Ухвала суду № 34052804, 11.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/3586/13 Головуючий 1 інст. - Макаров В.О.

Справа № 2012/7274/12 Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: договірна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

при секретарі Шпарага О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Банк «Золоті ворота» як правонаступник АКБ «Золоті ворота» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 333, укладеним 13 червня 2008 року між банком та відповідачем, в розмірі 92 270,65 грн., а також судових витрат по справі.

Вказував, що відповідно до умов кредитного договору Банк випускає та надає держателю кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлюваної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 294000 грн., а позичальник ОСОБА_3 зобов'язалася на умовах, передбачених цим договором, повернути кредит, сплатити проценти та вартість всіх супутніх послуг за користування ним в строки та в розмірах, визначених в п.1.1 кредитного договору.

Однак на порушення цих умов ОСОБА_3 кредит та відсотки за користування кредитом не повертає, внаслідок чого станом на 23 серпня 2012 року створилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 92 270 грн. 65 коп., яка складається: з суми прострочених відсотків - 631,17 грн. та 3891, 54 долари США, суми простроченої комісії - 30213, 17 грн., пені по простроченому кредиту в розмірі 9364, 33 грн., пені по простроченим відсоткам в сумі 493,90 грн. та 10585,29 грн., пені по простроченій комісії в сумі 9877, 71 грн.

ОСОБА_3 позов не визнала, заявила самостійний позов, в якому на підставі ст.ст. 203,215,216, ч.1 ст. 230 ЦПК України просила визнати недійсним вищевказаний кредитний договір, посилаючись на те, що не давала згоди на отримання нею та погашення частини зобов'язання в іноземній валюті, зазначала на неправильність нарахування банком суми сплаченого кредиту та його відсотків. Просила застосувати наслідки недійсності цього правочину.

Представники сторін заявлені зустрічні вимоги не визнали.Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2013 року

позовні вимоги ПАТ «Банк «Золоті ворота» задоволено: на його користь з ОСОБА_3 стягнута заборгованість за кредитним договором № 333 від 13 червня 2008 року в розмірі 92 270 грн. 65 коп. та судовий збір в сумі 922 грн.70 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Банк зробити перерахунок кредитної заборгованості та розрахунку по ній у відповідності до погодженого до договору Додатку № 4 від 30.11.2011 року та скласти відповідний розрахунок погашення кредиту, у якому відобразити суми: тіло кредиту, відсотки за користування ним( без нарахування комісії), і, враховуючи результати цього розрахунку, зобов'язати Банк повернути їй незаконно стягнуті кошти від продажу іпотечного майна. Або визнати недійсним кредитний договір № 333 від 13 червня 23008 року, укладений між нею та Банком, та застосувати наслідки його недійсності.

Зазначала, що районним судом не враховано, що кредит вона отримала в грошовій одиниці - гривні, і станом на 21.05.2012 р. нею за кредитом сплачено коштів у сумі 583 402,88 грн., при тому, що згідно у мов договору ця сума повинна скласти 356 300,69 грн. Крім того вважає, що призначення банком сплати нею комісії за договором є незаконним та суперечить діючому законодавству, а здійснений Банком розрахунок заборгованості є неправильним.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Золоті ворота» просить відхилити скаргу як необґрунтовану, оскільки її доводи були предметом розгляду справи, і районним судом цим доводам дана належна правова оцінка.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи 13.06.2008 року між АКБ «Золоті Ворота» та ОСОБА_3 був укладений договір № 333 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної (відновлюваної) лінії, разом зі змінами до нього, відповідно до якого Банк надав позивальнику у тимчасове використання грошові кошти у розмірі 294 000 грн. (ліміт) зі сплатою процентів за користування ним за ставкою: 15,99% річних за користування коштами у гривнях та 10,99% річних за користування коштами у доларах США на визначених договором умовах, з урахуванням забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Порядок надання кредиту шляхом відкриття позичкових рахунків у валютах кредиту та видачі кредиту готівкою з позичкових рахунків у валютах кредитну на придбання продукції зазначений в п.2 кредитного договору.

Згідно пункту 3 вказаного договору визначений порядок нарахування та сплати ОСОБА_3 процентів за користування кредитними коштами як у гривнях, так і у доларах США.

Відповідно до пункту п. 4.2.8 договору передбачена комісійна винагорода за отримання кредиту, що не суперечить ч.12 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та п.п. 3.1 Постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до Переліку документів з надання та погашення тіла, процентів та комісій за кредитним договором 13.06.2008 р. ОСОБА_3 отримала кредитні кошти в сумі 40 859 доларів США та у сумі 95 600 грн., вибравши весь ліміт. При цьому погашення кредиту ОСОБА_3 відбувалося добровільно як в гривнях, так і в доларах США.

Подалі з серпня 2009 року на порушення вищезазначених умов ОСОБА_3 кредит та відсотки за користування кредитом не повертала, внаслідок чого станом на 23 серпня 2012 року створилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 92 270 грн. 65 коп., яка складається: з суми прострочених відсотків - 631,17 грн. та 3891, 54 долари США, суми простроченої комісії - 30213, 17 грн., пені по простроченому кредиту в розмірі 9364, 33 грн., пені по простроченим відсоткам в сумі 493,90 грн. та 10585,29 грн., пені по простроченій комісії в сумі 9877, 71 грн.

У зв'язку з зазначеним районним судом на підставі вимог ст. ст.. 526, 629, 1054 ЦК України та наданих сторонами доказів зроблений обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_3 були порушені умови договору кредиту( пункти 4.2.1, 4.2.4) тому ПАТ «Банк «Золоті ворота» відповідно до п.п. 4.3.4 та 5.1.1. договору розрахована сума пені з огляду на погоджені сторонами умови договору.

Збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_3 є наслідком прострочення нею сплати кредиту та девальвації курсу гривні до долару США.

Відповідно до пункту 6.14 кредитного договору під час його укладення Банк попередив позичальника ОСОБА_3 що валютні ризики під час виконання зобов'язань за договором несе Позичальник, а також що Банк надав Позичальнику інформацію щодо методики, яка використовується Банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування ними.

Тому доводи ОСОБА_3 про те, що станом на 21.05.2012 р. вона сплатила більше, ніж передбачено графіком платежів, є безпідставними.

Не ґрунтуються на матеріалах справи й доводи апелянта про те, що Банк звільнив її від сплати комісії за розрахунково-касові операції, оскільки таке звільнення набуло чинності тільки з 30.11.2011 року згідно пункту 2 договору про зміни № 3 до кредитного договору. У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги на порушення Банком вимог п.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в цій частині також є безпідставними.

Оскільки оскаржуваний кредитний договір відповідає вимогам статтей 1048-1052, 1054 ЦК України та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відсутні правові підстави визнання його недійсним. При цьому саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для визнання договору недійсним, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, і у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору можливої зміни курсу гривні України до іноземної валюти, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Посилання в апеляційній скарзі на необхідність зобов'язання ПАТ «Банк «Золоті ворота» зробити перерахунок кредитної заборгованості та розрахунку по ній у відповідності до погодженого до договору Додатку № 4 від 30.11.2011 року та скласти відповідний розрахунок погашення кредиту, у якому відобразити суми: тіло кредиту, відсотки за користування ним( без нарахування комісії), і, враховуючи результати цього розрахунку, зобов'язати Банк повернути їй незаконно стягнуті кошти від продажу іпотечного майна не були предметом розгляду суду першої інстанції ( що не спростовувалося й представником апелянта в судовому засіданні апеляційного суду), тому відповідно до вимог ст.. 303 ЦПК України не розглядаються.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до ст.. 308 ЦПК України для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: