Рішення № 34068311, 26.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/5776/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа- Гарант», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Київ

про стягнення 10604,62грн. збитків в порядку регресу, 193,20грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Єфімова Ю.Ю - за дов. №248/17 від 23.07.2013р.,

третя особа: не викликалась.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

26.09.2013р. з 10-35год. до 10-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 10604,62грн. збитків в порядку регресу, 193,20грн. пені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.08.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Київ (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування наземного транспорту, що є/не є предметом застави №06-CR/02-307-00019 від 14.12.2011р.; Довідки ДАІ; постанову Голосіївського районного суду м.Києва у справі №2601/22998/12 (провадження № 3/2601/8612/12); рахунок на оплату по замовленню №474 від 05.12.2012р.; Звіт №1268 від 11.12.2012р. про вартість матеріального збитку; заяву про настання страхового випадку від 23.11.2012р.; страховий акт №СТ/12/0676 від 24.01.2013р.; розрахунок страхового відшкодування; платіжне доручення №81 від 24.01.2013р. на суму 10604,62грн.; заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №214 від 28.01.2013р. тощо.

16.09.2013р. на адресу суду від третьої особи надійшли копії витребуваних документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, Полісу АВ/6580727 тощо - а.с.61-63).

17.09.2013р. на адресу суду з клопотанням б/н б/д від позивача надійшли витребувані судом документи (а.с.66-80).

18.09.2013р. на адресу суду від Голосіївського районного суду м.Києва з супровідним листом №2601/22998/12 від 09.09.2013р. надійшли копії адміністративної справи щодо ОСОБА_1 (а.с.82-100).

26.09.2013р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив №999/17 від 25.09.2013р. з додатками, в якому останній проти позовних вимог заперечує (а.с.102-124).

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2011р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - позивач) та ОСОБА_3 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є/не є предметом застави №06-CR/02-307-00019 (далі - Договір). Предметом страхування згідно з п.4 Договору є, зокрема, майновий інтерес Страхувальника, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль) зокрема, за ризиком «Пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП»; за вказаним ризиком встановлена франшиза 2% від страхової суми, яка дорівнює 1600грн. (п.5 Договору). Виплата страхового відшкодування проводиться з врахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні (п.6 Договору). Строк дії Договору: з 15.12.2011р. до 14.12.2012р. (п.8).

Згідно з п.13.4 Договору Умови страхування №06-CR/6 є Додатком №2 до цього Договору. Пунктом 4.4.1 Умов страхування передбачено, що під час розрахунку розміру страхового відшкодування застосовується розмір зносу, який становитиме (у відсотках від вартості нових складників транспортного засобу): в перші два роки експлуатації - 1,5% за кожен повний місяць експлуатації та 1% за кожен наступний повний місяць експлуатації, але загалом не більше 70%. Згідно з п.4.9.1 Умов страхування страхове відшкодування дорівнює 80% від суми, що визначається виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, визначеної актом товарознавчого дослідження, після застосування до неї всіх відрахувань, передбачених умовами страхування (франшизи, експлуатаційного зносу деталей тощо).

21.11.2012р. по пр.Глушкова в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 і автомобіля Хюндай, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.86-93).

Згідно зі Звітом №1268 від 11.12.2012р. про вартість матеріального збитку (далі - Звіт) розмір завданого власнику застрахованого автомобіля матеріального збитку, розрахований виходячи з вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин без урахування втрати товарного вигляду, складає 19188,33грн. (а.с.21-43).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника був складений страховий акт №СТ/12/0676 від 24.01.2013р. (а.с.48), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.49) вбачається, що страхове відшкодування складає 10604,62грн. та розраховане наступним чином. З розрахованої у Звіті вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля (28641,18грн. - а.с.26, 34) позивач вирахував 70% зносу деталей, що замінюються (13785,40грн. - за п.4.4.1 Умов страхування), а також 1600грн. безумовної франшизи (п.5 Договору) і 2651,16грн. - суму, на яку зменшився розмір страхового відшкодування відповідно до п.4.9.1 Умов страхування.

Відповідно до заяви Страхувальника б/н від 14.01.2013р. (а.с.77) платіжним дорученням №81 від 24.01.2013р. (а.с.46) позивачем було виплачено ПП «Універсал Авто Україна» страхове відшкодування в сумі 10604,62грн.

Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату позивачем було здійснено правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п.13.1. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, встановлена постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 29.11.2012р. у справі №2601/22998/12 (провадження №3/2601/8612/12). В Постанові, зокрема, зазначено, що в суді ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення визнала повністю (а.с.96).

З наданих третьою особою та відповідачем копій Полісу №АВ/6580727 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.07.2012р. (надалі - Поліс, а.с.63, 105) вбачається, що на дату ДТП (21.11.2012р.) ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» застрахувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 - страхувальника автомобіля HYUNDAI GETZ, д.н.з. НОМЕР_2 з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії полісу: з 00-00 01.08.2012р. до 31.07.2013р. включно.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах Полісу № АВ/6580727).

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у сумі 10604,62грн., оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Враховуючи, що укладеним відповідачем з ОСОБА_1 Полісом безумовна франшиза встановлена у розмірі 1000грн., суд приходить до висновку, що зазначена сума франшизи не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 9604,62грн.

Предметом розгляду у даній справі є також вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 193,20грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Пеня є майновою відповідальністю страховика за несвоєчасну виплату страхового відшкодування особі, яка має право на отримання такого відшкодування (п.36.5 ст.36 Закону).

Приписи п.36.5 ст.36 Закону регулюють відповідальність за невиконання зобов'язань, що виникли на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже, виплата пені у вказаній нормі пов'язується зі страховим відшкодуванням та особою, яка має право на його отримання; вказана норма регулює відносини потерпілого, страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору - тобто особою, на користь якої укладено такий договір (потерпілим).

Поняття страхового відшкодування наведене у статті 9 Закону України "Про страхування", якою визначено, що це є страхова виплата, яка здійснюється страховиком при настанні страхового випадку.

Регресні ж вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування, і у спірних правовідносинах страховик (позивач) згідно з приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України має право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат, до складу яких пеня не відноситься.

Відтак, оскільки позивач не є суб'єктом договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а отже, не є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, право на нарахування пені у розмірі 193,20грн. на суму виплаченого ним страхового відшкодування з урахуванням приписів наведених вище норм права у нього відсутнє.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду України від 26.09.2012р. у справі №4/17-3520-2011.

Викладені у відзиві №999/17 від 25.09.2013р. (а.с.103-104) твердження відповідача про те, що на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування" виникає лише право суброгації і у позивача немає підстав для подання позову в порядку регресу, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

На підставі аналізу приписів ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.ст.993, 1191 ЦК України суд дійшов висновку, що право вимоги страхувальника до особи, відповідальної за завдані збитки, яке переходить до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування та обмежене розміром фактичних витрат, має характер саме зворотної вимоги, тобто регресу. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної (регресної) вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином, позивач вірно визначився зі способом захисту своїх порушених прав.

Судові витрати розподіляються на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно з приписами ст.993, ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188, ст.ст.1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.9, ч.3 ст.ст.18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29, 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 10604,62грн. збитків в порядку регресу, 193,20грн. пені - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (юридична адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26; адреса для листування: 04071, м.Київ, вул.Щекавицька, 55; п/р 26507010777001 в ПАТ «Юнекс Банк», МФО 322539, ЄДРПОУ 32382598) 9604,62грн. збитків в порядку регресу, судовий збір у сумі 1530,38грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.09.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 01.10.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 примірників:

1 - до справи

3 - сторонам у справі

1 - третій особі