Постанова № 34072423, 07.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 р. Справа №805/13577/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю представника позивача Шевченка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про стягнення коштів у розмірі 1 808 333,00 грн. з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток. В обґрунтування позову посилається на те, що за результатами господарської діяльності, відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток за липень 2013 року на загальну суму 1 808 333,00 грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на прибуток. Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань вийшли, заходи прийняття податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення. Станом на 12 вересня 2013 року податковий борг не погашено, вказана сума заборгованості до бюджету не перерахована, що завдає істотної шкоди інтересам держави. Просив суд стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток підприємства в сумі 1 808 333,00 грн. з розрахункових рахунків у банківських установах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. 7 жовтня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про визнання позову в повному обсязі та про розгляд справи за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (код ЄДРОПУ 32299510) зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області у якості юридичної особи, що підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5-6). Як платник податків ДП «Шахтарськантрацит» перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції у Донецькій області Державної податкової служби, правонаступником якої є позивач, з 08 травня 2003 року за № 187 (а.с.7-8).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у пункті 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України. Згідно пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей розділу «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік. (абзаци 9,10 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).

Суми авансових внесків, що підлягають сплаті у наступному за звітним році відображуються в рядку 34 податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213, за звітний рік.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно абз. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання податкових документів в електронному вигляді платником податку до органів Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється відповідно до Законів України від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронний цифровий підпис».

Наданою до податкової інспекції декларацією з податку на прибуток від 08 лютого 2013 року, позивач самостійно визначив податкові зобов'язання на 2013 рік з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у тому числі зі сплатою у березні - грудні 2013 року - 1 808 333,00 гривень, що вказано позивачем в рядку № 34 вказаної декларації (а.с.18-20).

Згідно абзацу 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Вищевказаною декларацією відповідач самостійно нарахував основний платіж з податку на прибуток в сумі 21 700 000,00 грн. Тобто, на відповідача розповсюджуються положення абзацу 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, щодо обов'язку щомісяця сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до довідки про заборгованість, станом 12 вересня 2013 року ДП «Шахтарськантрацит» має заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток підприємства і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 60 654 115,27 грн. (а.с.8).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

06 листопада 2001 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Шахтарською об'єднаної податковою інспекцією, правонаступником якої є позивач, сформовано першу податкову вимогу № 1/116, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, яка отримана директором 26 листопада 2001 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).

27 грудня 2001 року податковим органом сформовано другу податкову вимогу №2/490, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, яка отримана директором 3 січня 2002 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

29 жовтня 2001 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Шахтарською об'єднаної податковою інспекцією, правонаступником якої є позивач, сформовано першу податкову вимогу № 1/103, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, та отримана бухгалтером 26 листопада 2001 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, Податкового кодексу України, чинного з 01 січня 2011 року, прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Шахтарськантрацит» починаючи з 27 грудня 2001 року (дата формування другої податкової вимоги) по 18 липня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з чим вищезазначені податкові вимоги є чинними. Крім того, податковим органом прийняте рішення від 19 січня 2011 року про опис майна у податкову заставу (а.с.14), на підставі якого складено акт опису майна від 28 січня 2011 року (а.с.15).

Водночас, податковим органом зареєстровано активи платника податків в податкову заставу 31 січня 2011 року, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.17)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою Шахтарської ОДПІ. (а.с.7)

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с.27).

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86200, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток підприємства в сумі 1 808 333 (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста тридцять три) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків у банківських установах.

Повний текст постанови виготовлений 12 жовтня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.