Рішення № 34068383, 10.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р. Справа № 909/998/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

Бульвар Шевченка,18, м.Київ, 01601,

в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком",

вул. Червоноармійська, 7, м.Чернівці, Чернівецька область,58001,

до відповідача: Військової частини А 4604,

вул. Чорновола, 119-А, м.Івано-Франківськ, 76014

про стягнення боргу в розмірі 3 409,95грн., із них: 3 372,03грн. основного боргу, 3,60грн. інфляційних втрат, 34,32грн. - 3% річних, за неналежне виконання умов договору №2354/36/9670 про надання послуг бізнес-мережі від 03.12.12,

за участю представників сторін:

від позивача: Станіславський А.М. - юрисконсульт 1-ої категорії відділу правового забезпечення, (довіреність №368 від 20.12.2012р.);

від відповідача представники не з'явилися,

встановив: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Військової частини А 4604 про стягнення боргу в розмірі 3 409,95грн., із них: 3 372,03грн. основного боргу, 3,60грн. інфляційних втрат, 34,32грн. - 3% річних, за неналежне виконання умов договору №2354/36/9670 про надання послуг бізнес-мережі від 03.12.12р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач надавав, а відповідач - прийняв телекомунікаційні послуги. Позивач стверджує, що відповідач оплату послуг не проводив в результаті чого станом на момент подачі позову, за період з 01.01.13 по 01.08.13, існує заборгованість у сумі 3 372,03грн. При цьому, позивачем нараховано відповідачу 3,60грн. інфляційних втрат, 34,32грн. - 3% річних.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (№9039/13 від 17.09.13) та ухвалою суду (№10305-10307 від 25.09.13). Ухвали суду від 10.09.13 та 24.09.13 направлялась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві. Крім того, вимоги ухвал суду відповідач не виконав.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком" та Військовою частиною А 4604 укладено договір №2354/36/9670 про надання послуг бізнес-мережі від 03.12.12, додаткову угоду №1 про надання у користування каналів електрозв'язку від 03.12.12., додаткову угоду №2 від 03.12.12.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що строк дії договору до 31.12.13.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, оператор (позивач) надає бізнес-абоненту (відповідачу) телекомунікаційні послуги бізнес мережі, а бізнес-абонент (відповідач) отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.

Оператор (позивач) зобов'язався надати замовлені бізнес-абонентом (відповідачем) послуги цілодобово відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12 №295 та інших нормативно-правових актів України (п.3.1.1 договору).

В силу п.3.2.3 договору, бізнес-абонент (відповідач) зобов'язався оплачувати послуги в порядку та терміни визначені договором.

Сторонами погоджено вартість послуг та порядок розрахунків, про що вказано в 4-му розділі договору.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Матеріали справи містять додаток 1.2 до додаткової угоди №1, яким встановлено розрахунок вартості послуг, який складається з абонентної плати за користування каналами електрозв'язку місцевими та зоновими.

Позивач в засіданні суду зазначив, що відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, в частині оплати за отримані телекомунікаційні послуги. Як наслідок, за період з 01.01.13 по 01.08.13 у відповідача виник перед позивачем борг в розмірі 3 372,03грн. В підтвердження даного факту надав суду виписку з оборотної відомості за період 01/2013-08/2013 від 27.08.13.

За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3,60грн. інфляційних втрат та 34,32грн. - 3% річних.

Станом на день звернення до господарського суду Івано-Франківської області борг відповідача перед позивачем становить 3 409,95грн., із них: 3 372,03грн. основного боргу, 3,60грн. інфляційних втрат, 34,32грн. - 3% річних.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як передбачено ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, надав відповідачеві послуги в повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за укладеним договором не виконав, а саме: порушив порядок і строк розрахунку встановлені договором. Заборгованість в сумі 3 372,03грн. за надані телекомунікаційні послуги за період з 01.01.13 по 01.08.13, на час прийняття рішення відповідачем не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Отже, вимога позивача щодо стягнення основного боргу за надані послуги в розмірі 3 372,03грн., за період з 01.01.13 по 01.08.13, обґрунтована та підлягає задоволенню. Факт прострочки виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності. Позивачем правомірно проведено нарахування відповідачу, за порушення грошового зобов'язання) інфляційних втрат в сумі 3,60грн. та 34,32грн. - 3% річних. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються оплати за телекомунікаційні послуги. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.509,525,526,610,612,625,629,901Цивільного кодексу України, ст.ст.174,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком" до відповідача Військової частини А 4604 про стягнення боргу в розмірі 3 409,95грн., із них: 3 372,03грн. основного боргу, 3,60грн. інфляційних втрат, 34,32грн. - 3% річних, за неналежне виконання умов договору №2354/36/9670 про надання послуг бізнес-мережі від 03.12.12р.

Стягнути з Військової частини А 4604, вул. Чорновола, 119-А, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 07869190) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (Бульвар Шевченка,18, м.Київ, 01601) в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком" (вул. Червоноармійська, 7, м.Чернівці, Чернівецька область, 58001) (р/р №260058480 у ЧФ ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 356464, код 22838086 Центру телекомунікаційних послуг Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком") 3 372,03грн. (три тисячі триста сімдесят дві грн. 03коп.) основного боргу, 3,60грн. (три грн. 60коп.) інфляційних втрат, 34,32грн. (тридцять чотири грн. 32коп.) 3% річних, 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 11.10.13