Постанова № 34060087, 26.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 вересня 2013 року (12 год. 10 хв.) Справа № 808/6059/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Дерманської К.О.,

відповідача - Голікової Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

04.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (далі - позивач) до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000991500 від 20.06.2013 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 2427720 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1213860 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001001500 від 20.06.2013 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 378195 грн., у тому числі за основним платежем - 252130 грн., за штрафними санкціями 126065 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 12.06.2013 №17/15/35834331 (далі - Акт перевірки) відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою судді від 08.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 18.07.2013.

У судове засідання 18.07.2013 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 18.07.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 30.07.2013.

Ухвалою від 30.07.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 30.07.2013.

Ухвалою від 30.07.2013 за клопотанням представників сторін провадження у справі було зупинене до 09.09.2013.

Ухвалою від 09.09.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 09.09.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що з у рахуванням законодавчо встановленого строку давності визначення грошових зобов'язань та відсутності в порядку заповнення податкової декларації обмежень щодо включення сум до рядку 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) позивачем було відображено результати Акту перевірки №1560/23/35834331 від 09.12.2010 та збільшено залишок від'ємного значення у сумі 2679850,00 грн. Вважає, висновки відповідача щодо відсутності акту перевірки, яким збільшено розмір від'ємного значення ПДВ є безпідставними та незаконними, що позбавляє позивача правомірного використання сплаченого у ціні товару податкового кредиту, згідно законодавчо встановленого порядку та безпідставно завищено ряд. 25.1 уточнюючого розрахунку декларації з ПДВ за квітень 2013 у розмірі 252130,00 грн., у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та безпідставними, в зв'язку з чим підлягають скасуванню. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що відповідачем протягом квітня 2013 ні камеральними ні документальними перевірками значення залишку від'ємного значення не збільшувалось та перевірки не проводились, а також ніяких рішень суду датованих вказаним періодом до відповідача не надходило. Отже, законних підстав для уточнення даних рядка 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) в сумі 2679850,00 грн., та заявлення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 23.2) в сумі 2427720,00 грн. та відповідно зменшення суми, що сплачується до загального фонду державного бюджету в сумі 252130,00 грн. у позивача не було. Зазначає, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишено без змін, то сума завищеного/заниженого залишку від'ємного значення підлягає відображенню по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження. Пояснив, що уточнюючий розрахунок можна подати лише за один звітний період, а саме уточнюючим розрахунком за квітень 2013 можна уточнити лише квітень 2013 без врахування інших податкових періодів. У позивача не було жодних підстав уточнювати показники квітня 2013. Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.09.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України відповідачем була проведена камеральна перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року (вх. №9033401964).

За наслідками цієї перевірки 12.06.2013 був складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу за квітень 2013 року на суму 2679850,00 грн., завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів за квітень 2013 року на 2427720,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 252130,00 грн.

На зазначений Акт перевірки позивачем були подані заперечення від 18.06.2013 №329, проте відповіддю на заперечення до Акту перевірки від 20.06.2013 №21/10/15-006, вони були залишені без задоволення.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 №0000991500, за яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2427720,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 1213860,00 грн. та від 20.06.2013 №0001001500, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 378195,00 грн., у тому числі за основним платежем 252130,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126065,00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання позивачем вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що 07.06.2013 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період квітень 2013 року за №9033401964.

Згідно поданого уточнюючого розрахунку позивачем було здійснене коригування ряд. 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) в сумі 2679850,00 грн.

В результаті даних коригувань було змінене значення ряд. 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (ряд. 21-ряд. 18) на суму 2427720,00 грн.).

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (далі - Порядок №1492) у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

Судом встановлено, що право на віднесення суми 2679850,00 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість виникло у позивача за наслідками господарських операцій за листопад 2009 року по операціях з ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» на суму ПДВ 2580200 грн., з ТОВ «Геолан Агро» на суму ПДВ 99532,67 грн., з ТОВ «Вільнянський елеватор» на суму ПДВ 117,33 грн.

Актом перевірки позивача, складеним відповідачем 09.12.2010 №1560/23/35834331, було встановлено неправомірність віднесення позивачем зазначеної суми до суми бюджетного відшкодування, оскільки сума податку на додану вартість не була сплачена позивачем зазначеним контрагентам.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2011 по справі №2а-0870/6170/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012, було встановлено правомірність висновків відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в червні 2010 року на 2679850,00 грн. по операціях з ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ «Геолан Агро» та ТОВ «Вільнянський елеватор» за листопад 2009 року.

Судом встановлено, що уточнюючий розрахунок позивачем було подано в червні 2013 року з метою виправлення помилок у декларації за квітень 2013 року, проте вище зазначена норма передбачає подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у якій виявлені помилки, за конкретний звітний період. Тобто, позивач мав право шляхом подання уточнюючого розрахунку за квітень 2013 року уточнити показники визначені в податковій декларації за квітень 2013 року, без врахування даних інших звітних періодів.

Відповідно до пп. 4.6.5 п. 4.6 Порядку №1492 платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Згідно пп. 4.6.7 п. 4.6 Порядку №1492 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Отже, вищезазначені норми встановлюють, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з податку на додану вартість, якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишено без змін, то сума завищеного/заниженого залишку від'ємного значення підлягає відображенню по рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2013 року відповідачем не проводились камеральні або документальні перевірки, крім того, у суду відсутні відомості щодо наявності судових рішень за вказаний період.

Крім того, суд зазначає, що позивач не надано суду жодного доказу того, що право відображення позивачем у складі від'ємного значення суми 2679850,00 грн. у нього виникло саме в квітні 2013 року, тобто не надано доказів того, що в цьому періоді проводилась його перевірка контролюючим органом, чи того, що в цьому періоді позивачем була здійснена оплата постачальникам на зазначену суму ПДВ.

Таким чином, позивачем порушено вимоги пп. 4.6.7 п. 4.6 Порядку №1492, а саме безпідставно заповнено ряд. 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) в сумі 2679850,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що податкова декларація від 20.07.2012 №9042198975, яка була подана позивачем за червень 2012 року, мала позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду в сумі 330447,00 грн.

Також, позивачем у Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)) визначене від'ємне значення за червень 2012 року в сумі 2427720,00 грн., в результаті чого позивачем порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на суму 2427720,00 грн.

Посилання позивача на те, що згідно акту перевірки збільшено ряд. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), що відповідає ряд. 24 затвердженої форми декларації, спростовується тим, що в акті перевірки не йдеться про збільшення ряд. 26 на суму 2679850,00 грн.

Враховуючи викладене вище, а зокрема те, що позивач не мав підстав для уточнення показників податкової звітності за квітень 2013 року, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, а відтак, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.09.2013.