Постанова № 34072484, 10.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2013 року Справа № 812/7752/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

за участю представників

позивача: Федорова С.М.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1194,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1194,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20.06.2008 ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську і відповідно з цим є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-УІ від 08.07.2010 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилась за період з 01.01.2013 по 01.04.2013, тобто за перший квартал 2013 року - становить 1194,03 грн. і відповідачем до теперішнього часу в добровільному порядку є несплаченою.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області 1194,03 грн. - суму заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та додатково пояснив, що відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не є пенсіонером. На виконанні в виконавчій службі вимоги відсутні. Звіт подається один раз на рік, за 2013 рік звіт повинен бути наданий з 01.01.2014 по 11.02.2014. На підставі наданих пояснень просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 07 жовтня 2013 року поштове відправлення із судовою повісткою направлене на адресу відповідача зазначену у позові як фактична адреса відповідача, повернулося на адресу суду із позначкою поштового відділення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Правом подати суду заперечення відповідач не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464 та п.п.2.1.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрованої в Мін'юсті України 27.10.2010р. № 994/18289, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску.

Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 № 22-2 та ч.8 ст.3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що фізичні особи - підприємці на спрощеній системі оподаткування формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, згідно з додатком 5 до Порядку, один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним роком.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України № 2464 та п.3.4. Інструкції № 21-5 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути менше за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ст.1 Закону України № 2464 мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць,за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті.

Частиною 11 статті 8 Закону України № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік у місячному розмірі: з 01.01.2013 - 1147,00 грн., з 01.12.2013 - 1218,00 грн. Таким чином мінімальний страховий внесок у 2013 році у місячному розмірі становить: з 01.01.2013 - 398,01 грн.

Згідно із ч.8 ст.9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для платників визначених п.1 ст.4 Закону України № 2464 базовим звітним періодом є календарний рік.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_2 не сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за нею утворилася заборгованість за І квартал 2013 року у розмірі 1194,03 грн., що підтверджено карткою особового рахунку платника єдиного внеску .

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату єдиного внеску до ПФУ на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № Ф 2866 від 13 червня 2013 року на суму 1194, 03 грн., у тому числі недоїмка - 1194,03грн. (а.с.9).

Разом з вимогою про сплату боргу, відповідачу також направлено розрахунок, згідно якого відповідачу нараховано до сплати за І квартал 2013 року - 1194,03 грн. (а.с.8).

Вимога №Ф2866 від 13 червня 2013 року була направлена на адресу відповідача, однак повернулась до управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області із позначкою поштового відділення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно п. 6.4 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Суду не надано доказів оскарження вимоги у встановленому законом порядку, а отже вона є чинною на час розгляду даної справи.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1194,03 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст.94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1194,03 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, код ЄДРПОУ 21792407, р/р№37199104001211 в управлінні Державного казначейства у м. Лисичанську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013) 1194,03 грн. (одна тисяча сто дев'яносто чотири гривні 03 копійки) - суму заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Є.О. Кисельова