Рішення № 34074294, 10.10.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/2752/13-ц

10.10.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Катаровій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки

в с т а н о в и в :

ПАТ Комерційний банк «Надра» (далі Банк) звернувся до ОСОБА_1 (далі Відповідач) з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи позов тим, що між Банком та Відповідачем укладено кредитний договір від 10 липня 2007 року № 805/2007/840-ПК/ЦО/206, додаткова угода від 28 грудня 2009 року (далі Договір 1) та іпотечний договір від 10 липня 2007 року (далі Договір 2). Наголошує, що за умовами Договору 1 відповідачу виданий кредит на суму 54800 доларів США з оплатою процентів за користування кредитними коштами. Станом на 26 грудня 2012 року виникла заборгованість на суму 41970,36 доларів США, що еквівалентно 335469,09 гривень, яку відповідач не повернув. Предметом Договору 2 є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1. Просить задовольнити вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог позивача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу за його відсутністю (а.с. 70).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 66-68).

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статі 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 1050 Цивільного кодексу України у разі не своєчасного повернення суми позики, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України «боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором».

Судом встановлено, що між Банком та відповідачем укладено кредитний та іпотечний договори (а.с. 10-21). Предметом іпотеки є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належать відповідачу. У зв'язку з не виконанням умов Договору 1, виникла заборгованість в сумі 41970,36 доларів США, що еквівалентно 335469,09 гривень (а.с. 6-7).

Згідно пунктів 3.1 - 3.3. Договору 1 кредиту позичальник зобов'язаний виплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит в строки обумовлені Договором, а також встановлений порядок нарахування, сплати відсотків за користування кредитними коштами та розмір відсоткової ставки.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором 1 щодо погашення заборгованості за кредитом в розмірі 34362,03 доларів США, що еквівалентно 274655,71 гривень, відсотками у сумі 6910,64 доларів США, що еквівалентно 55236,75 гривень, станом на 26 грудня 2012 року (а.с. 6-7).

Всупереч вимогам статті 60 Цивільного процесуального кодексу України доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 697,69 доларів США, за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором 1.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до умов Договору 1 сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення коштів та сплати процентів Позичальник сплачує на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми (пункт 5.1 Договору 1).

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 697,69 доларів США, що еквівалентно 5576,64 гривень станом на 26 грудня 2012 року підлягає стягненню з відповідача, оскільки підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.(а.с. 6-7).

Згідно пункту 2 статті 590 ЦК України банк здобуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, коли зобов'язання не виконане у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором.

Згідно умов Договору 1 та Договору 2 у випадку невиконання позичальником відповідних зобов'язань, встановлених кредитним договором та договором іпотеки, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правовідносини пов'язані із зверненням стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, регулюються Законом України «Про іпотеку», який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до статті 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 ЗУ «Про іпотеку» встановлено право іпотекодержателя почати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо вимоги іпотекодержателя залишаться без задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач письмово звертався із вимогами про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, проте до теперішнього часу останні залишені відповідачами без відповіді та без виконання (а.с. 8-9).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору 2, укладеного сторонами, предметом іпотеки є будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належать відповідачу. Вартість предмету іпотеки за згодою сторін складає - 307560 гривень.

Згідно зі статтею 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації тощо.

Згідно зі статтею 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до статті 5 Декрету КМУ при наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини 1 статті 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі статей 524, 526, 533, 546, 554, 611, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про іпотеку», керуючись статтями 10, 11, 58-60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 10 липня 2007 року реєстровий № 5774, а саме: на нерухоме майно - житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,9 кв.м., що належать ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄРДПОУ 20025456, м. Київ, вул. Артема, 15), в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту від 10 липня 2007 року № 805/2007/840-ПК/ЦО/206, в розмірі 41970,36 (сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят) доларів США 36 центів, що еквівалентно 335469,09 (триста тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) гривень 09 копійок, шляхом реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною, не нижче вартості Предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в сумі 3354,69 гривень.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І. В. Іщенко