Ухвала суду № 34058034, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2013 р. м. Київ К-34006/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кіт О.С.,

за участю:

представника позивача - Гречко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року

у справі № 2а-47103/09/1670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Полтавапропангаз» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Полтавапропангаз»)

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Полтавапропангаз», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Полтавапропангаз» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0001092301/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Карлівської МДПІ Полтавської області № 0001092301/0 від 11 вересня 2009 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Карлівська МДПІ Полтавської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Полтавапропангаз», посилаючись на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуальн6ого права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Карлівська МДПІ Полтавської області провела позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Полтавапропангаз» щодо правильності визначення податку на додану вартість за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої був складений акт № 103/23-31310365 від 28 серпня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість» на загальну суму 832194,00 грн., у тому числі по періодах: за лютий 2006 року - 99920,00 грн., за травень 2006 року - 185567,00 грн., за серпень 2006 року - 199840,00 грн., за січень 2007 року - 253064,00 грн., за липень 2007 року - 93803,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, позивач неправомірно застосував нульову ставку податку на додану вартість при продажу комплектів частин для капітального ремонту пристроїв комплектних серії ШГС5805 нерезиденту - Компанії Liberti Solution LTD (м. Таллін, вул. Кару, 11Б, Естонія), з підстав того, що вантажні митні декларації № 800000004/6/310211 від 19 січня 2006 року, № 800000003/6/312395 від 12 травня 2006 року, № 800000003/6/312396 від 12 травня 2006 року, № 800000003/6/314144 від 01 серпня 2006 року, № 800000004/6/411321 від 01 серпня 2006 року, № 800000001/2007/110202 від 31 січня 2007 року, № 800000003/7/310511 від 31 січня 2007 року, № 800000004/7/410338 від 31 січня 2007 року, № 800000003/7/314820 від 25 липня 2007 року оформлені неналежним чином, оскільки в графі 8 вказаних вантажних митних декларацій міститься недостовірна інформація про нерезидента - одержувача товарів, з огляду на те, що на запит ДПА у Полтавській області по питанню встановлення фірми нерезидента - Liberti Solution LTD від Естонського податкового і митного департаменту надійшла відповідь, що Фірма «Liberti Solution LTD» не зареєстрована в Комерційному регістрі Естонії.

11 вересня 2009 року Карлівська МДПІ Полтавської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ЗАТ «Полтавапропангаз» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 820060,50 грн., у тому числі: 546707,00 грн. - за основним платежем, 273353,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно застосував нульову ставку податку на додану вартість при експорті комплектів частин для капітального ремонту пристроїв комплектних серії ШГС5805 на адресу нерезидента - Компанії Liberti Solution LTD, оскільки вантажні митні декларації оформлені належним чином, а інформація, яка в них зазначена, є достовірною, з урахуванням того, що Компанія Liberti Solution LTD не повинна бути включена до Комерційного регістру Естонії, оскільки вказана компанія зареєстрована у Беліз-Сіті (Беліз) у відповідності до Закону про міжнародні комерційні компанії від 1990 року та сертифікату про реєстрацію компанії від 09 вересня 2005 року і саме така адреса компанії, що є стороною зовнішньоекономічного контракту, вказана у графі 8 вантажних митних декларацій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

Абзацом 12 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Умови переміщення товарів у режимі експорту визначені статтею 195 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою встановлено, що вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Частинами 1-4 статті 86 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 було затверджено Положення про вантажну митну декларацію, яке визначає форми вантажної митної декларації та встановлює порядок її подання.

Пунктом 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена вантажна митна декларація є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 було затверджено Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації, яка визначає порядок заповнення граф вантажної митної декларації, відповідно до положень якої (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у Графі 8 «Одержувач/Імпортер» наводяться відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи. Якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства.

На виконання пункту 2 наказу Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», наказом Державної митної служби України від 30 червня 1998 року № 380 був затверджений Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі, відповідно до положень якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у Графі 8 «Одержувач/Імпортер» зазначаються відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту). Якщо умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) передбачено доставку товару на адресу нерезидента, що не є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), то в графі наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) і вчиняється запис «Див. на звороті», а відомості про безпосереднього одержувача товару зазначаються на зворотному боці вантажної митної декларації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у Графі 8 «Одержувач/Імпортер» вказаних вище вантажних митних декларацій (арк. справи 73-81) зазначено Liberti Solution LTD, 35 Barrak Road Belize City Beliz, що є стороною зовнішньоекономічного контракту, далі вчинено запис «Див. на звороті». На зворотному боці вантажних митних декларацій зазначено: «Додаткові відомості до графи № 8 EE IBS-EESTI м. Таллін, вул. Кару, 11Б, Естонія, митний термінал «Антара-трейд» м. Таллін, Старонарвське ш. 24, Естонія», що є безпосереднім одержувачем товару.

Матеріали справи містять також сертифікат про реєстрацію компанії, відповідно до якого реєстратор міжнародних комерційних компаній засвідчив, що у відповідності до Розділу 14 (3) Закону про міжнародні комерційні компанії при реєстрації Компанії Liberti Solution LTD було дотримано всіх вимог вищеназваного Закону, Компанію Liberti Solution LTD було зареєстровано в Беліз-Сіті, Беліз 09 вересня 2005 року (арк. справи 211-212).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що запит про надання інформації щодо Компанії Liberti Solution LTD повинен був бути направлений ДПА у Полтавській області до країни Беліз.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняття і належним чином їх оформлення митним органом із урахуванням положень статей 86, 194, 195 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію», наказу Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», наказу Державної митної служби України від 30 серпня 1998 року № 380 «Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі» підтверджує факт вивезення ЗАТ «Полтавапропангаз» комплектів частин для капітального ремонту пристроїв комплектних серії ШГС5805 нерезиденту - Компанії Liberti Solution LTD та, відповідно, надає йому право на застосування нульової ставки податку на додану вартість до зазначеного обсягу поставок за цими вантажними митними деклараціями.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна