Ухвала суду № 34084370, 11.10.2013, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/5705/13-ц

У Х В А Л А

11.10.2013 м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ, представник позивача ОСОБА_1, м.Тернопіль, до ОСОБА_2, м.Овруч Житомирської області (Відповідач 1), ОСОБА_3, смт.Чемерівці Хмельницької області (Відповідач 2), про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 105297,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 105297,67 грн. Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення; направити до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме і нерухоме майно, що належать відповідачам; обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань; заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб видачу відповідачам паспорта/виїзного документа; Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу у праві виїзду за межі України до виконня нею своїх зобовязань; вжити заходів для терміного виконня ухвали про забезпечення позову.

Вившивши матеріали справи, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч ч.3 ст.151 ЦПК України позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Всупереч ч.3 ст.153 ЦПК України види забезпечення позову, які просить застосувати позивач, не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Зокрема, як вбачається з матеріалів заяви, наданий позивачем відповідачу 1 у 2006 році кредит в сумі 7500 грн. був забезпечений не лише порукою зі сторони відповідача 2, а й заставою належного відповідачу 1 майна у розмірі вимоги на суму 22500 грн., чого позивач не врахував, заявляючи про забезпечення позову в межах всієї суми стягнення. Більше того, Верховний суд України в Узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року зазначив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову визначений у ст.152 ЦПК. Серед видів такого забезпечення у ст.152 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України. Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151153 ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суди не можуть застосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості та виконання інших зобов'язань, оскільки це порушує норми ЦПК та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією, та вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом. Вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст.377-1 ЦПК, та за поданням державного виконавця на підставі п.18 ст.11 Закону Україхни «Про виконавче провадження» у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні (п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»).

Тому керуючись ст.ст.151-153, 209 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Вачко