Ухвала суду № 34068770, 07.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"07" жовтня 2013 р. Справа № 915/1525/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

до відповідача Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства, вул. 11-а Лінія, 80, м. Миколаїв, 54028

про стягнення заборгованості договором № 44/540 від 26.09.2009 року про постачання електричної енергії в сумі 112 657, 26 грн., в тому числі: 111 777, 52 грн. - боргу за активну електроенергію; 641, 40 грн. - пені; 137, 44 грн. - 3 % річних; 100, 90 грн. - інфляційних нарахувань

за участю представників сторін

від позивача Штокало Олена Володимирівна, довіреність № 01/33-394 від 26.12.2012 року;

від відповідача Сокол Інесса Борисівна, довіреність № 275 від 17.09.2013 року.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості договором № 44/540 від 26.09.2009 року про постачання електричної енергії в сумі 112 657, 26 грн., в тому числі: 111 777, 52 грн. - боргу за активну електроенергію; 641, 40 грн. - пені; 137, 44 грн. - 3 % річних; 100, 90 грн. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 17.09.2013 року.

В судовому засіданні 17.09.2013 року оголошувалась перерва до 07.10.2013 року.

В судовому засіданні 07.10.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в особі філії міста Миколаєва, правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго", та Комунальним спеціалізованим монтажно-експлуатаційним підприємством було укладено договір № 44/540 від 26.09.2009 року про постачання електричної енергії (далі - Договір).

В преамбулі договору № 44/540 від 26.09.2009 року та у п. 2.1 Договору зазначено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватись Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), іншими чинними законодавчими актами України.

На підставі вищевказаного Договору позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії за період з липня 2013 року по серпень 2013 року у кількості 91 370 кВт.г. на суму 111 777, 52 грн., враховуючи ПДВ.

Зобов'язання щодо здійснення розрахунку відповідач належним чином не виконував, в зв'язку з чим у відповідача станом на 28.08.2013 року існує заборгованість за спожиту активну електроенергію, розмір якої складає 111 777, 52 грн., враховуючи ПДВ.

Позивачем також зазначено, що відповідно до п. 4.2.1 Договору споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст.ст. 526, 625 ЦК України та умови Договору позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, заявлену до стягнення.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2013 року позовні вимоги не визнав. 13.09.2013 року від відповідача надійшов відзив по суті позовної заяви (арк. справи 48), в якому зазначено, що згідно з договорами № 66 від 08.02.2013 року та № 88 від 21.02.2013 року про закупівлю послуг за державні кошти з Департаментом житлово-комунального господарства, Комунальне спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство надає послуги з утримання світлофорних об'єктів в м. Миколаєві. В утримання світлофорів входить і оплата електроенергії що використовуються ними.

Станом на 13.09.2013 року заборгованість Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради відповідачу складає 456 119, 80 грн. Платіжні доручення ДЖКГ не оплачені Державною казначейською службою, що і є причиною несплати за електроенергію.

Відповідач у поданому суду відзиві вказує, що заборгованість за спожиту електроенергію буде погашена при отриманні коштів від Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради.

Крім того, в судовому засіданні 07.10.2013 року представником відповідача було подано суду заяву про долучення доказів із доданою копією гарантійного листа вих. № 292 від 07.10.2013 року та копією платіжного доручення № 317 від 07.10.2013 року. Подані докази долучено судом до матеріалів справи.

Крім того, в судовому засіданні 07.10.2013 року представник відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 111 777, 52 грн. - боргу за активну електроенергію у зв'язку зі сплатою боргу, і як наслідок, відсутністю предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", створеного шляхом перетворення з Державної акціонерної Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та рішення Загальних зборів.

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (арк. справи 43).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 29.05.13 року за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (арк. справи 43).

Судом встановлено наступне.

26.09.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго") (далі - позивач, постачальник) та Комунальним спеціалізованим монтажно-експлуатаційним підприємством (далі - відповідач, споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 44/540 (далі - Договір) та додатки до нього (арк. справи 10-24).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п. 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію,

спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України;

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до умов вказаного договору ПАТ "Миколаївобленерго", як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства, з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених цим договором.

Згідно із п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно д п. 1 Додатку № 4 до Договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 25 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій Додатком № 4 до Договору формі.

В Договорі про постачання електричної енергії № 44/540 від 26.09.2009 року (п. 9.1 Договору) сторони погодили, що додатки до цього договору № 1, 1а, 2, 4, 5, 8, 10, 11, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності, акт про пломбування, акт параметризації електролічильників (при наявності), погоджений графік погашення заборгованості (при наявності), акт екологічної, аварійної та технологічної броні (при наявності) є невід'ємними частинами цього договору.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за період з липня по серпень 2013 року позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 91 370 кВт.г. на загальну суму 111 777, 52 грн., що підтверджується Звітами про використану електричну енергію за період з липня по серпень 2013 року, а саме: звіт про використану електричну енергію за липень 2013 року (арк. справи 32); звіт про використану електричну енергію за серпень 2013 року (арк. справи 35).

Звіти про використану електричну енергію підписані уповноваженими особами (відповідальним за електрогосподарство) та керівником відповідача, а також скріплені печаткою.

В свою чергу, постачальник ПАТ "Миколаївобленерго" виставив відповідачу рахунки на оплату за спожиту активну електричну енергію за період з липня по серпень 2013 року на загальну суму 111 777, 52 грн., а саме: № 44540/7/1 від 25.07.13 року на суму 58 381, 72 грн. та № 44/540/8/1 від 23.08.13 року на суму 53 395, 80 грн. (арк. справи 33, 37).

Факт отримання відповідачем рахунків за липень-серпень 2013 року підтверджується підписом повноважного представника відповідача. Факт отримання рахунків не заперечується самим відповідачем.

Сума за спожиту активну електроенергію була сплачена відповідачем в повному обсязі 07.10.2013 року, що не заперечується позивачем. Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію за період з липня по серпень 2013 року у сумі 111 777, 52 грн. сплачена 07.10.2013 року, тобто після порушення провадження у справі, в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 317 від 07.10.2013 року (арк. справи 60).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 111 777, 52 грн. за спожиту електроенергію у липні-серпні 2013 року підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено 2 253, 15 грн. судового збору, що підтверджується оригіналами платіжних доручень № 1416 від 29.08.2013 року (арк. справи 5) та № 692 від 16.05.2013 року (арк. справи 6).

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з останніми змінами та доповненнями від 29.05.2013 року передбачено наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Таким чином, оскільки спір виник з вини відповідача, то у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 2 235, 55 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині стягнення 111 777, 52 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

припинити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (код ЄДРПОУ 24789699) до відповідача Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства (код ЄДРПОУ 13845696) в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за липень-серпень 2013 року в сумі 111 777, 52 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з відповідача Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства, вул. 11-а Лінія, 80, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 13845696) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055 (на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699):

- 2 235, 55 грн. (дві тисячі двісті тридцять п'ять грн. 55 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш