Ухвала суду № 34080000, 18.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р.Справа № 2а-3457/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Федусика А. Г.

при секретарі - Троян І.В.

за участю сторін: представник позивача Корба Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Грецьке сільськогосподарське підприємства "Афіни" до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області Державної податкової служби від 09 серпня 2012 року № 0000092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 227127 грн. та застосування 113563 грн. штрафу, від 09 серпня 2012 року № 0000082301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39176 та застосування 19588 грн. штрафних санкцій, від 09 серпня 2012 року № 0000102301 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 13164 грн. за деклараціями листопада 2011 року, грудня 2012 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року задоволено частково позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю українсько - грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни".

Скасовано податкове повідомлення - рішення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 09.08.12 № 0000092301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволених позовних вимог, в зв'язку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що ТОВ українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в Іванівському відділенні Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції, є платником фіксованого податку, податку на додану вартість.

Фахівцями Іванівського відділення Генічеської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ТОВ українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 31.03.12, за наслідками якої встановлено порушення:

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього на 227 127 грн., у тому числі: за деклараціями спеціального режиму оподаткування за листопад 2010 року у сумі 111 353 грн., за грудень 2010 року у сумі 61678 грн., за листопад 2011 року у сумі 54069 грн. (за рахунок нікчемних операцій);

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього у сумі 39181 грн. по загальним деклараціям, у т.ч. за вересень 2010 року у сумі 6101 грн., за грудень 2010 року у сумі 12489 грн., за грудень 2011 року у сумі 20586 грн.,

- ст. 200, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209, п. 198.4, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6, п. 198.2 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено відображене ТОВ "УГСП "Афіни" бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 12 948 грн., за наступні податкові періоди: за грудень 2011 року у сумі 12 948 грн., за січень 2012 у сумі 216 грн.,

- ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ст. 664, ст. 902 ЦК України; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п. 198.1 п. 198.2,п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп.1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, угоди укладені з суб'єктами господарювання постачальниками: ТОВ "Агроінженерінг" за серпень 2010 року на суму ПДВ 5437,50 грн., ТОВ "Бизнес Юниверсум" за серпень 2010 року на суму ПДВ 56666,38 грн.; ТОВ "Тредікроун" за листопад 2010 року у сумі 3230 грн., ПП "Інвестюгагротранс" за березень 2011 року в сумі 933,33 грн., ПП "Алексгрупп" за квітень 2011 року у сумі 10600 грн., ПП "Алексгруп" за травень 2011 року у сумі 746,67грн., ПП "Алексгрупп" за вересень 2011 року у сумі 3626367 грн., ПВКФ "Аверс" за вересень 2011 року у сумі 53883,75 грн.,

- ст. 200, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209, п. 198.4, п.198.3, п. 198.5, п. 198.6, п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість всього у сумі 63786 грн., у т.ч. за серпень 2010 року у сумі 62104 грн., за вересень 2011 року у сумі 1682 грн. Перевіркою встановлено заниження від'ємного значення у сумі 16050 грн.. у т.ч. за березень 2011 року у сумі 933 грн., за квітень 2011 року у сумі 7377 грн., за травень 2011 року у сумі 746 грн., за грудень 2011 року у сумі 6994 грн.

Висновки перевірки зафіксовано в акті № 11/22/33582550 від 27.07.2012р.

За результатами вказаної перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09 серпня 2012 року:

- № 0000092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 227127 грн. та застосування 113563 грн. штрафу,

- № 0000082301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39176 та застосування 19588 грн. штрафних санкцій,

- № 0000102301 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 13164 грн. за деклараціями листопада 2011 року, грудня 2012 року, які є предметом спору.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2012 року № 0000092301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 227127 грн. та застосування 113563 грн. штрафу прийняте відповідачем безпідставно та необґрунтовано, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом правомірно винесені податкові повідомлення-рішення №0000082301 та №0000102301, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ ( діючого на час вчинення господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ. Зокрема, пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПКУ).

