Постанова № 34062455, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/4800/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач), про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати Київську міську державну адміністрацію щоб згідно Рішення №650 від 18 вересня 1972 року Дніпровської районної ради депутатів трудящих міста Києва та Рішення №639 від 07 вересня 1972 року Дніпровської районної ради депутатів трудящих міста Києва й вимог статті 14 Конституції України, пункту в) частини 1 статті 81, ч. 3 ст. 116, ч. 1 ст. 118, ч.1 ст. 119 та п. д) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, видати приватизаційні документи на земельну ділянку, що з 1972 року знаходиться в безперервному користуванні позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач порушує права позивача, зокрема не видає йому приватизаційні документи на земельну ділянку, яка з 1972 року на підставі Рішення Дарницької районної ради депутатів трудящих міста Києва № 639 від 07.09.1972 р. та Рішення Дарницької районної ради депутатів трудящих міста Києва № 650 від 18.09.1972 р. надана позивачу та знаходиться в його безперервному користуванні.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги не стосуються повноважень Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У судове засідання 03.07.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Дарницької районної ради депутатів трудящих міста Києва № 639 від 07.09.1972 р. позивачу було вирішено надати шефську допомогу у будівництві гаража для його автомобіля.

Рішенням Дарницької районної ради депутатів трудящих міста Києва № 650 від 18.09.1972 р. позивачу дозволено розміщення стандартного металевого авто гаража-стоянки у дворі будинку АДРЕСА_1.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що ОСОБА_1 з 1972 року користується гаражем, зведеним на земельній ділянці у дворі будинку АДРЕСА_1, тому має право отримати її у власність та приватизувати.

Позивач звертає увагу суду на те, що неодноразово звертався до відповідача з проханням видати йому приватизаційні документи на земельну ділянку, яка знаходиться в його безперервному користуванні з 1972 року.

З метою набуття права власності на дану земельну ділянку позивач протягом 2005-2007 років неодноразово звертався до відповідних органів влади, зокрема, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Київська міська державна адміністрація (Листом від 02.07.2007 року №014-1349), Київська міська рада (Листом від 18.11.2005 року №014-2617), Головне управління земельних ресурсів КМДА (Листом від 22.02.2006 року №03-56/4872) повідомили ОСОБА_1 про те, що Київська міська державна адміністрація повернеться до вирішення порушеного у його зверненні питання, після встановлення та закріплення меж при будинкових територій за об'єктами житлового фонду в даному мікрорайоні.

З матеріалів справи вбачається, що останнє звернення позивача до відповідача з проханням видати йому приватизаційні документи на земельну ділянку відбулося 18.04.2013 р.

18.04.2013 р. Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лисом №09/022-ОП/П-4307 повідомив позивача, що його звернення від 18.04.2013 р. направлено за належністю до Київської міської ради для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Департаментом земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) була надана відповідь позивачу Листом від 17.05.2013 р. №057024-9523, в якому останньому повідомлено, що для отримання у власність земельної ділянку у дворі будинку АДРЕСА_1, якою користується позивач, необхідно подати безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність та додати до нього відповідні додатки.

Згідно із ст.40 Земельного кодексу України, (надалі - ЗК України), громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

У відповідності до пункту «д» ч.1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно із п. «в»ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Положеннями п. «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України закріплено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 та п. "а" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно з положеннями ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч.1 ст.118 ЗК України).

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч.2 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель (ч.4 ст.118 ЗК України).

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Суд також звертає увагу, що згідно п."б" ст. 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Процедура отримання у власність або користування земельних ділянок із земель комунальної власності в місті Києві, визначена Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. №63/9120 (далі - Порядок).

Відповідно до п. «в» ч.3 ст.2 Порядку, дія цього Порядку поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для: будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки); будівництва індивідуальних гаражів; індивідуального дачного будівництва; ведення садівництва.

Згідно вимог ст.21 Порядку, громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК "Кадастр" його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

До клопотання додаються: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; витяг з містобудівного кадастру; витяг з міського земельного кадастру; нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання; нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення); копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення - обов'язково); копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина; довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Судом встановлено, що звернення позивача, з яким він звернувся до відповідача 18.04.2013 року з метою отримання приватизаційних документів на земельну ділянку не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, в ньому не зазначено цільове призначення, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки, яку має намір отримати у власність. Крім того, з даного звернення вбачається, що позивачем не було додано до нього відповідні додатки, передбаченні чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що відповідачем не допущено порушення законних прав позивача на передачу йому у власність земельної ділянки у дворі будинку АДРЕСА_1 та видачі йому приватизаційних документів на цю земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій (бездіяльності).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко