Ухвала суду № 34057851, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року м. Київ К/800/5985/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р.

у справі № 2а/0570/15710/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (далі - позивач, ПАТ «Єнакієвський металургійний завод») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. позов задоволено. Визнано недійним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 10.09.2012 р. № 0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку була здійснена камеральна перевірка ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в установі банку за червень 2012 року, за наслідками якої було складено акт № 525/15-17/1-1/00191193 від 17.08.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пунктів 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині не підтвердження факту сплати частини залишку від'ємного значення за травень 2012 року в сумі 235 305 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 р. № 0000651510/18284/10/15-17/1-1/00191193 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 235 305,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з акта перевірки, аналізом результатів опрацювання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року - періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, не встановлені розбіжності між задекларованою сумою податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 178846646 грн. та сумою встановленою податковим органом під час перевірки, і між задекларованим та перевіреним складом податкового кредиту в сумі 193067756 грн. За результатами попередніх перевірок травня та червня 2012 року податковим органом складені довідки для підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму податкового кредиту у розмірі 193067756 грн. за травень 2012 року, на суму податкового кредиту у розмірі 185964570 грн. та суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 13985803 грн. за червень 2012 року, різниця непідтвердженої суми ПДВ склала 235 305,00 грн. щодо не підтвердження сплати частини залишку від'ємного значення за травень 2012 року.

При цьому в акті перевірки податковий орган вказував на те, що правомірність включення позивачем частини залишку від'ємного значення за травень 2012 року у сумі 235305 грн. не підтверджується, оскільки надані до перевірки платіжні доручення в порушення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті в призначенні платежу не містять номеру та дати податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що платіжні доручення № 1209755 від 25 травня 2012 року, № 1210139 від 28 травня 2012 року, № 1209603 від 23 травня 2012 року, № 1209643 від 24 травня 2012 року, № 1209188 від 15 травня 2012 року, № 1209336 від 18 травня 2012 року, № 1209022 від 11 травня 2012 року, № 1209150 від 14 травня 2012 року, № 1208704 від 8 травня 2012 року, № 1208956 від 10 травня 2012 року, № 1208541 від 3 травня 2012 року, № 1208554 від 4 травня 2012 року, № 1210317 від 29 травня 2012 року, № 1210369 від 30 травня 2012 року містять посилання на вид платежу, послуги, що оплачуються, номер та дату договору, номер та дату рахунку, і суму ПДВ. Вказані платіжні документи підтверджують сплату постачальникам ПДВ на загальну суму 14683333,33 грн., при тому що сума ПДВ заявлена до відшкодування складає 14221108 грн.

Отже, всі обов'язкові реквізити для визнання платіжних доручень первинними документами позивачем дотримано.

При цьому слід зазначити, що Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, та не регулює питання формування від'ємного значення податкового кредиту. Приписами Інструкції не передбачена така обов'язкова умова оформлення платіжних доручень, як визначення в призначенні платежу номеру та дати податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів відхилити.

2.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов