Ухвала суду № 34052220, 09.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________

У Х В А Л А

"09" жовтня 2013 р. Справа № 923/97/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., при секретарі Джафаровій М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дудкіна Р. А. про зняття арешту з майна боржника у справі

за заявою: Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

до боржника: фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, м. Херсон

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора - не прибув;

за участю ліквідатора боржника - Дудкіна Р. А. (свідоцтво НОМЕР_2 від 24.04.2013р.).

Ухвалою від 12.02.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, визнано безспірні вимоги ДПІ у м. Херсоні, вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у зв'язку з чим заборонено боржнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 приймати рішення щодо ліквідації а також відчужувати основні засоби та предмети застави, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду від 27.02.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рябець Олександра Михайловича, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута і забезпечити виконання вимог, передбачених ст.ст. 41-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з поданням ліквідаційного балансу до суду.

Ухвалою суду від 06.06.2013р. повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Рябець О. М. припинено та призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 арбітражного керуючого Дудкіна Р. А., якого зобов`язано здійснити ліквідаційну процедуру боржника.

09.07.2013р. до суду звернувся ліквідатор банкрута із клопотанням про зняття арешту з майна боржника.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2013р. розгляд заявленого ліквідатором боржника клопотання було призначено на 18 липня 2013р.

В подальшому, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався, про що було винесено відповідні ухвали господарського суду. Ухвалою від 12.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2013р.

Ліквідатор боржника в судове засідання прибув.

Ініціюючий кредитор, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дудкін Р. А. в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про зняття арешту з майна боржника в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора боржника, суд -

в с т а н о в и в:

Провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 порушено ухвалою господарського суду від 12.02.2013р. за заявою кредитора ДПІ у м. Херсоні.

Постановою господарського суду від 27.02.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рябець Олександра Михайловича, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута і забезпечити виконання вимог, передбачених ст.ст. 41-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з поданням ліквідаційного балансу до суду.

Ухвалою суду від 06.06.2013р. повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Рябець О. М. припинено та призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 арбітражного керуючого Дудкіна Р. А., якого зобов`язано здійснити ліквідаційну процедуру боржника.

09.07.2013р. до суду звернувся ліквідатор банкрута із клопотанням про зняття арешту з майна боржника.

Обґрунтовуючи клопотання ліквідатор в судовому засіданні зазначив, що, здійснюючи свої повноваження в ліквідаційній процедурі, він стикнувся з перешкодами в реалізації своїх прав в частині формування ліквідаційної маси та реалізації майна банкрута, оскільки, незважаючи на винесення 27.02.2013р. господарським судом постанови про визнання банкрутом боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться записи щодо обтяження рухомого майна банкрута, що є порушенням вимог статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Підкреслив, що під час здійснення ліквідатором обов'язків щодо задоволення вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів, а тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора боржника, суд встановив наступне.

Статтею 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

За приписами ч.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Постановою господарського суду від 27.02.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців і призначено ліквідатора банкрута, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута і забезпечити виконання вимог, передбачених ст.ст. 41-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з поданням ліквідаційного балансу до суду.

Пунктом 11 даної постанови скасовано арешт, накладений на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та інші обмеження по розпорядженню майном боржника і визначено, що накладення нових арештів або інших обмежень по розпорядженню майном банкрута не допускається, оскільки згідно з вимогами статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина визначені ст. ст. 90 - 92 розділу VІІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у розділі VІІ, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, крім іншого, законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 90-92 Закону).

Спеціальне регулювання відносин даної категорії юридичних осіб полягає в тому, що при їх банкрутстві застосовуються норми розділу VІІ Закону, а загальні норми Закону застосовуються субсидіарно - в частині, що не врегульована даним розділом, а також у випадках, прямо зазначених в Законі.

За приписами статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя у справах про банкрутство шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал та постанов.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийнята господарським судом у справі про банкрутство, набирає законної сили з моменту її прийняття.

Відповідно до приписів статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута тощо.

Статтею 42 вказаного Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Частина 4 статті 42 Закону встановлює, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси, і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Згідно приписів статті 44 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута.

Так в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Дудкіним Р.А. на виконання вимог Закону, з метою вжиття заходів щодо формування ліквідаційної маси банкрута було виявлено, що майнові активи банкрута обтяжені рядом заборон відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №41124425 від 03.07.2013р. (а.с.135-136).

