порушень не було встановлено, а також не було вказано про відсутність необхідних первинних документів для підтвердження нарахування суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, висновки перевірок, оформлені актом №99/44-00-08/00481318 від 18.09.2013 р. та довідкою №66/44-00-08/00481318 від 09.08.2013 р., є суперечливими.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно п. 5.2. наказу ДПА України від 22.12.2010 р. за №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті". Однак, факт порушення в Акті (сторінка 31) викладений лише в одному абзаці та ґрунтується лише на посиланні на статтю Податкового кодексу України.

Таким чином, в порушення наказу ДПА України від 22.12.2010 р. за № 984 в акті перевірки, на підставі якого прийнято було оскаржуване рішення, не було відображено:

- господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення;

- не додано до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, не зазначено перелік цих документів.

Отже, на підставі викладеного вище, суд приходить думки, що оскаржуване рішення не може вважатися законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 870,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 20.09.2013 року № 0000044400, прийняте щодо публічного акціонерного товариства "Стома" .

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь публічного акціонерного товариства "Стома" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 3, код ЄДРПОУ: 00481318, р/р 26009001325743, АТ "ОТП Банк", МФО 300528) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 870,00 (вісімсот сімдесят) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14.10.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.