Рішення № 34061407, 08.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17961/13 08.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О."

До Концерну "Військторгсервіс"

про стягнення 8 712, 13 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Гумен С.М. (дов. № 02/09-08/2 від 18.09.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 8 712, 13 грн. за договором поставки продукції № 857 від 10.06.2011 року, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/17961/13, розгляд справи призначено на 08.10.2013 року.

Розпорядженням Керівника апарату від 02.10.2013 року № 04-1/904 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", в зв'язку з обранням судді Власова Ю. Л. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/17961/13, за результатами якого справу призначено для розгляду судді Бондаренко Г. П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року суддею Бондаренко Г.П. справу № 910/17961/13 прийнято до свого провадження.

В судове засідання 08.10.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовому повідомленню № 11924342.

Представником позивача надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому позивач просив додати довідку про відсутність аналогічного спору, витяг з ЄДРПОУ на відповідача та позивача.

Представником позивача надано усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2011 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір поставки продукції № 857 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач зобов'язується поставити продукцію відповідачу згідно замовлення відповіла, а відповідач зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити продукцію, на умовах зазначених в договорі.

Згідно п. 3.1. договору, продукція відпускається позивачем за цінами, які зазначені в накладній.

Відповідно п. 3.2. договору, відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відвантаження продукції без попередньої оплати відповідач зобов'язується у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

Пунктом 5.2.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний повністю оплатити вартість прийнятої продукції у строк, передбачений договором.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно товарно-транспортній накладній № ВН-22948 від 21.06.2011 року відповідачу було поставлено товар на загальну вартість - 9612, 13 грн. У зв'язку з поставкою товару, у відповідача виникло зобов'язання по оплаті грошових коштів за поставлений товар.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти за поставлений товар у розмірі 900, 00 грн., що підтверджує позивач у позовній заяві. Загальна сума заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем складає 8712, 13 грн.

За твердженням позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки продукції № 857 від 10.06.2011 року у розмірі 8712, 13 грн. на момент подання позову (17.09.2013 року) відповідачем не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки продукції № 857 від 10.06.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставки продукції № 857 від 10.06.2011 року, відповідачу поставлено товар на загальну суму 9612, 13 грн. згідно товарно-транспортній накладній № ВН-22948 від 21.06.2011 року.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують підписи уповноважених осіб двох сторін та печатки юридичних осіб на товарно-транспортній накладній № ВН-22948 від 21.06.2011 року , на загальну суму 9612, 13 грн.

Відповідачем був частково сплачений борг у розмірі 900, 00 грн. що підтверджує твердження позивача у позовній заяві. З урахуванням часткової оплати боргу, основний борг відповідача перед позивачем на момент вирішення спору (08.10.2013 року) складає - 8712, 13 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (17.09.2013 року) та вирішення спору (08.10.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 8712, 13 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору поставки продукції № 857 від 10.06.2011 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 8712, 13 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 8712, 13 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, відповідно п. 3.2. договору, є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 8084, 17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" ( м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 33689922, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул.. Екскаваторна, 35 , код ЄДРПОУ 37317990) 8712 (вісім тисяч сімсот дванадцять) грн. 13 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко