Постанова № 34058495, 09.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 922/1816/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "НДПІТЗ"

ПАТ "Укртрансгаз"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 14.08.2013 року

у справі № 922/1816/13 Господарського суду

Харківської області

за позовом ПП "ТФ "Перспектива"

до ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "НДПІТЗ"

ПАТ "Укртрансгаз"

про стягнення 39 643,73 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - Крупка О.О. дов. від 04.02.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.10.2013 р. у зв'язку із завантаженістю судді Ходаківської І.П. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Кравчук Г.А., судді - Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.06.2013 р. (суддя - Кухар Н.М.) у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру трьох відсотків річних та інфляційних збитків на 90% відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення відмовлено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" на користь Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Перспектива" - 34 800,06 грн. основного боргу; 156,89 грн. пені; 68,55 грн. інфляційних збитків; 1524,53 грн. - 3% річних. В частині стягнення 2656,19 грн. пені, 417,49 грн. інфляційних збитків та 20,02 грн. - 3% річних у позові відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" на користь Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Перспектива" - 1 586,24 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 р. (судді - Гончар Т.В., Білецька П.М., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2013 р. в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 156,89 грн. та відмови в задоволенні позову щодо стягнення 2656,19 грн. пені, скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 2813,08 грн. пені. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Перспектива" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" 66,23 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "НДПІТЗ" ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "НДПІТЗ"ПАТ "Укртрансгаз" про зменшення суми 3 % річних на 90% та про розстрочення виконання рішення, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Торгівельна фірма "Перспектива", звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" суми основного боргу за Договором на постачання товару № 7/П від 14.03.2011р. в розмірі 34 800,06 грн., пені в розмірі 2 813,08 грн., інфляційних збитків в розмірі 486,04 грн., 3% річних у розмірі 1544,55 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов"язань по оплаті товару.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру 3% річних та інфляційних збитків на 90%.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За своєю правовою природою інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, інфляційні та 3% річних, які нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а тому відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних в порядку ст. 83 ГПК України.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з тим, що вимоги щодо зменшення розміру суми 3% річних на 90% є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач вказував у своїй заяві, що ПАТ "Укртрансгаз" перебуває в умовах дефіциту обігових коштів. Однак, на підтвердження цього відповідач надав лише довідку Філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" про кредиторську заборгованість підприємства.

Колегія суддів погоджується з тим, що надані відповідачем докази є недостатніми для встановлення існування обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим у визначений строк, тому суд правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "НДПІТЗ" ПАТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року у справі № 922/1816/12 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський