Рішення № 34063478, 10.10.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8007/13-ц

Провадження №2/751/1540/2013

Рішення

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

при секретарі Ніколаєнко І. О.

з участю сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло, договору дарування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Новозаводської районної у м. Чернігові ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсними розпорядження виконкому Новозаводської районної у місті Чернігові Ради народних депутатів від 22 вересня 1993 p. № 1682 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_2, свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_2 договору дарування частини квартири, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_5, посвідчений 27.12.2012 року. Свої вимоги мотивує тим, що 23.04.1987 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та в якості члена його сім'ї поселилась у квартиру АДРЕСА_1, а 04.06.1987 року була зареєстрована за місцем проживання у встановленому законом порядку. ІНФОРМАЦІЯ_3 подружжя народився син ОСОБА_4, який проживав з нами після виписки з пологового будинку в цій квартирі був там зареєстрований. На той час також у вказаному житловому приміщенні, проживала ОСОБА_10 - мати чоловіка. Позивач вказує, що підприємство, де вона працювала, в 1992 році заробітну плату виплачувало не регулярно, не вистачало коштів на життя, через що 15.06.1992 року вона звільнилася за власним бажанням. ОСОБА_10 повідомила позивачу, що необхідно знятись з реєстрації для зменшенням розміру плати за комунальні послуги, а відсутність реєстрації ніяк не вплине на її право проживання у даній квартирі. Позивач погодилась на таку пропозицію і, щоб покращити матеріальний стан сім'ї, знялась з реєстрації за адресою АДРЕСА_1. продовжуючи там проживати, а згодом знову зареєструвалась за місцем свого постійного проживання. Спірна квартира, загальною площею 57,50 кв. м., яка складалася з 3-х суміжних кімнат, була і є єдиним місцем постійного проживання ОСОБА_1 Іншого житла вона не має. Шлюбні відносини з ОСОБА_2 позивач ніколи не припиняла. Зазначає, що разом з усією своєю родиною - чоловіком ОСОБА_2, сином ОСОБА_4 та матір'ю чоловіка ОСОБА_10 вела спільне господарство, неодноразово р. Ніхто і ніколи не оспорював її право користування квартирою, воно завжди визнавалося всіма членами родини. 04.10.2012 року ОСОБА_4 одружився. Його дружина ОСОБА_11 за згодою всіх мешканців також вселилася в квартиру, набула право користування нею. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька, ОСОБА_12, яка теж проживає з ними після виписки з пологового будинку. З цього часу родина позивача складалася з 6 осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 і між ними не виникало спорів щодо користування житловою площею спірної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 у віці 81 років померла. Наймачем квартири став ОСОБА_2 Наприкінці червня 2013 року ОСОБА_5 повідомила, що вказана квартира була приватизована ОСОБА_10 та ОСОБА_2 без участі позивача, та що ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_5 1/2 частину цієї квартири. Дізнавшись про приватизацію вищевказаної квартири і дарування 1/2 її частини сторонній для позивача особі, позивач зрозуміла, що порушені її права та права ОСОБА_4, оскільки вони постійно проживають в цій квартирі з 1987 року, будучи членами сім'ї, проте приватизація проведена без їх відома та згоди. Тому позивач просить суд визнати недійсними розпорядження виконкому Новозаводської районної у місті Чернігові Ради народних депутатів від 22 вересня 1993 p. № 1682 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_2, свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_2 договір дарування частини квартири, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_5, посвідчений 27.12.2012 року, ОСОБА_14, приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1644, відповідно до якого ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_5 1/2 частину вказаної квартири, що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Новозаводськогої районної ради м. Чернігова 24.09.1993 року на підставі розпорядження № 1682 від 22.09.1993 року, зареєстрований в реєстрі за № 1644.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити. В своїх поясненнях спиралась на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, проти його задоволення не заперечував. Додатково зазначив, що точно не пам'ятає обставини приватизації квартири. Також пояснив, що його дружина ОСОБА_1 дійсно виписувалась зі спірної квартири, їздила до своїх батьків та на заробітки.

Представник відповідача Виконавчого комітету Чернігівської міської ради позов не визнала, проти його задоволення заперечувала. Додатково зазначила, що в вересні 1993 року родина з двох осіб звернулась до органів приватизації і надала пакет необхідних документів, спірна квартира була приватизована на двох осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_2 Додатково пояснила, що приватизація проводиться лише за згоди та участі особи, на яку приватизується житло.

Представник відповідача Новозаводської районної у м. Чернігові ради в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечував. Пояснив, що про проведення приватизації спірної квартири дізнався лише у 2013 році.

Третя особа ОСОБА_5 та її представник проти задоволення позову заперечували. Представник ОСОБА_5 пояснила, що приватизація спірної квартири проведена на законних підставах, а відтак законними є видане свідоцтво на право спільної приватної власності, розпорядження виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради та договір дарування частини квартири, укладений 27 грудня 2012 року.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно особового рахунку НОМЕР_1 КП «Новозаводське» Чернігісьткої міської ради в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_1 ОСОБА_10 вибула з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 вибула з реєстрації 26.03.1992 року у зв'язку зі зміною місця проживання. 05.03.1994 року ОСОБА_1 була зареєстрована у АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 24 вересня 1993 року, виданого Виконкомом Новозаводської районної ради народних депутатів спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_2 в рівних частинах (а.с. 16).

Згідно копії договору дарування частини квартири від 27 грудня 2012 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1644, посвідченого ОСОБА_14, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, ОСОБА_10 передала у власність ОСОБА_5 належну їй на праві приватної власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.17).

16.09.1993 року ОСОБА_10 звернулась до органу приватизації Новозаводського райвиконкому з заявою про передачу в приватну спільну власність квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1. Заява підписана наймачем та повнолітніми членами сім'ї (а.с. 55). Розпорядженням органу приватизації № 1682 від 24.09.1993 р. заява ОСОБА_10 про передачу в приватну власність квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, задоволено (а.с.56).

Відповідно до копії довідки про склад сім'ї наймача ізольованої квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виданої Виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства Новозаводського райвиконкому м. Чернігова, мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с. 57).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ч.ч. 2-3, 5 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 не проживала та не була зареєстрована в АДРЕСА_1 в період з 26 березня 1992 року по 05 березня 1994 року, що перевищує встановлений законом шестимісячний термін, протягом якого за наймачем або членами його сім'ї зберігається при їх тимчасовій відсутності жиле приміщення; право приватної власності на вищевказану квартиру було оформлено за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у спірній квартирі; передача спірної квартири у власність ОСОБА_10 та ОСОБА_2 в рівних частинах була здійснена на підставі рішення компетентного органу; 1/2 частина спірної квартири була подарована ОСОБА_5 особою, у власності якої вказана частина спірної квартири перебувала, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 64 ЖК УРСР, ст. 48 ЦК України в ред. 1963 року, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 29, 203, 215, 216, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду",-

Вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ю. К. Овсієнко