Постанова № 34085238, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2013 року 12:20 № 826/7821/13-а

за позовомДержавного підприємства «Державний резервний насіневий фонд України»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 16.05.13р. № 0006322204. № 0006332204суддя Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Мар'янченко Д.А.,

За участю представників:

Від позивача: Сливчак Н.Б. довіреність №71 від 03.09.13р.

Махнівський М.О. довіреність №16 від 03.01.13р.

Від відповідача: Калашнікова О.В. довіреність № 1698/9/28/5-10-02-09

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.09.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 16.05.13р. № 0006322204. № 0006332204.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Державний резервний насіневий фонд України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012року. За результатами перевірки складено акт від 26.04.2013р. за № 414/22.4/30518866 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень : п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п. 209.9 ст. 209 Податкового Кодексу України на п.4 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної » в результаті чого підприємством занижено ПДВ в розмірі 12 833 036,00грн. , завищення від'ємного значення податку на додану вартість на зальну суму 237 496,00грн. та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 84 306,00грню

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0006322204 від 16.05.13р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16 041 295,00грн. в тому за основним платежем в сумі 12 833 036,00грн. та штрафні санкції в сумі - 3 208 259,00грн.

№ 0006332204 від 16.05.13р. яким зменшено сумі від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість в сумі 321 802,00грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування, а також просить суд визнати протиправними дії податкового органу що полягали у викладенні у акті перевірки міркувань щодо допущення позивачем порушень податкового законодавства які в свою чергу призвели до заниження зобов'язання з податку на додану вартість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги частково є підставними, виходячи з наступних міркувань.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що на переконання податкового органу позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту кошти в сумі 196 666,67грн. на підставі податкової накладної №113 від 18.10.12р. виписаної ДП «Грозинське» з порушенням порядку оформлення податкової накладної, а саме така податкова накладна не містить дробу після порядкового номеру, як цього вимагає п. 4 порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної ».

З такими міркуваннями податкового органу суд не вправі погодитись виходячи з наступних міркувань.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до податкової накладної визначено абз. 2 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до змісту якого у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів *та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Як вбачається із змісту ст. 201 Податкового кодексу України, вказана норма не містить такого обов'язкового реквізиту податкової накладної як дріб після порядкового номеру.

Разом з тим дійсно п. 3 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної » передбачено складання платниками податків окремих податкових накладних за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, який зазначається через дріб після порядкового номеру податкової накладної.

Однак відсутність такого позначення, на переконання суду, не може свідчити про порушення порядку заповнення податкової накладної, оскільки заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної дотримано у повному обсязі.

Також судом встановлено, що до висновків про завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 12 958 171,00грн. податковий орган прийшов у зв'язку із встановленням віднесення до такого коштів на підставі податкових накладних заповнених із порушенням вимог законодавства, а саме зазначено недостовірну інформацію про місцезнаходження позивача.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача, податковий орган прийшов до переконання, що зазначення місцязнаходження позивача за адресою : 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 1 у податкових накладних так і у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є недостовірним, оскільки фактично за даною адресою позивач не знаходиться, а відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України від 04.10.2005р. № 532, знаходиться за адресою : 03150, м. Київ, вул. Ямська, 32.

З такими висновками податкового органу суд не вправі погодитись виходячи із наступних міркував.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

При цьому відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки АБ № 517823 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням позивача значиться саме адреса : 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 1. Судом встановлено що і на час розгляду справи змін до ЄДРПОУ щодо місцезнаходження позивача не вносилось.

Враховуючи наведені обставини міркування податкового органу щодо недостовірності інформації про місцезнаходження позивача є не обґрунтованими, надуманими та безпідставними.

Крім того слід зауважити, що у відповідності до вимог абз. 2 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зазначення податкової адреси покупця не є обов'язковим реквізитом податкової накладної.

З аналізу наведених фактичних обставин, а також норм чинного законодавства суд приходить до переконання щодо необґрунтованості висновків податкового органу викладених у акті перевірки щодо підстав завищення позивачем податкового кредиту у перевіряє мий період.

Також з даного приводу слід зауважити, що як податкова накладна №113 від 18.10.12р. виписана ДП «Грозинське» так і інші податкові накладні отримані позивачем у перевіряє мий період, що визнані податковим органом як такі що містять недостовірну інформацію, були внесені працівниками податкового органу до Єдиного реєстру податкових накладних саме у такому вигляді, при цьому жодних зауважень щодо оформлення таких накладних у податкового органу не виникло. Більш того судом встановлено, що у податковій звітності яка регулярно подається позивачем до відповідача у графі «місцезнаходження» значиться адреса саме зазначена у ЄДРПОУ.

Враховуючи наведені обставини суд погоджується із доводами позивача щодо необґрунтованості та надуманості спірних податкових повідомлень-рішень, а тому такі підлягають скасуванню у повному обсязі.

Крім того позивачем заявлено вимогу щодо визнання протиправними дій податкового органу що полягали у викладенні у акті перевірки міркувань щодо допущення позивачем порушень податкового законодавства які в свою чергу призвели до заниження зобов'язання з податку на додану вартість.

З даного приводу суд вважає за доцільне зазначити, що хоча судом і встановлено протиправність спірних податкових повідомлень рішень, однак визнання протиправним дій податкового органу щодо викладення у акті перевірки тих чи інших висновків не може бути задоволено виходячи з наступних міркувань.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з п. 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином висновки податкового органу, викладені у акті перевірки, є виключно суб'єктивними міркуваннями посадових осіб податкового органу, та самі по собі не несуть для позивача жодних правових наслідків, а отже не можуть порушувати законні права свободи чи інтереси позивача.

Враховуючи наведені обставини в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.13р. № 0006322204. № 0006332204.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій