Постанова № 34062303, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2013 року № 826/11123/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень №№0001682250, 0001672250 від 03.04.2013р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень №№0001682250, 0001672250 від 03.04.2013р.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті протиправно, що призводить до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст.82, Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти, і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Астейт» (код ЄДРПОУ 37451036) за період 01.09.11 по 30.09.11 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3, ст. 138, п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі за текстом - Кодекс), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 50 600,00 грн. за ІІ-ПІ квартали 2011 року та податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 44 000,00 гривень.

За наслідками перевірки складено акт від18.03.2013р. №175/22-509/32251835 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технотрейд» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Астейт» за період 01.09.11 по 30.09.11 року.

За наслідками виявлених порушень та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: №№0001682250, 0001672250 від 03.04.2013р.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Як слідує із матеріалів справи, ТОВ «Технотрейд» подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року (вх. № 9008904748 від 18.10.2011).

Так, за перевіряємий період, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Фірма Астейт» та включив до складу податкового кредиту за вересень 2011 року ПДВ у сумі 44 000,00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Фірма Астейт».

Згідно з інформацією, наведеною в базах даних ДПС України, з'ясовано, що ТОВ «Фірма Астейт» має стан платника «28» - «триває процедура припинення за рішенням власника». Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100335101 анульоване 27.01.2012р.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що на адресу відповідача надійшов лист ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 29.12.2012 № 5103/71074/50 з вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 29.08.2012р. №1/2604/970/20122604/15931/2012 згідно з яким визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України директора ТОВ «Фірма Астейт» ОСОБА_1, а саме відкриття за його згодою ТОВ «Фірма Астейт» без наміру здійснення господарської діяльності.

Як слідує зі змісту вказаного вироку, ОСОБА_1 в грудні 2010 року надав згоду на пропозицію невстановленої досудовим слідством особи про створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього учасника створюваного підприємства, що виходить з небажання самою невстановленою досудовим слідством особою реєструвати підприємство на власне ім'я, та розуміючи, що створюване ним підприємство буде використовуватись для здійснення незаконної діяльності, оскільки пропозиція невстановленої досудовим слідством особи не передбачала здійснення ним контролю за господарською діяльністю підприємства. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, з корисливих спонукань, а саме за грошову винагороду у сумі триста гривень, погодився на таку пропозицію.

ТОВ «Фірма Астейт» зареєстровано 23.12.2010 року за юридичною адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 15, офіс 6. але незважаючи на це, ОСОБА_1 не здійснював управління господарською діяльністю зазначеного підприємства, не організовував особисто чи через уповноваженою ним службову особу ведення бухгалтерського та податкового обліку результатів господарської діяльності підприємства.

Так, діяльність ОСОБА_1, який на своє ім'я зареєстрував ТОВ «Фірма Астейт», здійснювалася з порушенням законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме ст.19, 56, 58, 65 Господарського кодексу України № 436-IV від 11.01.2003 та п.3 ст.8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Водночас, згідно з поданою ТОВ «Технотрейд» податковою декларацією з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (вх. № 9008906596 від 18.10.2011) з'ясовано, що у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників у загальній сумі 2 119 501,00 грн. встановлено їх завищення на загальну суму 220 000,00 грн., а саме: в бухгалтерському обліку ТОВ «Технотрейд» віднесено розрахунки з ТОВ «Фірма Астейт» на витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у перевіряємому періоді у сумі 220 000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, що відповідач прийшов до правомірного висновку про те, що згідно з вимогами ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України, правочини, укладені ТОВ «Технотрейд» з вказаним суб'єктом господарювання є нікчемними та як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за вересень 2011 року на суму 44 000,00 грн. та податок на прибуток за II -III квартали 2011 року на загальну суму 50 600,00 гривень.

Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК) передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Частиною 1 статті 42 ГК передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами та доповненнями, передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.16 ст.2 вищезазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Технотрейд» податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства ТОВ «Фірма Астейт», зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, наявність податкових накладних, виписаних від імені контрагентів позивача не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Така позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012р. у справі №21-421а11.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень №№0001682250, 0001672250 від 03.04.2013р., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур