Ухвала суду № 34057233, 19.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. справа № 1170/2а-3387/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,

представників сторін:

позивача : - Новікова Т.В., дов. від 24.04.13 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. у справі № 1170/2а-3387/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінвест-Єлисаветград"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоінвест-Єлисаветград" (далі - ТОВ "Автоінвест-Єлисаветград", Товариство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Кіровоградської ОДПІ) від 23.07.2012 р. № 0001400153, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Автоінвест-Єлисаветград" на суму 78702,22 грн. (в тому числі за основним платежем 68065,92 грн. та за штрафними санкціями 10636,30 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно встановлено заниження орендної плати за землю та відповідно заниження податкового зобов'язання, оскільки позивач сплачує плату за землю відповідно до договору оренди, умови якого не змінювались, та корегування розміру орендної плати не проводились.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. у справі № 1170/2а-3387/12 (суддя Жук Р. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що затверджені податковим законодавством зміни щодо розміру сплати орендної плати за земельні ділянки є лише підставою для внесення змін до укладених договорив оренди земельних ділянок, а не обов'язком сторін договору. З огляду на те, що до вказаних договорів оренди не внесені зміни щодо збільшення орендної плати, підстави для сплати позивачем орендної плати у збільшеному розмірі - відсутні, так як і підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. у справі № 1170/2а-3387/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що за договором оренди ТОВ "Автоінвест-Єлисаветград" сплачує 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як відповідно до приписів Податкового кодексу України розмір орендної плати повинен бути не меншим від 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

ТОВ "Автоінвест-Єлисаветград" надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, без змін, як таке, що винесено з дотриманням норм чинного законодавства. Зазначене підтверджено представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ «Автоінвест» (правонаступником якого є ТОВ «Автоінвест-Єлісаветград») (Орендар) договором оренди землі № 524 від 24.05.2007 р. (далі - Договір), згідно умов якого Орендарю надано земельну ділянку у строкове платне користування строком на 15 років для розміщення автобази, яка знаходиться по вул.Пашутінській, 14 у м.Кіровограді загальною площею 5135,16 кв. м, у тому числі по угіддях 5136,16 кв. м інші землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного Центру земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.07.2007 р. №64 (а. с.33-35).

У відповідності до абз.1 п.4 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1 734,91 грн. на місяць, згідно розрахунку починаючи з дня державної реєстрації договору оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (абз.4 п.4 Договору).

На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом (абз.5 п.4 Договору).

Додатковою угодою № 646 від 20.02.2009 р. до Договору на підставі п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» сторони договору домовились абз.1 п.4 Договору викласти в такій редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді та у розмірі 2054,58 грн. на місяць (а. с.39).

Так, з урахуванням коефіцієнту індексації орендна плата становить 2 127,06 грн. на місяць.

Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік від 27.01.2011 р. Товариством задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за землю в сумі 25 524,72 грн., зокрема, щомісячно в сумі 2127,06 грн. (а. с.41, 42).

Згідно податкової декларації з плати за землю на 2012 рік від 24.01.2012 р. №9001264471 за січень-квітень 2012 року позивачем задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності в сумі 8508,24 грн., зокрема, щомісячно в сумі 2 127,06 грн. (а.с.43-46).

Податковим органом не заперечується своєчасна та повна сплата позивачем задекларованих сум орендної плати за Договором за 2011 рік та за січень-квітень 2012 року.

Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, січень-квітень 2012 року, за результатами якої складено акт № 00040/153/32967539 від 06.07.2012 р. (а. с.19-21).

23.07.2012 р. на підставі даного акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001400153, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: плата за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 78 702,22 грн., у т. ч. за основним платежем - 68 065,92 грн. та за штрафними санкціями 10 636,30 грн. (а. с.29).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та донарахування позивачеві грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю стала відмінність розміру орендної плати, встановленої в додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки, від мінімального розміру орендної плати, встановленої п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

За результатами застосованої Товариством процедури адміністративного оскарження скарги позивача закришені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а. с.23, 24, 26-28).

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ «Автоінвест-Єлісаветград» звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

Так, на час укладення договору діяв Закон України від 03.07.1992 р. № 2335-ХІІ "Про плату за землю", який втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюють органи державної податкової служби.

З 01 січня 2011 р. питання оподаткування земельних ділянок та сплати орендної плати за землю урегульоване Податковим кодексом України.

Так, за визначенням п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу), а згідно п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

За приписами п.п.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно положень п.п.270.1.1, 270.1.2п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

З наведених норм вбачається, що орендна плата за землю за своєю правовою природою є податком, контроль за справлянням якого, а отже і відповідністю розміру чинному законодавству, покладено на органи ДПС.

При цьому, у відповідності до п.п.288.5.1. п.288.5 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

З посиланням на п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України скаржник зазначає, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на місяць по Додатковій угоді до Договору повинен становити: 2 127,06 грн. х 3 (трикратний розмір земельного податку) = 6 381,18 грн.

Тобто за позицією податкового органу розмір орендної і шати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік повинен становити 76 574,16 грн. (6381,18 грн. х 12), а за січень-квітень 2012 р. - 25 524,72 грн. (6 381,18 грн. х 4), тому невідповідність розміру орендної плати по вищевказаній Додатковій угоді до Договору призвело до заниження Товариством податкового зобов'язання в сумі 68065,92 грн., в тому числі 51049,44 грн. (2011 рік) та 17016,48 грн. (січень-квітень 2012 року).

Проте, податковим органом не врахована специфіка регулювання відносин з орендної земельних ділянок державної і комунальної власності.

Так, за приписами п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. № 161-XIV орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно приписів ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З огляду на викладені норми, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що положення Податкового кодексу України щодо розміру орендної плати за земельну ділянку повинні застосовуватись до орендних правовідносин, які виникають після набрання ним чинності, що ж до договорів, укладених до набрання чинності вказаним кодексом, то зміна розміру орендної плати можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Тому, за наведених обставин розмір орендної плати може бути переглянутий лише сторонами Договору шляхом внесення відповідних змін, у тому числі і у разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати, визначеної Податковим кодексом України.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що затверджені Податковим кодексом України зміни щодо розмірів сплати орендної плати за земельні ділянки є лише підставою для внесення змін до укладених договорів оренди земельних ділянок, в зв'язку з чим безпідставним є нарахування відповідачем грошового зобов'язання за платежем: плата за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 78 702,22 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 23.07.2012 р. № 0001400153, що, в свою чергу, свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. у справі № 1170/2а-3387/12 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. у справі № 1170/2а-3387/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко