Постанова № 34072473, 07.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3199/13-а

07 жовтня 2013 року 16год. 38хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Руденко Ф.А.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівненська кондитерська фабрика" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування висновків акту перевірки та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000132202 та №0000142202 від 12.08.2013 року.

До початку судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги уточнив та просив суд розглянути позов в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000132202 та №0000142202 від 12.08.2013 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ «Пілігрім» за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11718,75 грн., в тому числі 9375,00 грн. - за основним платежем, 2343,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0000142202 від 12.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняним товарам в сумі 10872,50 грн., в тому числі 8698,00 грн. - за основним платежем, 2174,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з даними висновками акта, складеного за результатами проведення перевірки, щодо встановленого порушення ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств оскільки вказує, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ «Пілігрім» за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Вказує, що зазначені документи відповідають нормам законодавства. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечать достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що у позивача була проведена перевірка по взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ «Пілігрім» за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року. За результатами проведеної перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме - позивачем завищено валові витрати всього на суму 67500,00 грн., в т. ч.: за 1 кв. 2010 року на суму 30000,00., за 3 кв. 2010 року на суму 37500,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 16875,00 грн., в т. ч.: за 1 кв. 2010 року на суму 7500,00 грн., за 3 кв. 2010 року на суму 9375,00 грн., а також вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - завищено податковий кредит на суму 17801 грн. в т.ч. : за січень 2009 року на суму 987,70 грн., за квітень 2009 року на суму 446,20 грн., за травень 2009 року на суму 685,75 грн., за вересень 2009 року на суму 256,00 грн., за січень 2010 року на суму 6287,30 грн., за лютий 2010 року на суму 345,00 грн., за квітень 2010 року на суму 94,50 грн., за травень 2010 року на суму 623,60 грн., за липень 2010 року на суму 7500 грн., за вересень 2010 року на суму 287,30 грн., за грудень 2010 року на суму 287,30 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість (з врахуванням від'ємного значення ПДВ) на суму 17801,00 грн.

Вказує на неможливість встановлення на підставі використаних документів та баз даних ДПС реальність та товарність здійснених операцій по придбанні товару підприємством за перевіряємий період.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Рівненська кондитерська фабрика" зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ (а. с. 202-206).

У період з 23.04.2013 року тривалістю 5 робочих днів посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ «Пілігрім» за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року. За результатами проведеної перевірки складений акт №286/22-200/00382214 (а. с. 12-21).

Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, наступне:

- в порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем сформовано валові витрати всього на суму 67500,00 грн. в т. ч.: за 1 кв. 2010 року на суму 30000,00., за 3 кв. 2010 року на суму 37500,00 грн., по безтоварним операціям з ТОВ «Пілігрім» (по ланцюгу від ТОВ «Еспанда Груп»), оскільки дії з перерахування постачальнику коштів за отримані товари (послуги) відбувалися без фактичного отримання та переходу права власності на них;

- в порушення вимог пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем сформовано податковий кредит в сумі 17801 грн. в т.ч. : за січень 2009 року на суму 987,70 грн., за квітень 2009 року на суму 446,20 грн., за травень 2009 року на суму 685,75 грн., за вересень 2009 року на суму 256,00 грн., за січень 2010 року на суму 6287,30 грн., за лютий 2010 року на суму 345,00 грн., за квітень 2010 року на суму 94,50 грн., за травень 2010 року на суму 623,60 грн., за липень 2010 року на суму 7500 грн., за вересень 2010 року на суму 287,30 грн., за грудень 2010 року на суму 287,30 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість (з врахуванням від'ємного значення ПДВ) на суму 17801,00 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» та з ТОВ «Пілігрім».

На підставі висновків акту перевірки №286/22-200/00382214від 13.05.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №000222342 та №0002232342 від 24.05.2013 року (а. с. 22, 23).

Вищевказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками їх перегляду винесені податкові повідомлення-рішення №0000132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11718,75 грн., в тому числі 9375,00 грн. - за основним платежем, 2343,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0000142202 від 12.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняним товарам в сумі 10872,50 грн., в тому числі 8698,00 грн. - за основним платежем, 2174,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с. 24, 25). Правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору у даній адміністративній справі.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем під час судового розгляду, що між ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" (Покупець) та ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» (Продавець) було укладено усний договір купівлі продажу товару, а саме - барвників харчових в асортименті.

За період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» поставило барвників харчових в асортименті всього на суму 25803,90 грн.

Вказані господарські операції з придбання товару (барвників харчових) оформлені такими документами: видатковими накладними №AJA-000026 від 14.01.2010 року на суму 1723,80 грн., в т. ч. ПДВ - 287,30 грн., №AJA-000066 від 22.01.2009 року на суму 5926,20 грн., в т. ч. ПДВ - 978,70 грн., №AJA-000122 від 17.02.2010 року на суму 2070 грн., в т. ч. ПДВ - 345,00 грн., №AJA-439 від 15.04.2009 року на суму 2677,20 грн., в т. ч. ПДВ - 446,20 грн., №AJA-346 від 27.04.2010 року на суму 567,00 грн., в т. ч. ПДВ - 94,00 грн., №AJA-000407 від 18.05.2010 року на суму 2413,50 грн., в т. ч. ПДВ - 402,25 грн., №AJA-000539 від 17.02.2010 року на суму 4114,50 грн., в т. ч. ПДВ - 685,75 грн., №AJA-00000435 від 27.05.2010 року на суму 1328,10 грн., в т. ч. ПДВ - 221,35 грн., №AJA-000893 від 02.09.2009 року на суму 1536 грн., в т. ч. ПДВ - 256,00 грн., №AJA-000711 від 09.09.2010 року на суму 1723,80 грн., в т. ч. ПДВ - 287,30 грн., №AJA-01040 від 24.12.2010 року на суму 1723,80 грн., в т. ч. ПДВ - 287,30 грн., податковими накладними №26 від 13.01.2010 року, №66 від 22.01.2009 року, №122 від 17.02.2010 року, №439 від 15.04.2009 року, №346 від 27.04.2010 року, №407 від 18.05.2010 року, №539 від 21.05.2009 року, №435 від 27.05.2010 року,№893 від 02.09.2009 року, №711 від 09.09.2010 року, №1040 від 24.12.2010 року (а. с. 26-47).

Розрахунки за придбаний товар підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача та платіжним дорученням (а. с. 76-88).

Крім того, 12.10.2009 року між ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" (Покупець) та ТОВ «Пілігрім» (Продавець) було укладено договір купівлі продажу товару №12/10/09, а саме - чорносливу та грецького горіха.

За період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року ТОВ «Пілігрім» поставило чорносливу та грецького горіха всього на суму 444515,50 грн.

Вказані господарські операції з придбання товару (чорносливу та грецького горіха), його отримання, а також подальше переміщення та зберігання підтверджується: накладними №100/772 від 09.01.2010 року, №725 від 09.01.2010 року, №100/773 від 19.01.2010 року, №726 від 19.01.2010 року, №100/804 від 16.03.2010 року, №744 від 16.03.2010 року, №100/805 від 23.03.2010 року, №745 від 23.03.2010 року, №100/827 від 13.04.2010 року, №789 від 13.04.2010 року, №100/835 від 30.04.2010 року, №790 від 30.04.2010 року, №100/856 від 18.05.2010 року, №808 від 18.05.2010 року, №100/874 від 07.06.2010 року, №834 від 07.06.2010 року, №100/874 від 01.07.2010 року, №835 від 01.07.2010 року, №100/904 від 20.07.2010 року, №849 від 20.07.2010 року, №100/905 від 21.07.2010 року, №850 від 21.07.2010 року, №100/906 від 09.08.2010 року, №867 від 09.08.2010 року, актами приймання продукції №2, №3, №4, №5, №9, №10, №12, прибутковими накладними №ПН-0000269 від 09.01.2010 року, №ПН-0000256 від 19.01.2010 року, №ПН-0000631 від 16.03.2010 року, №ПН-0000632 від 20.03.2010 року, №ПН-0001044 від 13.04.2010 року, №ПН-0001143 від 30.04.2010 року, №ПН-0001454 від 30.06.2010 року, №ПН-0001455 від 28.06.2010 року, №ПН-0001491 від 20.07.2010 року, №ПН-0001640 від 20.07.2010 року, №ПН-0001639 від 21.07.2010 року, №ПН-0001942 від 09.08.2010 року, картками рахунку: 201 (а. с. 109-183).

Розрахунки за придбаний товар підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а. с. 89-108).

Як вбачається з витягу з ЄДРЮО та ФОП основним видом економічної діяльності публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" є виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (а. с. 202).

Так, судом встановлено, що отримані за договорами купівлі продажу у ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» та ТОВ «Пілігрім» ТМЦ були використані позивачем у господарській діяльності, а саме - для виробництва кондитерської продукції.

При вирішенні справи суд також бере до уваги те, що на час вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» та ТОВ «Пілігрім» останні були зареєстровані як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі (а. с. 209, 210, 212, 215) та, як наслідок - можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальним фактором, для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Компанія Аджанта-Україна» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ «Пілігрім» за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року.

Твердження відповідача про безтоварність операції на підставі відсутності товарно-транспортних накладних, спростовується тим, що позивач не є учасником транспортних перевезень. Крім того, судом встановлено, що товар був отриманий від контрагентів прямо на склад позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими накладними, актами приймання продукції (товарів).

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за перевіряємий відповідачем період по господарським операціям з ТОВ «Компанія Аджанта-Україна та з ТОВ «Пілігрім».

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000132202 та №0000142202 від 12.08.2013 року є протиправними та такими, що належать до скасування у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000132202 та №0000142202 від 12 серпня 2013 року визнати протиправними та скасувати у повному обсязі.

Присудити на користь позивача - публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 225,92 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.