Разом з тим для позивача були передбачені особливості оподаткування, а саме п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" , який передбачав, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Так, основним видом діяльності позивача є вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у ТОВ «Агроінженерінг» придбано раксил «Вимпел» на загальну суму 27187,50 грн., в тому числі ПДВ 5437,50 грн., факт поставки підтверджується податковою накладною № 137 від 31.08.2010р., видатковою накладною РН-0011 від 31.08.2010р.

У ТОВ "Бизнес Юниверсум", м. Донецьк, в серпні 2010 року ТОВ "УГСП "Афіни" було придбано борони у кількості 4 штук на загальну суму 283 333,33 грн., в тому числі ПДВ в сумі 56666,67 грн., що підтверджується податковою накладною № 169 від 09.08.2010 року, видатковою накладною РН-00142 від 09.08.2010 року, РН-011141 від 09.08.2010 року, ТТН, інші документи.

У ПП "Інвестюгагротранс", м. Херсон, позивачем було придбано раксилу "Вимпел" на загальну суму 4666,67 грн., в тому числі ПДВ 933,33 грн., що підтверджується податковою накладною № 10 від 09.03.2011, видатковою накладною РН-0000060 від 09.03.2011.

ТОВ УГСП "Афіни" придбано у ПП "Алексгрупп" добриво "Гранстар" на загальну суму 3733,36 грн., в тому числі ПДВ 641 грн., раксил на суму 18133,33 грн. (в т.ч. ПДВ 3626,67 грн.), факт придбання підтверджується податковими накладними № 22 від 12.05.2011, № 28 від 09.09.2011.також позивачем було придбано товар «Харнес» на загальну суму 56 000 грн., в тому числі ПДВ 10600 грн., що підтверджується податковою накладною №23 від 20.04.2011 року.

Позивачем придбано у ПВКП "Аверс" паливно-мастильні матеріали на загальну суму 269168,75 грн., в тому числі ПДВ 53833,75 грн.

ТОВ "УГСП "Афіни" придбало послуги від ТОВ "Тредікроун", м. Київ, а саме на підставі договору підряду б/н від 10.10.2010 року отримало послуги по збиранню врожаю сої. На виконання вказаних послуг було отримано податкову накладну № 11101 від 01.11.2010 року, сторонами підписано акти виконаних робіт від 29.10.2010.

Позивачем було придбано у ПП "Агросталкер" добриво "Гранстар" на загальну суму 18666,67 грн., в тому числі ПДВ 3733,33 грн., отримано податкову накладну № 3 від 06.04.2011.

Крім того, позивачем у вересні 2010 року у ФОП ОСОБА_3 придбані запасні частини, що підтверджується податковою накладною від 09.09.2010 року № 333.

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму 6213,34 грн. ПДВ згідно податкових накладних від 09.11.2010 року № 1024, від 09.11.2010 року № 1023, отриманих від ТОВ "Союз Орхідея" за придбані запчастини.

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму ПДВ 320,36 грн. згідно податкової накладної від 25.11.2010 року № 14777, отриманої від ТОВ "Дніпротрактор".

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму ПДВ 101589 грн. згідно податкової накладної від 02.11.2010 №448, від 24.11.2010 №478 на суму ПДВ 13883,33грн., від 25.11.2010 на суму ПДВ 45710,83 грн. за дизпаливо, отримане від ФОП ОСОБА_4

ТОВ УГСП "Афіни" віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму 74167 грн. ПДВ згідно податкової накладної № 48920 від 20.12.2010 року насіння кукурудзи, отриманої від МП ПФ "Еридон".

Отже, фактичне здійснення господарських операцій позивача зі своїми безпосереднімі контрагентами підтверджена належним чином.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань є необґрунтованими, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинення таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності.

Водночас, судом першої інстанції були досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій із вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Щодо транспортування ПММ, то колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару до покупця не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу.

Слід зазначити, що акт Генічеської МДПІ Херсонської області №11/22/33582550 від 27.07.2012р. не містить будь-яких зауважень відносно податкового та бухгалтерського обліку даного платника, в ньому наводяться відомості перевірок контрагентів підприємства, які свідчать про наявність порушень в діяльності постачальників, а не самого платника.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентмами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

На підставі викладеного, суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин справи, дійшов правильного висновку про те, що позивачем підтверджено факт реальності спірних операцій з його контрагентами та правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012р № 0000092301 є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: