Рішення № 34075497, 07.10.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Копія

Справа № 2/359/970/2013

359/1718/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Величка В.П.,

при секретарі судового засідання - Бохоновській Г.С.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: секретар Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці лютого 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Вказує, що він являється двоюрідним внуком померлої ОСОБА_5, інших родичів у неї немає. Після смерті бабусі Позивач виявив, що все її майно стало предметом шахрайських дій і як наслідок, його незаконно усунуто від права спадкування. У зв'язку з цим він, як громадянин Російської Федерації, через представника звернувся до суду з даним позовом для поновлення свого права на спадкування.

Зазначає, що ОСОБА_7, за станом здоров'я не могла укласти договори купівлі-продажу будинку та прилеглої земельної ділянки, оскільки на той момент їй було вже 87 років і ОСОБА_5 була одинока, хвора, мала поганий зір, на 70-80% була глуха, а також не грамотна.

Тому просив визнати недійсними договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, укладені між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, а також визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 22 липня 2009 року.

Ухвалою суду від 23 квітня 2013 року у якості третьої особи без самостійних вимог залучено приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та секретаря Щасливської сільської ради(а.с.30).

В судовому засіданні представник позивача та позивач повністю підтвердили позовні вимоги, підтримали їх та просили задовольнити.

Третя особа, приватний нотаріус, в судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду цивільної справи вона завчасно у встановленому порядку повідомлена. Надала до суду заяву в якій просить суд справу розглянути без її участі, а позовні вимоги - залишити без задоволення(а.с.48).

Третя особа - секретар Щасливської сільської ради також не з'явилась у судове засідання. Про час та місце розгляду цивільної справи вона завчасно у встановленому порядку повідомлена. Надала до суду заяву в якій просить суд справу розглянути без її участі у зв'язку з великим навантаженням. З позовними вимогами не погоджується, тому просить відмовити у задоволенні позову(а.с.49).

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 грудня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 посвідчено та зареєстровано під №№ 1570, 1574 договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Згідно даних правочинів ОСОБА_5 відчужила на користь ОСОБА_3 вказане майно, що також підтверджується копію витягу з державного реєстру правочинів (а.с.5).

22 липня 2009 року секретарем Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області посвідчено заповіт ОСОБА_5 №187, номер у спадковому реєстрі № 48372764, що підтверджується копією довідки зі спадкового реєстру № 31006205, запис на сторінці 3,(а.с.6-7).

Згідно пояснень сторін, що ніким не оспорюються, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач, ОСОБА_2 вказує, що він являється двоюрідним внуком ОСОБА_5

Саме ці родинні відносини і пов'язують інтерес позивача і його цивільні права. В той же час, жодного належного та допустимого доказу родинних відносин з ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 не визнала дану обставину. Таким чином наявність родинних відносин підлягала доказуванню, чого не було зроблено позивачем. Однак Позивач в судовому засіданні цього не зробив, належних та допустимих доказів суду не надав, тому суд вважає, що родинні відносини є недоведеними.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Родинні відносини повинні бути доведенні актами цивільного стану у відповідності до ст. 49 ЦК України або рішенням суду про встановлення факту родинних відносин у відповідності до ЦПК України.

В зв'язку з цим, посилання представника Позивача на описову частину рішення Бориспільського районного суду від 15 серпня 2000 року є неналежним і недопустимим доказом. Крім цього, описова частина рішення не містить й інформації щодо предмету доказування, а саме щодо родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Відповідно до ч.1. ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання спірного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З огляду на вказане слідує, що вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена лише заінтересованою особою, права та законні інтереси порушено вчиненим правочином.

Посилання позивача на відкриття нотаріусом спадкової справи після смерті ОСОБА_5 за його заявою, як на доказ родинних відносин, не відповідає вимогам закону. У відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 перевірка права на отримання спадщини (родинних відносин) здійснюється під час видачі (або відмови) свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з вимогою про визнання правочинів недійсними. Позивач не довів, що його цивільні права порушені.

У своєму позову Позивач ОСОБА_2 також вказує, що ОСОБА_5 була неграмотна, а тому не могла підписати оспорюванні правочини.

Однак до таких пояснень суд ставиться критично, оскільки крім оскаржуваних правочинів в матеріалах цивільної справи містяться й інші - які підписувала ОСОБА_5, а саме: довіреності, посвідченої 10 червня 2009 року секретарем Щасливської сільської ради (а.с. 59); довіреності, посвідченої 16 листопада 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 (а.с. 61) та договору дарування від 08 травня 1878 року в якості обдарованої (а.с. 62).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: секретар Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.10.2013р.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області (підпис) В.П. Величко

Згідно оригіналу:

Суддя В.П. Величко