Постанова № 34085075, 07.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року 810/4855/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до відкритого акціонерного товариства "Стайки - Керамік" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

10 вересня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області (далі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства "Стайки - Керамік" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2861 грн 83 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача існує заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), за серпень 2013 р. на загальну суму 2861 грн 83 коп.

Позивач у судове засідання 3 жовтня 2013 р., не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 17 вересня 2013 р. надав суду клопотання про розгляд справи буз участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами ст. 49 КАС України, не скористалися, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Суд у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

14 липня 1995 р. відповідач зареєстрований Кагарлицькою районною державною адміністрацією, як юридична особа, що підтверджується копіями довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 5, 6, 21-23 відповідно).

Судом встановлено, що у відповідача утворилася заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Список № 2) за серпень 2013 р. на загальну суму 2861 грн 83 коп.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2013 р. сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню складає у сумі 2861 грн 83 коп. (а.с. 8).

Названий розрахунок був отриманий відповідачем 7 серпня 2013 р., що підтверджується підписом на цьому розрахунку (а.с. 8).

Крім того, названий розрахунок відповідачем в адміністративному порядку оскаржено не було.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено названу заборгованість у добровільному порядку, позивачем було подано даний позов до суду.

При вирішенні справи судом враховано, що згідно з вимогами п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Як убачається з п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди п.п. 1 п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Як убачається з п.п. 6.4, п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з вимогами п.п. 6.8 п. 6.8 названої Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до вимог абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону № 1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як убачається з ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Наявні матеріали справи свідчать, що особа, якій позивачем було виплачено пенсію у лютому 2013 р., працювали у відповідача і їм була призначена пільгова пенсія на підставі п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-XII (список № 2).

Зокрема, пенсіонери ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у відповідача на посаді садчика та випалювача цегли відповідно, що підтверджується довідками за січень 2011 р. та червень 2011р.(а.с. 11, 12 відповідно).

Крім того, 22 серпня 2013 р. пенсіонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виплачено пенсію у сумі 1728 грн 42 коп. та 1314 грн 46 коп., що підтверджується листами АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" від 16, 17 вересня 2013 р. відповідно (а.с. 26, 27 відповідно).

Наявна у відповідача заборгованість підтверджується:

- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2013 р., згідно з яким 2861 грн 83 коп. підлягає до сплати (а.с.8). Даний розрахунок отриманий відповідачем 7 серпня 2013 р., що підтверджується підписом на цьому розрахунку (а.с.8);

- копією картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, згідно з якою 72 355 грн 98 коп. підлягає відшкодуванню (а.с.10);

- листами АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" від 16, 17 вересня 2013 р., згідно з якими пенсіонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виплачено пенсію у сумі 1728 грн 42 коп. та 1314 грн 46 коп. відповідно (а.с. 26, 27 відповідно).

- копією картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, згідно з якою 72 355 грн 98 коп. підлягає відшкодуванню (а.с. 10).

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позові вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Стайки - Керамік" на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області 2861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 83 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.