Постанова № 34069032, 07.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 910/9874/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Іоннікової І.А.

за участю представників:

від прокуратури: Греськів І.І. - дов. №002668 від 05.09.2012

від позивача-1: не з'явились

від позивача-2: Рашевська Т.В. - дов. №17 від 09.01.2013

від відповідача: Цікало М.М. - дов. №18\В\13 від 18.09.2013

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Артбудкомфорт"

на рішення господарського суду міста Києва

від 03.07.2013 (суддя Підченко Ю.О.)

у справі №910/9874/13

за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради та Комунального підприємства „Міський водоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт"

про стягнення 172750, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради (надалі - позивач-1) та Комунального підприємства „Міський водоканал" (надалі - позивач-2, КП „Міський водоканал") до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" (надалі - відповідач, ТОВ „Артбудкомфорт") про стягнення плати за скид понаднормативних забруднень у сумі 172750,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі №910/9874/13 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь Золотоніської міської ради 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень в сумі 34550,00 грн. та стягнуто з відповідача на користь Комунального підприємства „Міський водоканал" 80 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень в сумі 138200,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням заяви про уточнення апеляційних вимог просить скасувати рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі №910/9874/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянувши справу за відсутності представника відповідача, позбавив його можливості реалізувати процесуальні права у повному обсязі. Крім того, відповідач вказує, що він не знав та не був повідомлений про складені позивачем-2 матеріали, які підтверджують невідповідність промислових стоків ТОВ „Артбудкомфорт" нормам гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин. Скаржник звертає увагу на те, що акт №9 про відбір проб для лабораторного дослідження стічних вод від 18.02.2013 не підписаний уповноваженою особою відповідача.

Прокуратура та позивач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду законним та обґрунтованим і просять залишити його без змін.

Позивач-1 у судове засідання 07.10.2013 не з'явився, однак 10.09.2013 через відділ документального забезпечення суду від нього надійшло клопотання, в якому позивач-1 вказує, що він заперечує проти апеляційної скарги та просить здійснити її розгляд без участі представника Золотоніської міської ради.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з п. 2.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 (надалі -правила) водоканали мають право, зокрема, контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих правил, так і місцевих правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих правилах приймання.

Відповідно до п. 2.4 вищезгаданих правил, підприємства зобов'язанні, зокрема, дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Згідно із розділом 4 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N 37 (надалі - інструкція), плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

На підставі правил та інструкції водоканали розробляють місцеві правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію (п. 1.5 правил).

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 17.06.2010 року №346 затверджені „Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Золотоноша".

Пунктом 3.7 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Золотоноша передбачено, що величина плати за скид стічних вод у систему каналізації населеного пункту розраховується водоканалом за відповідною формулою.

Відповідно до п. 3.8 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Золотоноша, при перевищенні вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємства, що скидаються у систему каналізації, порівняно із встановленими правилами, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

При перевищенні фактичної концентрації одного виду забруднення над допустимою концентрацією коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначається за відповідною формулою. Коефіцієнт кратності при перевищенні допустимої концентрації однієї речовини не може перевищувати 5, окрім випадків, передбачених підпунктом 3.10.3.9. Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10 (п. 3.9 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Золотоноша).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказував на те, що рішенням комітету Золотоніської міської ради від 15.08.2012 року №382 „Про закріплення повноваження по наданню житлово-комунальних послуг в місті" закріплено за Комунальним підприємством „Міський водоканал" повноваження по наданню житлово-комунальних послуг з водовідведення в м. Золотоноша з 31.08.2012 року. Комунальне підприємство „Міський водоканал" отримало ліцензію АВ 582565 від 01.02.2013 року на централізоване водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2013 позивачем було направлено відповідачу лист №72 з проханням надати інформацію щодо кількості та якісного складу зворотних вод помісячно на 2013 рік.

У відповідь на вказаний лист відповідач своїм листом №18 від 29.01.2013 повідомив, що стосовно кількості зворотних вод на 2013 рік планується 4,85 тис. куб. м. на місяць та 58 тис. куб.м. на рік.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно плану-графіку відбору проб промислових стоків підприємств по м. Золотоноша КП „Міський водоканал" складено акт №9 від 18.02.2013 року про відбір стічних вод відповідача та проведено лабораторне дослідження, на підставі чого було складено протокол досліджень стічних вод від 18.02.2013 року. За результатами дослідження було встановлено невідповідність фактичних показників завислих речовин, БСК-5, азоту амонію, ХСК, сульфатів, сухого залишку нормам гранично допустимої концентрації.

05.03.2013 КП „Міський водоканал" було складено протокол №3 яким розраховано плату за скид відповідачем понаднормових забруднень в сумі 172750,00 грн. Крім того, позивачем-2 було складено припис №3 від 05.03.2013 року, яким ТОВ „Артбудкомфорт" зобов'язано забезпечити скид стічних вод згідно встановлених нормативів.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, вказані документи були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт".

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не знав та не був повідомлений про складені позивачем-2 матеріали, які підтверджують невідповідність промислових стоків ТОВ „Артбудкомфорт" нормам гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин, та не мав можливості їх оскаржити, спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" було направлено претензію №358 від 12.04.2013 про стягнення плати в сумі 172750,00 грн. за скид до мережі міської каналізації стічних вод із забрудненнями, концентрації яких перевищують допустимі норми. Додатками до вказаної претензії зокрема були копія протоколу №3 від 05.03.2013, копія протоколу дослідження стічних вод та копія акту про відбір проб для лабораторного дослідження стічних вод промислових підприємств міста від 18.02.2013 року.

Вказана претензія була отримана відповідачем 17.04.2013, однак залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи ту обставину, що прокурором доведено порушення інтересів держави у зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" плати за скид понаднормативних забруднень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради та Комунального підприємства „Міський водоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" підлягають задоволенню та з урахуванням п. 4.2 інструкції з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" на користь Золотоніської міської ради підлягає стягненню 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень в сумі 34550,00 грн., а на користь Комунального підприємства „Міський водоканал" 80 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень в сумі 138200,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт №9 про відбір проб для лабораторного дослідження стічних вод від 18.02.2013 не підписаний уповноваженою особою відповідача колегією суддів відхиляються, оскільки як вбачається із вказаного акту зі сторони підприємства він підписаний механіком цього підприємства, що не суперечить Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37, якими обов'язок виділити відповідальну особу для відбору проб покладено на підприємство.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, розглянувши справу за відсутності представника відповідача, який з поважних причин не зміг з'явитися у судове засідання, позбавив його можливості реалізувати процесуальні права у повному обсязі.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, місцевий господарський суд не порушив норм процесуального права здійснивши розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки неявка останнього не перешкоджала вирішенню спору, а відповідач, який був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК та, при цьому, не повідомив суд про причини неможливості направити представника в судове засідання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі №910/9874/13 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Артбудкомфорт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі №910/9874/13 залишити без змін.

Матеріали справи №910/9874/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Зубець Л.П.

Іоннікова І.А.