Постанова № 34079070, 08.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2013 року 12:02 № 826/12934/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Буній Г.Я. (довіреність від 07.10.2013 р.)

від відповідача - Мірошниченко М.М. (довіреність від 18.09.2013 р. № 825/9/26-59-10-19)

від третьої особи: Курков М.С. (довіреність від 07.10.2013 р. № 4-13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Інкла-Київ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києвітретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013 № 0003062280 та № 0003052280,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Інкла-Київ» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013 р.:

- № 0003062280, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 231 029 грн. за основним платежем та на 57 757 грн. за штрафними санкціями,

- № 0003052280, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем на 1 079 059 грн. за основним платежем та на 269 765 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перевірка проведена поза межами 1095 денного строку за період з 01.01.2010 р. по 01.04.2013 р., що є порушенням п. 102.1. ПК України.

Позивач зазначає, що спірне рішення прийнято ДПІ за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Саноіл Торг» з поставки сільськогосподарської продукції.

Висновок про порушення податкового законодавства, як зазначає позивач, зроблений лише виходячи з того, що перевіряючими отримано постанову слідчого про проведення перевірки позивача, а також те, що не було надано доказів транспортування продукції.

У той же час, як зазначає позивач, операції з поставки сільськогосподарської продукції фактично виконані та підтверджуються документально. При цьому, позивач звертає увагу, що поставка здійснювалась на умовах EXW (франко-склад), що не супроводжується перевезенням товару та товар передається за накладною або актом приймання-передачі, а відтак, як зазначає позивач, доводи ДПІ щодо відсутності доказів перевезення та зроблені у зв'язку з цим висновки про безтоварність операцій, є безпідставними.

Виходячи з того, що висновки ДПІ ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, позивач вважає спірні рішення необґрунтованими та неправомірними, у зв'язку з чим просить їх скасувати.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа з'явилася в судове засідання, надала пояснення по суті взаємовідносин з позивачем та матеріали, які на думку третьої особи підтверджують фактичне здійснення операцій.

При цьому, у зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду судом направлено судові запити до товарних складів, де, як зазначає позивач та третя особа, здійснювались операції з передачі продукції.

На судові запити отримано пояснення та первинні документи щодо обліку по складам товарної продукції та її руху.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Інкла-Київ» (код з ЄДР 30384525; адреса: 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, 19, квартира 29) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Саноіл Торг» (код з ЄДР 37269136; адреса: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Велика Житомирська, 20) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Саноіл Торг» ТМЦ за період з 01.01.2010 р. по 01.04.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.07.2013 р. № 369/22.8-15/30384525 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено про отримання постанови слідчого від 08.04.2013 р. щодо призначення позапланової документальної перевірки ПП «Інкла-Київ» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг».

У постанові, як вказується в Акті перевірки, зазначено, що у провадженні управління розслідування особливо важливих справ ГСУ ДПС України перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та щодо невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 2. ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб створено злочинну схему незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ шляхом використання реквізитів та рахунків СГД, в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність.

Згідно вказаної схеми, невстановлені розслідуванням особи, створили документальне оформлення купівлі-продажу ТМЦ по ланцюгу постачання за участю СГД, перелік яких визначений на стор. 4 Акту перевірки, в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність, та за участю ТОВ «Саноіл Торг», яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань.

Таким чином, своїми діями вказана група осіб сприяла діючим підприємствам, серед яких ПП «Інкла Київ», в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Як надалі зазначається в Акті перевірки, відповідно до договору купівлі-продажу № 06-06-12 від 06.06.2012 р., укладеному між позивачем (покупцем) та ТОВ «Саноіл Торг» (продавець), обумовлено постачання позивачу товарів, визначених у специфікаціях.

Відповідно до специфікації № 1 від 30.07.2012 р. (далі - перший епізод) обумовлено поставку меляси бурякової російського походження в кількості 1397 т. за ціною 787,50 грн. вартістю 1 100 137,50 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 220 027,50 грн., з ПДВ - 1 320 165 грн.

Умови поставки EXW - м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.

Зазначено в Акті перевірки, що документи на транспортування товару та документи на відповідність стандарту до перевірки не надавалися.

До перевірки також не надано документів щодо оформлення працівників позивача, які б підтверджували перебування посадових осіб в м. Миколаїв для складання даного договору, а саме: наказ про відрядження, відрядні посвідчення, авансові звіти, квитки на проїзд, проживання та інших документів, що підтверджують факт прибуття та перебування працівника у м. Миколаїв.

У той же час, зазначено, що оформлена передача товару за актом № 1 від 30.07.2012 р. Видано податкову накладну № 541 від 30.07.2012 р.

На підставі зазначених документів сформовано спірні суми витрат та податкового кредиту.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, при подальшому оформленні передачі позивачем товару комісіонеру для здійснення експорту (базис поставки на експорт - FOB, порт Миколаїв), мінімальна експортна ціна для комісіонера визначена на рівні: 887,223 грн., мінімальна вартість 1 239 450,53 грн., послуги комісіонера 19,50 грн. без ПДВ, з ПДВ - 23,40 грн.) з однієї тони товару.

Зазначена мінімальна вартість є і вартістю визначеною у ВМД на експорт.

З наведеного вбачається, що вартість послуг комісіонера складає 32 689,80 грн. з ПДВ.

При цьому, витрати згідно із звітом комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» від 27.09.2012 р., пов'язані із організацією експорту, які відшкодовуються позивачем, склали 138 187,06 грн. з ПДВ.

Окрім того, згідно специфікації № 2 від 30.07.2012 р. (далі - другий епізод) сторонами обумовлено поставку позивачу олії соняшникової нерафінованої в кількості 331,300 тн. по ціні 8 538,45 грн. вартістю 2 828 788,48 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 565 757,70 грн., з ПДВ - 3 394 546,18 грн.

Умови поставки - EXW - термінал ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.

Документи на транспортування не надані.

Оформлено передачу за актом № 2 від 29.01.2013 р. Видано податкову накладну № 34 від 29.01.2013 р.

При цьому, при оформленні подальшої передачі товару комісіонеру для здійснення експорту (базис поставки на експорт - FOB, порт Миколаїв), мінімальна експортна ціна для комісіонера визначена на рівні: 8 568,496 грн., мінімальна вартість 2 838 742,72 грн., послуги комісіонера 4,17 грн. без ПДВ, з ПДВ - 5 грн. з однієї тони.

Зазначена мінімальна вартість є і вартістю визначеною у ВМД на експорт.

З наведеного вбачається, що вартість послуг комісіонера склала 1 656,50 грн. з ПДВ.

При цьому, витрати згідно із звітом комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» від 19.02.2013 р., пов'язані із організацією експорту, які відшкодовуються позивачем, склали 34 168,25 грн. з ПДВ.

Крім цього, сторонами підписано специфікацію № 3 від 31.01.2013 р. (далі - третій епізод) відповідно до якої обумовлено поставку сої нестандартної врожаю 2012 р. в кількості 237,858 т., по ціні 3 873,85 грн., вартістю 921 426,22 грн., крім того ПДВ 184 285,24 грн., з ПДВ - 1 105 711,46 грн.

Умови поставки EXW - у ємностях філії ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» «Миколаївський портовий елеватор».

Зазначено про відсутність документів на транспортування та документів на відповідність стандарту.

Передача оформлена: актом № 3 від 31.01.2013 р. на суму 1 062 488,59 грн. з ПДВ. Також оформлена податкова накладна від 31.01.2013 р. № 37. Окрім того, підписано акт № 3/1 від 31.01.2013 р. про передачу сої вартістю 43 222,87 грн. з ПДВ та видано податкову накладну № 38 від 31.01.2013 р.

У той же час, відповідно до акту повернення від 26.03.2013 р. підписано акт повернення сої в кількості 1,308 тн. на суму 6080,39 грн. з ПДВ. Зазначено про виписку розрахунку коригування від 26.03.2012 р.

У зв'язку з цим, задекларована вартість поставки до позивача склала 916 359,23 грн. без ПДВ.

При цьому, при оформленні подальшої передачі товару комісіонеру для здійснення експорту (базис поставки на експорт - DAP («доставка до місця призначення» - філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Миколаївський портовий елеватор»), мінімальна експортна ціна для комісіонера визначена на рівні: 3 868,612 грн., тобто нижче ціни оформленого придбання, ціна партії - 920 180,31 грн., послуги комісіонера 4,17 грн. без ПДВ, з ПДВ - 5 грн. з однієї тони.

У зв'язку з оформленням часткового повернення товару у вищезазначеному обсязі кількість товару склала - 236,550 т. по мінімальній ціні на експорт 3 868,612 грн., вартістю 915 120,17 грн.

Зазначена мінімальна вартість є і вартістю визначеною у ВМД на експорт.

При цьому, згідно із звітом комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» від 29.03.2013 р., вартість послуг комісіонера - 118,28 грн. з ПДВ, витрати, пов'язані із організацією експорту, які відшкодовуються позивачем, склали 4 000 грн. з ПДВ.

Окрім того, сторонами підписано специфікацію № 4 від 28.02.2013 р. (далі - четвертий епізод) на поставку позивачу сої в кількості 143,77 тн. по ціні 3 825,60 грн. вартістю 550 006,51 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 110 001,30 грн., з ПДВ 660 007,81 грн.

Умови поставки - EXW -м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду, 117.

Зазначено про ненадання документів на транспортування.

Передача проведена згідно з актом № 4 від 28.02.2013 р. Видано податкову накладну № 122 від 28.02.2013 р.

При цьому, при оформленні подальшої передачі товару комісіонеру для здійснення експорту (базис поставки на експорт - FOB, порт Миколаїв), мінімальна експортна ціна для комісіонера визначена на рівні: 3 940,549 грн., вартість партії - 566 532,73 грн., послуги комісіонера згідно з доповненням № 1 від 16.03.2013 р. до додатку № 4 - 13,33 грн. без ПДВ, з ПДВ - 16 грн. з однієї тони.

Зазначена мінімальна вартість є і вартістю визначеною у ВМД на експорт.

При цьому, з наведеного вбачається, що вартість послуг комісіонера склала 2 300,32 грн. з ПДВ.

Окрім того, витрати згідно із звітом комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» від 31.03.2013 р., пов'язані із організацією експорту, які відшкодовуються позивачем, склали 22 123,46 грн. з ПДВ.

В Акті перевірки встановлено, що розрахунки проведені: 17.09.2012 р. - 1 254 932,81 грн., 09.10.2012 р. - 65232,19 грн., 13.02.2013 р. - 2 886 433,60 грн., 04.03.2013 р. - 508 112,58 грн., 17.04.2013 р. - 168 825,74 грн., 23.03.2013 р. - 1 506 694,04 грн., 29.03.2013 р. - 197,75 грн., 17.04.2013р. - 83 921,35 грн.

За результатами перевірки встановлено, що перерахування коштів здійснювалось після отримання коштів від комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП»

Як зазначається в Акті перевірки, відповідно до пояснень головного бухгалтера ПП «Інкла-Київ», підприємство здійснювало закупівлю продукції у ТОВ «Саноіл Торг» для подальшого експорту продукції.

В Акті наведено інформацію по експорту: постачальник ТОВ «Саноіл Торг», договір № 06-06-12 від 06.06.2012 р.; комісіонер: ТОВ «ЮГЕКОТОП», договір комісії № 0606К від 18.08.2012 р.; покупець: компанія OREXIM LIMITED, Lallemand, INC.

В контексті наведеного зазначено, що за договором № 0606К від 06.06.2012 р. позивач (комітент) та ТОВ «Югекотоп» (комісіонер) уклали договір, відповідно до якого позивач доручає, а комітент зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити одну чи декілька зовнішньоекономічних угод на поставку на експорт товару.

Надалі в Акті також зазначається інформація про оформлення експорту вказаної вище продукції.

У той же час, як зазначає ДПІ, за період перевірки ПП «Інкла-Київ» на виконання п. 195.1.1. ПК України за операціями при продажу товару за межі митної території України не декларувало податкових зобов'язань, але при придбанні товару від контрагента, товариством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 1 079 058,34 грн.

У зв'язку з викладеним, як зазначає ДПІ, вбачається, що проведення експортних операцій здійснюється з метою отримання пільгового режиму оподаткування при експорті товарів за митну територію України, що призвело до несплати податку на додану вартість в бюджет.

У взаємозв'язку з наведеним ДПІ також зазначає, що перевіркою ТОВ «Саноіл Торг» (акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.06.2013 р. № 1266/22-20/37269139; від 15.05.2013 р. № 1407/22.8-15/37269136) не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення п. 187.1., п. 198.1., 198.2., 198.3. та п. 198.6. ПК України.

Тобто, як зазначає позивач, відсутній правочин між ТОВ «Саноіл Торг» та ПП «Інкла-Київ», як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на викладене, а також оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Саноіл Торг» та його контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Саноіл Торг» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Враховуючи наведене, як зазначає ДПІ, та відповідно до вимог п. 201.4., п. 201.6., 201.10. ПК України ПП «Інкла-Київ» не мало підстав відображати у складі податкового кредиту вищенаведені податкові накладні, отримані від ТОВ «Саноіл Торг».

У зв'язку з викладеним, як зазначається в Акті перевірки, задекларований податковий кредит по зазначеному контрагенту на суму 1 079 058,34 грн., відповідно до п. 198.3., 198.6., 201.4., 201.6., 201.10. ПК України сформований неправомірно та не підтверджено за результатами перевірки. Податкове зобов'язання визначено по періодам: липень 2012 р. - 220 028 грн., за січень 2013 р. - 749 030 грн., за лютий 2013 р. - 106 625 грн., за березень 2013 р. - 3376 грн.

Виходячи з наведеного та відносно податку на прибуток, ДПІ також зазначає, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 3 кв. 2012 р. всього на суму 231 029 грн. в результаті порушення п. 138.2., 139.1.9. ПК України.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27., п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат), п/п. 137.1. (щодо дати визнання доходу від реалізації), п/п. 139.1.9 (щодо наслідків не підтвердження витрат відповідними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178, п/п. 14.1.181, п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо порядку видачі п/н); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

За загальним правилом правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку з наявних матеріалів справи та, зокрема, пояснень ТОВ «Евері» (вищезгаданий товарний склад, термінал) від 16.09.2013 р. за № 855 по суті вбачається, що товарний склад мав відносини із зберігання/перевалки/перевантаження з ТОВ «Саноіл Торг».

Надходження продукції до ТОВ «Саноіл Торг» на товарних складах підтверджується первинними документами, у т.ч. ТТН, документами обліку продукції на складі.

Однак, перехід прав на вищевказані товари на товарному складі за ПП «Інкла-Київ» не фіксувався та відносин з позивачем товарний склад не мав.

Товарний склад, як вбачається з наданих ним документів, при цьому мав відносини із ТОВ «Югекотоп» за низкою договорів щодо надання послуг по зберіганню, перевалці меляси бурякової, олії соняшникової.

В контексті наведеного товарним складом надано акти передачі, де учасниками передачі продукції (меляса, олія) є ТОВ «ЮГЕКОТОП» (отримувач товару для здійснення експорту), ТОВ «Саноіл Торг» (особа, що передає товар) та ТОВ «Евері» (товарний склад).

Позивач серед учасників передачі товару відсутній.

Наведені акти не містять жодної згадки про передачу товару (квот) позивачу для цілей його експорту через ТОВ «ЮГЕКОТОП». В даному випадку вбачається, що товар переданий безпосередньо ТОВ «ЮГЕКОТОП».

З відомостей, наданих Миколаївським портовим елеватором також не вбачається фіксування переходу прав на товар на товарному складі за позивачем.

З цих відомостей, у т.ч. ТТН, вбачається надходження товару вантажовласника ТОВ «Саноіл Торг» для ТОВ «ЕКА-ТРАНС».

При цьому, з листів ТОВ «ЕКА-ТРАНС» вбачається, що за проханням вантажовласника ТОВ «Саноіл Торг» здійснювалось переоформлення товару з квот ТОВ «ЕКА-ТРАНС»/ТОВ «Саноіл Торг» у квоти: (1) ТОВ «ЕКА-ТРАНС»/ТОВ «ЮГЕКОТОП», (2) ТОВ «ЕКА-ТРАНС» для ТОВ «ОДЕМАРА-ІНТЕР», вантажовласник OLAM INTERNATIONAL» експортер ТОВ "ЮГЕКОТОП».

На відміну від підтвердження обліку на товарному складі складськими квитанціями, щодо обліку товару на товарному складі за позивачем не надано виданих товарним складом складських квитанцій або інших документів (актів передачі за участю товарних складів, документів обліку руху товару по товарних складах), які б засвідчували облік за позивачем товару.

При цьому, відсутні будь-які угоди між позивачем та товарними складами (елеваторами) щодо зберігання, приймання, та відсутні первинні та платіжні документи щодо понесення у зв'язку з цим позивачем витрат.

Відтак, в даному випадку, навіть з урахуванням того, що умови поставки між позивачем та контрагентом EXW, суд приходить до висновку про відсутність фактичного здійснення поставок товару на адресу позивача та здійснення контрагентом на користь позивача господарських операцій, які є об'єктом оподаткування.

Само ж по собі знаходження товару на товарних складах та його облік за ТОВ «Саноіл Торг», за відсутності складських квитанцій, інших первинних документів та відомостей про переоформлення товару за позивачем, навіть у зв'язку із зазначенням відомостей про позивача в МД, де експортером/відправником/відповідальним за фінансове врегулювання визначено ТОВ «ЮГЕКОТОП», не є підтвердженням того, що до позивачу був переданий товар, який є предметом спірних операцій.

При цьому, судом враховується, що митним органом не перевірялась товарність операцій по ланцюгу постачання, де позивач приймає участь лише документально, а не фактично.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій (без фактичного переоформлення товару за позивачем, без фактичної передачі товару), чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в контексті застосування норм податкового законодавства з питань формування податкових вигод, Верховний Суд України сформував такі правові позиції.

Так, у постанові від 24.03.2009 р. (номер рішення в ЄДРСР 4344211, справа 21-1616во08) Верховний Суд України зазначив наступне - якщо судом встановлено, що головною метою платника податку є одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування ПДВ з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, то у визнанні обґрунтованості одержання такої вигоди має бути відмовлено.

У постанові від 15.06.2010 р. № 10/91 Верховний Суд України зазначив, що у разі підтвердження податковим органом своїх доводів про наявність умислу платника податків саме на отримання податкової вигоди, а не на досягнення фінансово-господарського результату, визначення податкового зобов'язання можна визнати обґрунтованим, незважаючи на наявність у платника податку - позивача у справі, доказів сплати продавцю ПДВ у вартості товару та належно оформлених податкових накладних.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначив, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо).

Згідно із цим роз'ясненням перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку.

В даному випадку, виходячи з аналізу оформлених вхідних операцій по позивачу, зокрема, виходячи з вище приведеної ціни/вартості оформленого придбання (в грн., без ПДВ, з ПДВ, власне ПДВ), у взаємозв'язку та у порівнянні із числовими значеннями обумовлених комісійних операцій та власне оформлених ТОВ «ЮГЕКОТОП» експортних операцій, зокрема, виходячи з відомостей про мінімальну вартість на експорт, яка дорівнює митній вартості згідно ВМД, розміру винагороди комісіонера, сум обумовлених відшкодувань комісіонеру по організації експорту, вбачається, що вигоди позивача за результатами оформлених операцій за всіма епізодами складаються виключно з податкової вигоди.

З наведеного вбачається, що оформлення спірних операцій було спрямовано на одержання позивачем доходу винятково за рахунок податкової вигоди, яка сформована не у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а внаслідок оформлення операцій, фактичне здійснення яких не доведено, у зв'язку з чим у визнанні обґрунтованості одержання такої вигоди має бути відмовлено.

Що стосується доводів позивача відносно порушення ДПІ вимог п. 102.1. ПК України, слід зазначити, що податкові зобов'язання, як вбачається з вищенаведеного, визначені в межах строку, встановленого п. 102.1. ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Інкла-Київ» (код з ЄДР 30384525; адреса: 01034, м.Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, 19, квартира 29) - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2013 р.