Рішення № 34068653, 07.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2013 року Справа № 913/2110/13

Провадження № 7/913/2110/13

За позовом Державного підприємства "Зовнішторгвидав України", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

про стягнення 39 531,32 грн.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Круглова Є.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сімороз І.О. - заступник начальника відділу юридичної та договірної роботи, довіреність № 206/3393/09 від 09.07.2013;

від відповідача: Ключнікова С.І. - начальник юридичного відділу, довіреність б/н від 26.07.2013,

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 759,44 грн., інфляційних нарахувань в сумі 19 364,25 грн. та 3% річних в сумі 407,63 грн. за розміщення оголошень стосовно державних закупівель в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" за рубрикою "Терміново в номер".

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України 05.09.2013 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд доручено судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.08.2013 було порушено провадження у справі № 913/2110/13.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 20/2349 від 29.08.2013 заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те що відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 Закону України "Про природні монополії", в редакції, що діяла під час виникнення спірних відносин, відповідач здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель", частиною 2 статті 10 якого передбачено обов'язкову безоплатну публікацію в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Крім того, у письмових поясненнях № 20/5154 від 25.09.2013, які були подані до суду 25.09.2013 за супровідним листом № 20/5155 від 25.09.2013, відповідач зазначив, що положення статуту позивача, інструкції подання, прийому та розміщення інформації про державні закупівлі в офіційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та офіційному загальнодержавному веб-порталі "Державні закупівлі", затверджена наказом керівника Позивача 03.10.2011, Інструкція подання, прийому та розміщення інформації про державні закупівлі в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та на веб-порталі Уповноваженого органу "Державні закупівлі", затверджена наказом керівника позивача 16.05.2012 не відповідають законодавству, що унеможливлює їх застосування з огляду на приписи ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.09.2013 у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.10.2013.

Після перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 04.10.2013 за супровідним листом № 20/5192 від 01.10.2013 подав суду відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, який суд не приймає до уваги оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач не подавав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Протягом 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (далі - відповідач) замовляло у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішторгвидав України" (далі - відповідач) послуги з розміщення оголошень стосовно державних закупівель в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" поза графіком прийому інформації, що підтверджується наданим позивачем витягом з веб-порталу уповноваженого органу оголошень поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" поза графіком прийому інформації для друку (а. с. 145-148).

Позивач, на підставі п. 5.1 свого статуту, п. 7.1.2 Інструкції подання, прийому та розміщення інформації про державні закупівлі в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та на веб-порталі Уповноваженого органу "Державні закупівлі", затвердженої наказом керівника позивача 16.05.2012, наказу № 70 від 08.05.2012 про затвердження вартості послуг, затвердженого директором позивача, було визначено ціну на подані відповідачем оголошення, складено акти надання послуг, які не були підписані відповідачем та податкові накладні на загальну суму 19 759,44 грн. Належним чином засвідчені копії цих документів є наявними в матеріалах справи (а. с. 99-132).

Посилання позивача на те, що ним були виставлені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг на вищезазначену суму не підтверджуються матеріалами справи.

У зв'язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг, останній направив на адресу відповідача претензію № 206-4424/вих від 23.10.2012, в якій просив в найкоротші терміни перерахувати суму боргу 19 759,44 грн. на його розрахунковий рахунок. Надсилання даної претензії відповідачу підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 63).

Відповідач залишив дану претензію без відповіді та без задоволення, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу в сумі 19 759,44 грн.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення інфляційні нарахування в сумі 19 364,25 грн. та 3% річних в сумі 407,63 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Правові основи господарської діяльності (господарювання) встановлюються відповідно до Конституції України, зокрема, Господарським кодексом України.

За приписами ч. 1. ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність та з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про природні монополії" в редакції, що діяла під час виникнення спірних відносин, суб'єкти природних монополій здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Як вбачається з листа Антимонопольного комітету України № 04-03/1700 від 27.10.2010 (а. с. 93), Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" включено до переліку суб'єктів природних монополій Луганської області, затвердженого розпорядженням голови Луганського обласного територіального управління України від 14.06.2005 № 07-18.1/15 (з наступними змінами) як таке, що займає монопольне становище на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в частині території Луганської області в межах території, на якій розташовані його діючі водопровідно-каналізаційні мережі.

За змістом ч. 2 ст. 10 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, запит цінових пропозицій, інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника), повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, відомості про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі (оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника) обов'язково безоплатно публікуються в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель у терміни, встановлені цим Законом для оприлюднення відповідної інформації.

Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель безоплатно.

Пунктом 1 наказу Міністерства економіки України від 28 липня 2010 року № 932 "Про визначення офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель" офіційним друкованим виданням з питань державних закупівель визначено інформаційний бюлетень "Вісник державних закупівель".

У п. 5.1 статуту Державного підприємства "Зовнішторгвидав України", в якому закріплено право позивача самостійно визначати ціну на оголошення стосовно закупівель, які подаються поза графіком приймання інформації та публікуються в інформаційному бюлетені у рубриці "Терміново в номер".

За змістом п. 7.1.2 Інструкції подання, прийому та розміщення інформації про державні закупівлі в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та на веб-порталі Уповноваженого органу "Державні закупівлі", затвердженої директором Державного підприємства "Зовнішторгвидав України" 16.05.2012, інформація для друку, що подається поза графіком, може додатково прийматися та публікуватися у спеціальних випусках, виходячи з технологічних можливостей Підприємства (позивача). Публікацію такої інформації замовник оплачує на умовах термінового розміщення інформації за рахунком, що надає підприємство, відповідно до поданої Замовником (відповідачем) заявки на оплату (наведеного зразка).

Такими чином, саме заявка відповідача на оплату є підставою для надання рахунку на оплату та публікації інформації замовника для друку на платній основі.

Проте, позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження подання відповідачем заявки на оплату публікації інформації поданої поза графіком та виставлення відповідачу рахунків на оплату цих публікацій, що виключає виникнення у позивача права вимоги від відповідача оплати цих послуг, оскільки в зв'язку з відсутністю вищезазначених заявок (замовлень) відповідача публікації повинні здійснюватись на безоплатній основі відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19759,44 грн.

Крім того, з огляду на недоведеність позивачем виникнення у відповідача обов'язку оплачувати надані позивачем послуги суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 19 364,25 грн. та 3% річних в сумі 407,63 грн.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 14.10.2013

Суддя В.О. Демидов