Постанова № 34052343, 07.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 року Справа № 912/887/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.

суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.

секретар судового засідання: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Глазков А.С., довіреність № 214-кр від 22.02.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Турбаї" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2013р. у справі

за позовом приватного акціонерного товариства "Креатив", м.Кіровоград

до відповідача -1 фермерського господарства "Турбаї", с.Виноградове, Цюрюпінський район, Херсонська область,

відповідача-2 приватного підприємства "Альфа-плюс", с.Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область

про стягнення 494 013, 91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Креатив" звернулось до господарського суду Кіровоградської області, в якому просило стягнути солідарно з фермерського господарства "Турбаї" та приватного підприємства "Альфа-плюс" заборгованість в сумі 494031,91 грн., з яких: 436804,38 грн. основний борг та 57209,53 грн. штраф.

02.07.2013 р. позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-плюс", в якій позивач просив суд прийняти відмову від позову в частині стягнення боргу в сумі 494031,91 грн. з приватного підприємства "Альфа-плюс" та стягнути з фермерського господарства "Турбаї" заборгованість в сумі 494031,91 грн., з яких: 436804,38 грн. основний борг та 57209,53 грн. штраф.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на неналежне виконання відповідачем -1 умов договору № С12-1450 від 05.02.2013 р., щодо своєчасної поставки товару.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2013 р. у справі №912/887/13 (суддя Глушков М.С.) позовні вимоги задоволені повністю з підстав доведеності позовних вимог. Відносно ПП "Альфа плюс" провадження у справі припинено.

Не погодившись з даним рішенням, фермерське господарство "Турбаї" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають діючим нормам процесуального та матеріального права, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

07.10.2013 р. представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2013 р. між приватним акціонерним товариство "Креатив" (покупець) та фермерським господарством "Турбаї" (продавець) укладено договір поставки №С12-1450, за умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2012 р. на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до пункту 3.2. договору термін поставки товару - протягом 6 (шести) днів після здійснення передплати покупцем.

Право власності на товар виникає у покупця з моменту фактичного отримання товару (п.3.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору кількість товару, що поставляється за даним договором (залікова вага, визначена шляхом перерахунку на базисні норми показників якості, вказані в п. 2.1 даного договору) - 500 тонн +/- 10% (за вибором покупця). Ціна товару за одну тонну (з показниками якості, вказаними в п. 2.1. (базисні норми)) складає 4450,00 грн. за одну тонну, в т.ч. ПДВ. Орієнтовна сума договору склала 2525000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктами 5.1. та 5.2. договору сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах 100% передоплати від розміру, вказаного в п. 4.1. цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури. Остаточний розрахунок між сторонами (доплата покупцем або повернення передплати продавцем) здійснюється протягом 10 банківських після фактичного отримання товару та документів передбачених п.п. 3.7., 3.8. договору.

На виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 2525000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №409 від 12.02.2013 р.

Фермерське господарство "Турбаї" в період з 14.02.2013 р. по 28.02.2013 р. поставило товар з порушенням строку поставки та не в повному обсязі, а саме: 386,714 тонн насіння соняшника на загальну суму 1952904,69 грн., що підтверджується відповідними накладними.

Сума недопоставленого товару складає 572 095,31 грн.

21.03.2013 р. фермерське господарство "Турбаї" надіслало позивачу лист № 43/03, в якому зазначило, що гарантує здійснити допоставку товару в кількості 113,286 тонн до 15.04.2013 р.

26.04.2013 року між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду №1 до договору №С12-1450 від 05.02.2013 р., якою збільшено кількість товару, що відповідач - 1 має поставити позивачу та зменшено ціну товару, що буде поставлено після 25.04.2013 р. до 4750,00 грн. за 1 тонну.

Згідно видаткової накладної №РН-14 від 28.05.2013 р. відповідач - 1 поставив позивачу 28,770 тонн насіння соняшника на суму 135290,93 грн.

Товар на суму 436 804,38 грн. був недопоставлений.

Частиною 1 статті ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Судом першої інстанції вірно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правилами ст. 530 ЦК України встановлено, що строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач надіслав на адресу відповідача-1 лист вимогу від 05.06.2013 р. за вих. № 303-10 про негайне виконання зобов'язань з поставки насіння соняшнику або повернення грошових коштів в суму 436 804,38 грн.

Факт надіслання позивачем вказаної вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінній лист з поштовим відбитком та підписом працівника зв'язку, фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта" № 6025 від 07.06.2013 р.

Отже, з урахуванням поштового перебігу, відповідач-1 повинен був виконати вимоги викладені в листі від 05.06.2013 р. за вих. № 303-10 у строк до 18.06.2013 р.

Оскільки, відповідач-1 у встановлений ч.2 ст.530 ЦК України семиденний строк допоставку товару не здійснив, суму попередньої оплати не повернув, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 436 804,38 грн.

Пунктом 6.6. договору сторони погодили, що за недотримання терміну поставки/недопоставку/непоставку товару продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, встановивши факт недотримання відповідачем-1 строку поставки, суд першої інстанції правомірно стягнув з нього штраф у розмірі 57209,53 грн.

Частиною 1 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

05.02.2013 року між позивачем (кредитор) та ПП "Альфа-плюс" (поручитель) укладено договір поруки №05/02/2013, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання ФГ "Турбаї" (боржник) зобов'язань за договором поставки товару (насіння соняшнику) №С12-1450 від 05.02.2013 року, укладеним між кредитором і боржником та/або грошовим зобов'язанням відповідно до гарантійного зобов'язання боржника (п. 1.1. договору поруки).

Поручитель зобов'язався виконати за боржника зобов'язання перед кредитором протягом трьох днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання договору поставки №С12-1450 від 05.02.2013 року боржником (п. 1.3 договору поруки).

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції, позивач відмовився від позову відносно відповідача-2, тому господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

В силу статті 554 ЦК України, кредитор, за загальним правилом, вправі на свій вибір пред'являти позов до боржника або до поручителя, до боржника і поручителя одночасно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Договір поруки №05/02/2013 від 05.02.2013р. є дійсним, а тому позивач мав право за своїм вибором подати позов за місцезнаходженням одного із солідарних відповідачів - приватного підприємства "Альфа-плюс".

Крім того, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Положеннями ч. 3 ст. 17 ГПК України передбачено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Таким чином, твердження скаржника щодо порушення господарським судом правил підсудності є помилковим.

Посилання скаржника на відсутність акту звірки розрахунків безпідставне, оскільки цей акт не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції, а є лише документом бухгалтерської звірки обліку операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Турбаї" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2013 р. у справі № 912/887/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 10.10.2013 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді П.П.Павловський

І.М.Науменко