Постанова № 34062422, 02.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2013 року 11:09 № 826/14150/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000213910 від 02.07.2013 р. за участю представників сторін:

від позивача: Іванова Л.В., довіреність № б/н, від 02.01.13 р.;

від відповідача: Киричек О. О., довіреність № 1012/9/10.1-05, від 29.08.13 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000213910 від 02.07.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, щодо заниження екологічного податку на 228571,62 грн. Позивач звертав увагу суду на те, що він не є платником екологічного податку за розміщення побутових відходів, оскільки не здійснював діяльність з розміщення таких відходів, відповідно, не повинен сплачувати нараховану суму екологічного податку.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої відповідачем складено Акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" (код за ЄДРПОУ 21591206) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. №666/39-10/21591206 від 12.06.2013 р. (надалі - Акт перевірки №666/39-10/21591206).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №666/39-10/21591206, позивачем порушено, зокрема, вимоги пп.242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено екологічний податок за розміщення відходів в періоді, що перевірявся, на загальну суму 228571,62 грн., в т. ч. за 2 кв. 2011 р. - 62257,50 грн., 4 кв. 2011 р. - 84645,00 грн., 2 кв. 2012 р. - 40540,08 грн., 3 кв. 2012 р. - 41129,04 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №666/39-10/21591206 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 р. № 0000213910 (надалі - ППР №0000213910), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на загальну суму 271511,15 грн., з яких за основним платежем - 228571,62 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42939,53 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.04.1994 р. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №547423 основних видів діяльності позивача належить роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля парфумними та косметичними товарами, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що в процесі здійснення позивачем господарської діяльності, у нього утворюються побутові відходи, зокрема відпрацьовані люмінесцентні лампи.

Відповідач звертав увагу суду на те, що відповідно до Бухгалтерської довідки про обсяги розміщення відходів на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. позивачем списувалися матеріали, використані в господарській діяльності, а саме люмінесцентні лампи, що підтверджується актами про списання товарів: № 4320 від 28.12.2011 р., № 6067 від 30.04.2012 р., № 7801 від 28.09.2012 р., № 7802 від 28.09.2012 р., актами-здачі прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000350 від 29.04.2011 р., № ОУ 0001280 від 15.11.2011 р., № ОУ-02060 від 17.04.2012 р., № 323 від 21.09.2012 р.

Відповідно до п.п. 14.1.57. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок, це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Згідно із пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів (включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників), під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно із пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Положеннями ч.1 ст.1 Закону України „Про відходи" закріплено, що спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

Суд звертає увагу, що аналогічна позиція закріплена в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженій Наказом Державної податкової служби України від 16.12.2011 р. №258.

Таким чином, місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.

Судом встановлено, що у позивача відсутній дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Судом встановлено, що між ТОВ "Суматра-ЛТД", як замовником, та ТОВ "Українсько-німецька компанія "Біос", як виконавцем, був укладений Договір надання екологічних послуг по вилученню відходів № 471/1 від 01.04.2011 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з вилучення відходів, що утворились в результаті діяльності підприємства. Виконавець вилучає відходи та вирішує питання стосовно подальшого поводження з ними.

Факт виконання умов зазначено вище Договору №471/1 від 01.04.2011 р. підтверджується актами надання послуг №151 від 25.02.2013 р. та №382 від 19.04.2013 р.

Також між позивачем, як замовником, було укладено договір про надання послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київміськвторресурси» від 17.05.2011 р. № 122, згідно якого останнє надає послугу зі збирання (приймання), зберігання, сортування та перевезення (для подальшої переробки та утилізації) окремих видів відходів як вторинної сировини, а саме : відпрацьованих шин вантажних, легкових автомобілів та тракторів. Надання зазначених послуг підтверджується, наявними в матеріалах справи актом прийому-передачі (надання послуг) від 10.04.2013 № б/н, наказом від 04.04.2013 № 0404/3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» «Про створення комісії для списання автомобільних шин».

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем, як замовником, було укладено договір на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів з Дочірнім підприємством «Фірма Альтфатер Київ» від 01.01.2012 р. № 2016, згідно якого останній надає послуги по вивезенню твердих побутових відходів з місць накопичень у позивача згідно з дислокацією та частотою вивезення твердих побутових відходів. Надання зазначених послуг підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами виконаних робіт від 31.01.2013 р. № 00878, від 28.02.2013 р. № 02305, від 31.03.2013 р. № 03849, від 30.04.2013 р. № 05494, від 31.05.2013 № 07549.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в межах конкретних спірних правовідносин позивач не є платником екологічного податку, натомість такими платниками є ТОВ "Українсько-німецька компанія "Біос", Дочірнє підприємства «Фірма Альтфатер Київ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київміськвторресурси» .

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що передбачено ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.07.2013 р. № 0000213910.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження екологічного податку за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 228571,62 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч. 3 ст. 94, ст. 158-163, ст.ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №0000213910 від 02.07.2013 р.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра ЛТД" (ідентифікаційний номер 21591206) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 02.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 07.10.2013 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко