Ухвала суду № 34058226, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/58742/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець - Агро»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року

у справі № 2а-1870/7573/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець - Агро»

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевець - Агро» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Кролевець - Агро») звернулось до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченні на касаційну скаргу МДПІ, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ТОВ «Кролевець - Агро» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Кролевець - Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.05.2011 року №579/23/35148912.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188. пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а також ч. І, ч. 2, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 26.05.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 104 667,00 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (далі - Інструкція ).

Пунктом 5.4.1 Інструкції передбачено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

Відповідно до вимог п. 10.2.1 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно п. 7.5.4 Інструкції нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Пунктом 7.5.6 Інструкції передбачено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюються товарно-транспортними накладними (далі - ТТН ) у чотирьох примірниках. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до п. 7.5.7 Інструкції ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Кролевець-Агро» (покупець) та TOB «Нафтаторг-К» (продавець) укладено договір від 04.02.2011 року № 3 про купівлю - продаж нафтопродуктів (далі - договір купівлі - продажу).

Проте, позивачем не надано первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції TOB «Кролевець-Агро», зокрема не надано документів складського зберігання нафтопродуктів, відповідних журналів обліку нафтопродуктів, товарно-транспортних накладних складених у відповідності до вимог вищезазначеної інструкції, також не надано актів приймання нафтопродуктів в яких би зазначалося наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Також, в договорі купівлі - продажу нафтопродуктів, взагалі не передбачено хто із сторін договору несе витрати по транспортуванню дизельного палива.

Згідно ТТН перевізником нафтопродуктів є ТОВ «Голд-Нафта», але позивачем не було надано доказів існування договірних відносин між TOB «Кролевець-Агро» та ТОВ «Голд-Нафта».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, позивачем не надано достатніх доказів підтвердження реальності здійснення господарської операції з купівлі - продажу товару TOB «Кролевець-Агро» та ТОВ «Нафтаторг К».

Крім того, 22.02.2010 року між ТОВ «Кролевець - Агро» та ТОВ «Глухів - Агроінвест» укладено договір зберігання № 17, предметом даного договору є послуги зі зберігання дизельного палива.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов даного договору сторонами складено акт приймання - передачі дизельного палива, відповідно до якого ТОВ «Кролевець - Агро» передало на зберігання ТОВ «Глухів- Агроінвест» дизельне паливо в кількості 33605 л. на суму 219832,71 грн. В підтвердження реальності вказаного договору позивачем також були надані товарно-транспортні накладні.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, складені не за типовою формою № 1-ТН та не містять обов'язкових реквізитів, а тому не є належними доказами в підтвердження транспортування та фактичного отримання дизельного палива.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, щодо відсутності достатніх доказів підтвердження реальності здійснення господарської операції з купівлі -продажу товару ТОВ «Кролевець - Агро» та ТОВ «Нафтаторг К».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець - Агро» відхилити.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов