Рішення № 34068461, 03.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16142/13 03.10.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 392,07 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Ханін О.В. (дов. № 02/365-451 від 09.09.2013)

В судовому засіданні 03.10.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

21.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (надалі - позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 392,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/3156413.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16142/13, розгляд справи призначено на 05.09.2013.

03.09.2013 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013, представник відповідача не з'явився

В судовому засіданні, призначеному на 05.09.2013, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи на 23.09.2013.

09.09.2013 до канцелярію суду надійшло повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро на виконання вимог ухвали суду.

23.09.2013 представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, а також документи на виконання вимог суду.

В судовому засіданні 23.09.2013 оголошено перерву на 03.10.2013

27.09.2013 представник позивача через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі.

27.09.2013 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою боргу відповідачем, та просив стягнути з відповідача 133,04 грн. суму збитків в порядку регресу, а також сплачений позивачем судовий збір. Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням вказаної заяви.

В судове засідання , призначене на 03.10.2013, прибув представник відповідача дав пояснення по суті справи.

В судове засідання , призначене на 03.102013, прибув представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 між позивачем (надалі - Страховик) та Козловим Вадимом Михайловичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0447167.059 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Хюндай", державний реєстраційний номер ВМ 4550 АТ.

27.02.2013 в м. Шостка на вул. Леніна, відбулося зіткнення автомобіля "Хюндай", державний реєстраційний номер ВМ 4550 АТ, що знаходився під керуванням Козлова В.А. та автомобіля "Опель", державний реєстраційний номер 07811 СА , що знаходився під керуванням Харчук Д.А.

В результаті ДТП автомобіль "Хюндай", державний реєстраційний номер ВМ 4550 АТ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 27.02.2013 (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 10 392,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7682 від 16.04.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 0716.206.13.01.01 від 11.04.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2013 у справі № 589/1251/13-пр. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Харчук Дмитром Анатолійовичем Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Опель", державний реєстраційний номер 07811 СА, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3156413 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АА/3156413, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Опель", державний реєстраційний номер 07811 СА.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Опель", державний реєстраційний номер 07811 СА.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту №2809/1115 від 18.03.2013 про визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням зносу (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 27.02.2013, становить: 13 364,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до Оцінювача Стрілець А.В. з метою визначення коефіцієнта фізичного зносу для автомобіля Hyundai Sonata державний номер ВМ 4550 АТ. На підставі документів доданих до регресної вимоги було надано консультацыю № 3292/2013 від 01.06.2013, за результатами якого було розраховано вартість відновленого ремонту транспортного засобу в сумі 12 295,43.

Проте судом встановлено, що різниця у розмірі матеріального збитку, що визначений Звітом №2809/1115 від 18.03.2013 (наданий позивачем) та Консультацією № 3292/2013 від 01.06.2013 (наданий відповідачем) полягає, зокрема, у тому, що при складанні позивачем. було враховано коефіцієнт фізичного зносу, що знизило вартість відновлювального ремонту порівняно з Звітом №2809/1115 від 18.03.2013.

Відповідно до експертизи №2809/1115 від 18.03.2013., експертом було чітко зазначено, що відповідно до п.7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом ФДМ України, «...для нових складових та складових КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.»

Таким чином, твердження відповідача, що він повинен відшкодувати шкоду Позивачу за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 16% є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах та положеннях чинного законодавства України.

Отже суд приходить до висновку, що сума визначена звітом №2809/1115 від 18.03.2013 в розмірі 13 364,985 грн. являється матеріальним збитком, заподіяним власнику автомобіля "Хюндай", державний реєстраційний номер ВМ 4550 АТ.внаслідок його пошкодження при ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 0716/03481 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою на суму 10 392,07 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідач посилаючись на звіт Консультацію № 3292/2013 від 01.06.2013, сплатив в відшкодування в порядку регресу в сумі 9 259,03 грн.

27.09.2013 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог на суму сплачену відповідачем в розмірі 9 259,03 грн., а також франшизу у розмірі 1 000 грн. та просить стягнути з відповідача суму збитків в порядку регресу у розмірі 133,04 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки,26, ідентифікаційний код: 32382598) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (адреса: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код: 30968986) грошові кошти: основного боргу - 133 (сто тридцять три) грн. 04 коп. та судовий збір в сумі 1 720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять.) грн. 50 коп.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.10.2013

Суддя М.О. Лиськов