Постанова № 34063889, 01.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Справа №810/5027/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивача - Сердюка С.М. (довіреність б/н від 19.09.2013 р.);

представника відповідача - Завальської С.В. (довіреність №14/9/10-025 від 25.07.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватного підприємства "Регіон Тех Ком"

до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень №№0000672300 та 0000662300 від 04.09.2013 р.,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом ПП "Регіон Тех Ком" до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень №№0000672300 та 0000662300 від 04.09.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу та протиправність прийнятих за наслідками перевірки податкових повідомлень-рішень. Хибність висновків полягає у неправомірному покладанні на ПП "Регіон Тех Ком" відповідальності за дії (бездіяльність) контраґентів позивача - ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен", ТОВ "ВД "Престиж Альянс". Вказує, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Цитуючи правову позицію ВАСУ, викладену в ухвалі від 14.11.2012 р. у справі №К/9991/50772/12, просив визнати оспорювані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2013р. відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та вказав, що позивачем до суду представлені документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, які підтверджують реальний характер господарських операцій, проведених між позивачем та ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен" і ТОВ "ВД "Престиж Альянс", просив заявлені вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти задовлення позову заперечувала та пояснила, що позиція податкового органу стосовно фіктивності угод, укладених між позивачем та вищевказаними підприємствами сформована на підставі постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва капітана податкової міліції Баранова М.М. від 29.07.2013р., за відсутності претензій до документів позивача вважає, що хоча позиція податкового органу не відповідає рішенням Європейського суду з прав людини та роз'ясненням ВАСУ, судовій практиці, податковий орган не має інших доказів, які б підтвердили нікчемний характер укладених позивачем правочинів. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого:

у відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Норми Основого закону є нормами прямої дії.

У судовому засіданні встановлено: позивач є юридичною особою, зареєстрованою 18.04.2006 р., Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію за №13391020000003006, код суб'єкта господарювання 34361370.

В серпні 2013 р., на підставі направлення на перевірку від 09.08.2013 р. №76, виданого ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області та наказу начальника ДПІ від 09.08.2013 р. №107, на виконання вимог п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України та на виконання постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 29.07.2013р. була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань повноти нарахування та своєчасної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен", ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтерконсалтінг", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Лоджистік Юей" і ТОВ "Валдівуд", за наслідками якої складено акт №73/22-01/32170772 від 16.08.2013 р., в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

1) п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткупання прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР та пп. 14.1.36, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.1, 138.2, 138.4 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 104 729,86 грн.;

2) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 77347,03 грн.

04.09.2013р., на підставі складеного акту були ухвалені 2 податкові повідомлення-рішення:

№0000662300, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 104 730,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 083,00 грн., та №0000672300, якими позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах у розмірі 77 347,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 175,00 грн.

Згідно наданих до перевідки документів, щодо взаємовідносин ПП "Регіон Тех Ком" з постачальниками ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен", ТОВ "ВД "Престиж Альянс", встановлено таке:

1) між ПП "Регіон Тех Ком" та ТОВ "Смолінменеджмент Ессе" був укладений договір поставки № 01-12/11 від 01.12.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця продукцію (надалі іменується - "товар"), визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець прийняти її та оплатити.

Найменування, одиниці виміру, кількість і ціна кожної партії Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються в рахунках-фактурах (накладних/специфікаціях), що додаються до цього Договору, і є його невід'ємними частинами.

Базис поставки DDP (адреса, вказана у замовленні), FCA (адреса перевізника) або EXW (склад постачальника) на вибір Постачальника, в залежності від місця поставки та домовленості між Сторонами.

Покупець самостійно взяв на себе витрати по транспортуванню Товару зі складу Постачальника.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "Смолінменеджмент Ессе" виписано наступні видаткові накладні: № РН-0001412 від 14.12.2011р., № РН-0002912-1 від 29.12.2011р., № РН-0003101 від 31.01.2012р., № РН-0003193 від 31.03.2012р., № РН-0002804 від 28.04.2012р., №РН-0000305 від 03.05.2012р., № РН-0002305 від 23.05.2012р.., № РН-0003105 від 31.05.2012р.

ПП "Регіон Тех Ком" за отриманий товар здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ "Смолінменеджмент Ессе" згідно банківських виписок на суму 215 398,24 грн.

Також до суду надані товаро-транспортні накладні на перевезення товару: №1412 від 14.12.2011р., №2912 від 29.12.2011р., №3101 від 31.01.2012р., №3103 від 31.03.2012р., №2804 від 28.04.2012р., №0305 від 03.05.2012р., №2305 від 23.05.2012р., №3105 від 31.05.2012р.

2) між ПП "Регіон Тех Ком" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс" був укладений договір поставки № 01-06/11 від 01.06.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця продукцію (надалі іменується - "товар"), визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець прийняти її та оплатити.

Найменування, одиниці виміру, кількість і ціна кожної партії Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються в рахунках-фактурах (накладних/специфікаціях), що додаються до цього Договору, і є його невід'ємними частинами.

Базис поставки DDP (адреса, вказана у замовленні), FCA (адреса перевізника) або EXW (склад постачальника) на вибір Постачальника, в залежності від місця поставки та домовленості між Сторонами.

Покупець самостійно взяв на себе витрати по транспортуванню Товару зі складу Постачальника.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "ВД "Престиж Альянс" виписано наступні видаткові накладні: № РН-0706 від 07.06.2011р., № РН-003008 від 30.08.2011р., № РН-003108 від 31.08.2011р., № РН-002009 від 20.09.2011р., № РН-003009-1 від 29.09.2011р., № РН-001210 від 12.10.2011р., № РН-002710 від 27.10.2011р., № РН-000311 від 03.11.2011р., № РН-001011 від 10.11.2011р., № РН-0003011 від 30.11.2011р.

ПП "Регіон Тех Ком" за отриманий товар здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ "ВД "Престиж Альянс" згідно банківських виписок на суму 196 756,80 грн.

Також до суду надані товаро-транспортні накладні на перевезення товару: №0706 від 07.06.2011р., №3008 від 30.08.2011р., №3108 від 31.08.2011р., № 2009 від 20.09.2011р., №3009 від 29.09.2011р., №1201 від 12.10.2011р., №2710 від 27.10.2011р., №0311 від 03.11.2011р., №1011 від 10.11.2011р., №3011 від 30.11.2011р.

3) Між ПП "Регіон Тех Ком" та ТОВ "Вальтравен" був укладений договір купівлі-продажу № 2 від 20.01.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця продукцію (надалі іменується - "товар"), визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець прийняти її та оплатити.

Найменування, одиниці виміру, кількість і ціна кожної партії Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються в рахунках-фактурах (накладних/специфікаціях), що додаються до цього Договору, і є його невід'ємними частинами.

Базис поставки DDP (адреса, вказана у замовленні), FCA (адреса перевізника) або EXW (склад постачальника) на вибір Постачальника, в залежності від місця поставки та домовленості між Сторонами.

Покупець самостійно взяв на себе витрати по транспортуванню Товару зі складу Постачальника.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "Вальтравен" виписано наступні видаткові накладні: № РН-0000020/01 від 20.01.2011р., № РН-2002-2 від 28.02.2011р., № РН-2903-3 від 29.03.2011р., № РН-0504-4 від 05.04.2011р.

ПП "Регіон Тех Ком" за отриманий товар здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ "Вальтравен" згідно банківських виписок на суму 51927,88 грн.

Також до суду надані товаро-транспортні накладні на перевезення товару: № 20/01 від 20.01.2011р., №2002 від 28.02.2011р., №2903 від 29.03.2011р., №0504 від 05.04.2011р.

Всі досліджені судом документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», та фіксують факт здійснення певних господарських операцій. Будь-які претензії до вказаних документів з боку відповідача відсутні.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 29.07.2013р., оскільки, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб; по-друге, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду; по-третє, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій; по-четверте, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12); по-п'яте, сама по собі постанова не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів; по-шосте, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених ним у зарпереченні на позов обставин.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає таке:

відповідно до ст.86 КАСУ, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. було звернено увагу судів на те, що: "вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Аналізуючи наведене суд зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Частиною 1 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За приписами норм цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен" і ТОВ "ВД "Престиж Альянс" правочинів.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди, укладені позивачем з ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен" і ТОВ "ВД "Престиж Альянс" є нікчемними, а лише зроблено припущення, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами.

Необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Посилання відповідача на частини 1, 5 ст. 203, частини 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставними, позаяк зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового Кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Дослідивши наявні у справі докази, а саме, податкові накладні № 15 від 14.12.2011р., № 22 від 29.12.2011р., № 14 від 31.01.2012р., № 45 від 31.03.2012р., № 46 від 28.04.2012р., № 1 від 03.05.2012р., № 25 від 23.05.2012р., № 35 від 31.05.2012р., № 12 від 07.06.2011р., № 23 від 30.08.2011р., № 24 від 31.08.2011р., № 20 від 20.09.2011р., № 30 від 29.09.2011р., № 13 від 12.10.2011р., № 21 від 27.10.2011р., № 6 від 03.11.2011р., № 9 від 10.11.2011р., № 17 від 30.11.2011р., № 113 від 20.01.2011р., № 31 від 28.02.2011р., № 28 від 29.03.2011р., № 13 від 05.04.2011р., механізми здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен", ТОВ "ВД "Престиж Альянс" та співставивши отриману інформацію та дані із фактичними обставинами справи, суд приходить до висновку, що представлені позивачем податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України, а господарські операції мають реальний характер, відтак вважає висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 104729,86 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 77347,03 грн.,- необгрунтованим.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у податкових повідомленнях-рішеннях від 04.09.2013 р. № 0000672300 та № 0000662300 невірно зазначено номер акту перевірки, відповідно до якого вони були винесені.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, з огляду на те, що поняття протиправність означає суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатного суб'єкта, що суперечить вимогам правових норм. Його сутністю є свавілля суб'єкта або незаконне зазіхання на свободу інших суб'єктів.

При розгляді даної справи судом досліджувалось і питання щодо правомірності дій відповідача у співставленні з нормами чинного законодавства, які регламентують їх. Ознак протиправності в діях та рішенні податкового органу суд не вбачає, тому вимога позивача в частині визнання незаконними дій відповідача,- задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАСУ, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000672300 та 0000662300 від 04.09.2013 р.

У задовленні решти позовних вимог,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 жовтня 2013 р.