Рішення № 34069683, 11.10.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10774/13-ц

Провадження № 2/520/5121/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2013 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Малярчук О.М.

Розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державної Установи « Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одесі» Державної міграційної служби України, третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул,

Встановив:

Позивачка звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення з посади кастелянки організаційно- господарського відділу ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м.Одеса», поновити її на роботі на посаді кастелянки, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одесі» Державної міграційної служби України позов ОСОБА_1 визнав.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

ОСОБА_1 працювала на посаді кастелянки ДУ « Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одесі» Державної міграційної служби України з 2006 року. Наказом керівника установи №38-к від 19 липня 2013 року ОСОБА_1 була звільнена з 22 липня 2013 року з роботи з підстав, визначених у п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України- за прогул, вчинений 1.07.2013 року. Позивачка вважає наказ про звільнення незаконним і звернулась до суду з цим позовом.

Представник відповідача, визнаючи позов, погодився з доводами ОСОБА_1, що 1 липня 2013 року вона була відсутня на роботі з поважних причин - робітниця хворіла.

Суд вислухав сторони, дослідив надані докази і дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких правових підстав:

Відповідно до вимог ч.1 ст.233 КЗпП України «працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.» У даному випадку позивачка звернулась до суду за захистом порушеного права у строк, визначений законом (позов до суду надійшов 16.08.2013 року).

На підставі п.4 ст.40 КЗпП власник має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників підприємств, установ та організацій прогулом вважається неявка на роботу без поважної причини протягом усього робочого дня. ОСОБА_1 протягом робочого дня 1 липня 2013 року була відсутня на роботі у зв»язку з хворобою. Надані суду письмові докази свідчать, що у період з 25.06.2013 року по 30.06.2013 року позивачка хворіла, що підтверджується лікарняним листком, і не працювала. 1 липня 2013 року вона почувала себе погано і знову звернулась до лікаря, що підтверджується записами лікаря в медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_1 1 липня 2013 року ОСОБА_1 була направлена до лікарня на стаціонарне лікування і з 2.07.13 року по 17.07.13 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні міської лікарні №9 , що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого і лікарняним листком. У своїх письмових поясненнях на ім.»я керівника установи 18.07.2013 року ОСОБА_1 зазначила поважність причини відсутності на роботі 1.07.2013 року. Крім того, свідок ОСОБА_3, яка на той час працювала на посаді начальника організаційно- господарського відділу ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м.Одеса» і позивачка по своїй роботі була їй підпорядкована, пояснила в судовому засіданні, що 1.07.2013 року ОСОБА_1 повідомила її про непрацездатність, а вона - ОСОБА_3- довела цю інформацію до відділу кадрів установи.

З огляду на викладене суд вважає, що 1.07.2013 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі з поважних причин і адміністрація установи не мала правових підстав для звільнення позивачки з роботи з підстав, визначених п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Суд визнає наказ керівника установи про звільнення ОСОБА_1 незаконним.

Відповідно до вимог ч.2 ст235 КЗпП при винесенні рішення про поновленні на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 вимушено не працює з 22.07.2013 року по сьогодні 60 робочих днів. Відповідно до довідки установи щодо заробітної плати позивачки за період з 1.08.12р. по 1.08.13 р. , середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає (26358,79 грн - 1139 грн ) : 202 дні = 124,85 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 124,85 грн х 60 дн. = 7491,02 грн.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 74,9 грн.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №38-к від 19.07.2013 року про звільнення ОСОБА_4 з посади кастелянки організаційно- господарського відділу ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м.Одеса» Державної міграційної служби України.

Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді кастелянки організаційно- господарського відділу ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м.Одеса» Державної міграційної служби України.

Стягнути з Державної Установи «Пункт тимчасового розміщення біженців м.Одеса» Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 33139403) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу 7491 грн 02 коп (сім тисяч чотириста дев»яносто одну грн.. 02 коп).

Стягнути з Державної Установи «Пункт тимчасового розміщення біженців м.Одеса» Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 33139403) на користь держави судовий збір в сумі 74 грн 90 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.