Постанова № 34056486, 24.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року Справа №2а-2543/12/277011 год. 57 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представника позивача - Вертій Н.А., представника відповідача - Никольської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" до державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 липня 2012 року № 0000162200 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 486 269 гривень 94 копійок, у тому числі за основним платежем - 389 016 гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 97 253 гривні 94 копійки; від 25 липня 2012 року № 0000032200 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 255 000 гривень 00 копійок; від 01 серпня 2012 року № 0001461700 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1 743 гривень 35 копійок, у тому числі за основним платежем - 991 гривня 28 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 752 гривні 07 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, висновок судової економічної експертизи та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 829528.

06 червня 2012 року державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби складено акт від 06 червня 2012 року № 60/22-030/34670239.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 3, статті 5, пункту 5.1 підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 402 954 гривні 00 копійок, у тому числі по періодах: за 4 квартал 2009 року на суму 161 792 гривні 00 копійок, за півріччя 2010 року на суму 128 662 гривні 00 копійок (у тому числі 2-й квартал 2010 року на суму 58 473 гривень 00 копійок); за 3 квартали 2010 року на суму 183 897 гривень 00 копійок (у тому числі 3-й квартал 2010 року на суму 56 250 гривень 00 копійок); за 2010 рік на суму 241 162 гривень 00 копійок (у тому числі 4-й квартал 2010 року на суму 56 250 гривень 00 копійок); пункту 5.1 підпункту 5.2.1, пункту 5.2 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 63 750 гривень 00 копійок, у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 63 750 гривень 00 копійок; пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, свідчать про порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість по строку 26 квітня 2012 року; пункту 3.4 статті 3, підпункту 4.2.9 "е" пункту 4.2 статті 4 підпункту 8.1.1 підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податку з доходів фізичних осіб": підпункту 164.2.17 "е" пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України", нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 092 гривень 78 копійок, "Порядок заповнення і подачі податковими органами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, "Порядок заповнення та подання податковими органами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1020.

На підставі акту перевірки, державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0000162200 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 486 269 гривень 94 копійок, у тому числі за основним платежем - 389 016 гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 97 253 гривень 94 копійок, від 25 липня 2012 року № 0000032200 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 255 000 гривень 00 копійок, від 01 серпня 2012 року № 0001461700 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1 743 гривень 35 копійок, у тому числі за основним платежем - 991 гривня 28 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 752 гривні 07 копійок.

Рішенням Державної податкової служби України від 05 жовтня 2012 року № 3102/0/61-12/10-2115, залишено без змін податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 22 червня 2012 року № 0000571700 та № 0000082200 з урахуванням рішення Державної податкової служби у місті Севастополі, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0000162200, № 0000032200, від 01 серпня 2012 року № 0001461700), а скаргу позивача - без задоволення.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Для перевірки оскаржуваних рішень за зазначеними критеріями, серед іншого, 05 грудня 2012 року було призначено судову економічну експертизу, за результатами проведення якої було складено висновок від 29 липня 2013 року № 1587.

Частиною п'ятою статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Встановлено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві затверджено штатний розклад, якім у бухгалтерському складі передбачено посади головного бухгалтера - 1 одиниця, бухгалтера - 2 одиниці. Для виконання бухгалтерських обов'язків наказом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" від 18 вересня 2009 № 153 - К з 01 вересня 2009 року призначено головного бухгалтера - ОСОБА_3, бухгалтера - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Таким чином, штатну чисельність бухгалтерського складу станом на 18 вересня 2009 року було укомплектована повністю.

У ході проведення перевірки та у судовому засіданні вивчено первинні документи: оклади, надбавки згідно штатного розкладу, а також за особливі умови роботи (робота у святкові дні, нічний час, доплата за шкідливі умови праці), премії, відпускної, матеріальні допомоги, індексація, табелі робочого часу, накази по підприємству, посадові інструкції та встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" повинно було на виконання власних наказів та розпоряджень забезпечити штатну чисельність бухгалтерського складу підприємства для виконання робіт по обробці первинних бухгалтерських документів, передбачено дотримання взаємозаміни посадових осіб бухгалтерського складу підприємства та особистих умов для виконання посадових інструкцій. За період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року не встановлено на товаристві з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" наявності вакансій у складі бухгалтерів.

Встановлено, що позивачем на валові витрати були віднесені затрати на оплату праці бухгалтерського складу підприємства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року на підставі затверджених окладів по штатному розкладу.

Позивачем за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року укладено угоди та віднесено на валові витрати бухгалтерські послуги на придбання бухгалтерських послуг тих же самих осіб, що складають штатну чисельність бухгалтерського складу: у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 у загальному розмірі 1 843 300 гривень 00 копійок (у тому числі за ІV квартал 2009 року - 688 300 гривень 00 копійок, за І квартал 2010 року - 225 000 гривень 00 копійок, за ІІ квартал 2010 року - 225 000 гривень 00 копійок, за ІІІ квартал 2010 року - 225 000 гривень 00 копійок, за IV квартал 2010 року - 225 000 гривень 00 копійок, за I квартал 2011 року - 255 000 гривень 00 копійок).

Згідно з абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності для отримання доходу.

Статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Аналіз реальності господарських операції здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з висновками судової економічної експертизи бухгалтерські послуги, отримані від суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, що були предметом експертного дослідження, відносяться до господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528". Також зазначено, що отримані бухгалтерські послуги від приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (ОСОБА_7) не перекликаються та не дублюють роботи, виконані співробітниками бухгалтерії товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528".

При цьому, експерт зазначає, що "на підставі наданих до перевірки актів здачі-прийомки надання послуг не надається можливим встановити зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528", так як в актах здачі-прийому з посиланням на суму виконаних робіт з їх переліком відповідно до укладених угод. До перевірки не надано які-небудь документи, що свідчать про те, що виконавці ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_4 в процесі надання послуг проводили певну роботу і отримали результат, який замовник товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" може використовувати в діяльності з метою отримання доходу. За відсутності вказаних документів не представляється можливим підтвердити зв'язок з господарською діяльністю понесених підприємством витрат в рамках укладених договорів".

Таких документів, що свідчать про те, що виконавці дійсно проводили певну роботу та отримали результати, які замовник може використовувати в своїй діяльності з метою отримання доходу не було надано позивачем і у судовому засіданні.

Акти здачі-приймання надання послуг суд також не може вважати первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки фактичне здійснення вказаних господарських операцій не підтверджено ні під час перевірки, ні у судовому засіданні.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат внаслідок включення до їх складу витрат по сплаті бухгалтерських послуг підтверджено у ході судового розгляду справи та не спростовано висновками експертизи.

Стосовно посилання позивача про те, що висновок податкового органу щодо завищення від'ємного значення стосується порушень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, слід зазначити наступне.

Встановлено, що при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року не враховано завищення валових витрат у розмірі 255 000 гривень 00 копійок щодо бухгалтерських послуг та завищення валових витрат щодо включення до рядку 4.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року збитків 2009 року у розмірі 35 572 гривень 00 копійок. Таким чином від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 рік складає 1 683 973 гривні 00 копійок, що на 290 572 гривні 00 копійок менше, ніж задекларовано підприємством, тому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2011 року (з урахуванням від'ємного значення півріччя, трьох кварталів 2011 року у складі витрат податкових періодів) наростаючим підсумком складає 1 424 071 гривню 00 копійок, що на 255 000 гривень 00 копійок менше ніж задекларовано підприємством.

Крім того, перевіркою встановлено завищення валових витрат за ІV квартал 2009 року у розмірі 3 333 гривень 00 копійок, за видатковою накладною приватного підприємства "Лія-Трейд" від 23 грудня 2009 року № РН000008 на суму 4 000 гривень 00 копійок (у тому числі податок на додану вартість - 666 гривень 70 копійок) щодо придбання піску.

Згідно з актом перевірки приватного підприємства "Лія-Трейд" від 29 травня 2012 року №53/22-030/36522232 встановлено, що державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби за юридичною адресою вказаного підприємства неодноразово спрямовувались запити про надання документів для проведення перевірки. Проте, листи повернені поштою до податкового органу з відміткою поштового відділення - "за закінченням терміну зберігання".

23 вересня 2010 року сектором обліку платників податків державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби спрямовано запит № 4706/8/29 в Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у місті Севастополі про встановлення фактичного місцезнаходження приватного підприємства "Лія-трейд" та 14 жовтня 2010 вх. №3004/8 отримана відповідь Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у місті Севастополі, відповідно до якої місцезнаходження платника податків не встановлено (від 28 вересня 2010 року № 2860/7/26-33). Тому, 20 жовтня 2010 року сектором реєстрації платників податків направлена довідка по Ф.180ПП (вих. 857/10) державному реєстратору Балаклавського району міста Севастополя для внесення до Єдиного державного реєстру інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

У періоді, за який було проведено перевірку, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15 червня 2009 року № 100230269, приватне підприємство "Лія-Трейд" було зареєстровано платником податку на додану вартість з 15 червня 2009 року. Комісією інвентаризації платників податку на додану вартість державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби 08 листопада 2010 року відповідно до акту № 13 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100230269.

У ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів приватне підприємство "Лія-Трейд", встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності, та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Договір між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" та приватним підприємством "Лія-Трейд" про поставку товару позивачем ні під час перевірки, ні під час судового засідання надано не було.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У висновку судової економічної експертизи від 29 липня 2013 року № 1587 зазначено, що для проведення дослідження не надані первинні документи, що відображують поставку 50 т. піску від приватного підприємства "Лія-Трейд" у сумі 4 000 гривень 00 копійок.

Для проведення дослідження надані регістри бухгалтерського обліку платника податків. Разом з тим, експерт, вивчивши лише вказані регістри, дійшов до висновку про здійснення фінансово-господарських операцій, що призводили до змін активів.

Посилання експерта на норму Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", згідно з якою підставою для складання регістрів є первинні документи, не може бути взято до уваги, оскільки твердження про відповідність вказаних регістрів первинним документам є припущенням експерта, оскільки самих документів експерт не вивчав.

Так, експерт зазначає, що "згідно з результатами проведеного дослідження, на підставі даних акту перевірки товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528" здійснювало фінансово-господарські операції з приватним підприємством "Лія-Трейд" у грудні 2009 року. Дані, що містяться у первинних документах бухгалтерського та податкового обліку про отримання від постачальника ТМЦ, знайшли свої відображення у регістрах бухгалтерського обліку та податкової звітності".

Отже, твердження експерта, що висновки акту перевірки по постачальнику - приватному підприємству "Лія-Трейд" документально та нормативно не підтверджуються не можуть бути прийняті судом.

Щодо визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до підпунктів 4.2.9, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пунктами 18.1, 18.2 статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до підпункту 9.10.1 пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме: на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: завершує таке відрядження; завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту (підпункт 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 цього Закону).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Витрати, понесені у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Положення не поширюється на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Встановлено, що з урахуванням процедури адміністративного оскарження, визначена податковим органом сума заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб склала 991 гривню 28 копійок. Так, не утримано податок на доходи фізичних осіб з додаткових доходів, утворених при відшкодуванні коштів робітникам товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління 528", згідно з авансовими звітами, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що підтверджують витрати готівки (оригінали фіскальних чеків, прибуткових касових ордерів чи квитанцій про сплату товарів та послуг відсутні).

Зокрема, під час перевірки досліджено авансовий звіт від 07 вересня 2011 року № б/н на суму 1 892 гривень 00 копійок - працівник ОСОБА_9 - оплата відрядження. При цьому, згідно з наказом від 06 вересня 2011 року № 127-к директор підприємства ОСОБА_9 з 07 вересня 2011 року знаходився у черговій відпустці, а згідно з наказом від 06 вересня 2011 року № 128-к він з 07 вересня 2011 року перебував у відрядженні у місті Києві. До авансового звіту надано авіаквиток, придбаний 03 вересня 2011 року. По авансовому звіту директору підприємства компенсовані витрати за авіаквиток у сумі 1 704 гривень 00 копійок та видано добові в сумі 188 гривень 00 копійок. Доказів, що підтверджують перебування директора підприємства у відрядженні 07 вересня 2011 року не надано.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про форму та зміст розрахункових документів, бланки розрахункових документів, що використовуються суб'єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, повинні виготовлятися за затвердженими зразками

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Пунктом 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Згідно з висновками експертизи, документально та нормативно висновки акту перевірки про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 092 гривні 78 копійок та в подальшому зміни цієї суми на 991 гривні 28 копійок, підтверджується на суму 73 гривні 35 копійок. Однак суд не може погодитися з таким висновком, оскільки при проведенні експертного дослідження даного питання досліджувалися документи, що підтверджують вартість витрат на відрядження без врахування наявності документів, що підтверджують перебування у відрядженні.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

30 вересня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко