Постанова № 34072548, 10.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 жовтня 2013 р. № 820/6219/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Франчука І.О.

відповідача - Серпутько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське авторемонтне підприємство №3 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське авторемонтне підприємство №3», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, в якому просив суд визнати дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Луценко П.Г. незаконними; скасувати рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації майнових прав Позивача за №1859931 від 22.04.2013 р., як не відовідаюче дійсності; зобов'язати відповідача в установлені судом строки, провести державну реєстрацію заявлених майнових прав Позивача.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 04.04.2013 р. представником Позивача Франчуком Іваном Олександровичем було здано заяву Відповідачу (реєстраційний № 711710) з доданим комплектом документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на не житлові приміщення Позивача.

18.04.2013 р. своїм рішенням за №1773754 державний реєстратор на нерухоме майно Луценко Павло Геннадієвич зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, мотивуючи це тим, що в результаті консолідованих пошуків встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що діяв до 2013 р., маються активні записи щодо зареєстрованого права власності на не житлові будівлі за третьою особою, на які зараз заявлене право власності Позивача, хоча реєстрацію не житлових будівель після інвентаризації проводило КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з оформленням свідоцтва права власності ще 11.12.2012 р.

19.04.2013р. представником Позивача було подано Відповідачу копії додаткових документів, як то витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.08.2012 р. за №37470174 та передавальний акт не житлових приміщень від попереднього власника Позивачу, але державний реєстратор Луценко П.Г. своїм рішенням №1859931 від 22.04.2013 р. відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

26.04.2013 р. представником Позивача було подано заяву Відповідачу (реєстраційний № 1008217) з проханням надати витяг про майно Позивача, на яке накладено обтяження та обмеження, щоб прояснити ситуацію з відмовою про державну реєстрацію майна Позивача. 26.04.2013 р. своїм рішенням за №2017286 державний реєстратор на нерухоме майно Кравець Євгеній Олегович відмовив в наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мотивуючи це там, що в Державному реєстрі відсутні відомості щодо Позивача про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки заявником було в повному обсязі дотримано передбачений законом порядок проведення державної реєстрації, та надано всі необхідні для реєстрації документи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, прохав суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, та зазначила, що рішення є законним та обґрунтованим, а тому жодних підстав для задоволення позову не має.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

11 грудня 2012 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківське авторемонтне підприємство №3» було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1, 1-А.

04.04.2013 р. представником Позивача Франчуком Іваном Олександровичем було здано заяву до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (реєстраційний №711710) з доданим комплектом документів для проведення державної реєстрації права власності на не житлові приміщення.

18.04.2013 р. державний реєстратор на нерухоме майно Луценко Павло Геннадієвич своїм рішенням за №1773754 зупинив розгляд заяви ТОВ «Харківське авторемонтне підприємство №3» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, мотивуючи це тим, що в результаті консолідованих пошуків встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що діяв до 2013 р., маються активні записи щодо зареєстрованого права власності на не житлові будівлі за третьою особою, на які зараз заявлене право власності Позивача.

Для подальшого розгляду заяви №711710 прохав надати документи які підтверджують припинення права власності попередніх правоволодільців на вказані об'єкти нерухомого майна та інформацію щодо відсутності обтяжень на нерухомому майні на яке заявлене право власності за ТОВ «Харківське авторемонтне підприємство № З» податковий номер 31064295.

19.04.2013р. представником Позивача було подано Відповідачу копії додаткових документів, а саме витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.08.2012 р. за №37470174 та передавальний акт нежитлових приміщень від попереднього власника Позивачу.

22.04.2013 р. державний реєстратор на нерухоме майно Луценко Павло Геннадієвич своїм рішенням за № 1859931 відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень, так як [заявником у п'ятиденний строк не усунено обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні державної реєстрації та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Суд зазначає, що у своїй діяльності при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор реєстраційної служби керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ № 703 від 22.06.2011р.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрації прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 4 цього ж Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 8 цього Закону орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 9 цього Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

Виходячи з положень зазначеної норми державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 15 цього Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна нежитлова будівля літ. «А-2» належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНСТРУМЕНТ ПЛЮС», нежитлова будівля літ. «Д-1» належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Крім того на цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1, 1-А, зареєстровано арешт на підставі листа ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова.

Суд зазначає, що відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний реєстратор діяв лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені чинним законодавством.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 12, 69- 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське авторемонтне підприємство №3 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14.10.2013 року.

Суддя А.В. Зінченко