Ліквідатор боржника звернувся з відповідним клопотанням про вилучення записів щодо обтяжень майна банкрута до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського РУЮ у м.Херсоні та Херсонської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, проте дані клопотання залишились без належного реагування, що і спонукало ліквідатора звернутись до господарського суду із заявою про скасування обмежень на нерухоме майно банкрута.

Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Юридичний факт банкрутства особи вводить відносно банкрута новий правовий режим, який регулюється спеціальним Законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги якого розповсюджуються на усіх учасників суспільних відносин, що стосуються прав і обов'язків боржника-банкрута. Права та інтереси банкрута і кредиторів у справі реалізуються через ліквідатора, який для їх забезпечення має право подати відповідні заяви (клопотання) до органів та осіб, що наклали арешти чи заборони на майно боржника-банкрута, які, в свою чергу, зобов'язані їх скасувати (припинити, анулювати, зняти, погасити тощо).

Оскільки Закон прямо забороняє накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута після винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, то накладення арештів і заборон відносно майна боржника-банкрута в період ліквідаційної процедури є неправомірним (незаконним).

Постанова господарського суду Херсонської області від 27.02.2013р. у справі № 923/97/13-г та факт банкрутства, який нею встановлений, для осіб, які наклали арешти або заборони на майно боржника, визнаного банкрутом, є правозмінюючим юридичним фактом, наслідком якого є скасування за заявою ліквідатора арештів та інших заборон, що накладені на майно банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в тому числі і на майно фізичної особи ОСОБА_2, будь-якими органами (судами, нотаріусами, органами виконавчої служби тощо), що їх наклали (вчинили).

З огляду на викладене суд зауважує, що перебування майна, яке має бути включене до складу ліквідаційної маси банкрута, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та суперечить приписам статті 38 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів з послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Порядок реєстрації виникнення, зміни, припинення обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830 та Інструкцією про порядок ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004р. №73/5.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно з положеннями п.6 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду. Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі - заява) підписує обтяжувач.

Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено складання судом запитів за будь-якими формами або інших заяв, оскільки процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є, в свою чергу, обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал).

Відповідно до статті 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Ст. 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, всі арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута підлягають скасуванню, що, з урахуванням зазначених вище обставин справи, на думку господарського суду, є підставою для винесення відповідного судового рішення. (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд, зокрема, в постановах від 13.11.2012 року у справі №Б19/311-08/13, від 14.11.2012 року у справі №44/440-б.)

За викладених обставин суд вважає клопотання ліквідатора в частині скасування арешту рухомого майна боржника, накладеного постановою ВДВС Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні від 14.06.2012р. №33020406 та зобов'язання Херсонської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення даного обтяження обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання ліквідатора в цій частині, суд зазначає, що норми статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом та заборони накладання нових арештів в ліквідаційній процедурі, мають імперативний характер і не передбачають отримання додаткових процесуальних документів для її реалізації.

Що стосується клопотання ліквідатора в частині скасування обтяження (застава рухомого майна), накладеного на рухоме майно боржника, а саме транспортний засіб DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3, суд зазначає наступне.

Як слідує з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис 1 - а.с.135-136), обтяження щодо транспортного засобу накладено на підставі договору займу від 02.06.2011р. №1710, тип обтяження - застава рухомого майна, обтяжувач - ОСОБА_5, м.Херсон.

Як вже зазначалось, відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси, і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Проте, станом на день розгляду справи ліквідатором не надано до суду обґрунтованого клопотання та відомостей щодо звернення заставного кредитора із заявою про визнання його вимог а також згоди останнього на реалізацію заставного майна з метою погашення кредиторських вимог. Також ліквідатором не доведено, що дане майно перебуває в заставі з підстав, пов'язаних із здійсненням боржником підприємницької діяльності.

У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що клопотання ліквідатора в частині скасування обтяження (застава рухомого майна), накладеного на рухоме майно боржника, а саме транспортний засіб DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3, підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 38, 40, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Клопотання ліквідатора боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. про скасування арешту з майна боржника задовольнити частково.

2. Скасувати арешт рухомого майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та заборону на його відчуження, накладені постановою Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні про накладення арешту від 14.06.2012р. №33020406.

3. Зобов'язати Херсонську філію Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (73000, м.Херсон, пр.Ушакова, 2 оф.333) вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис 2, вид обтяження: публічне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстровано: 26.06.2012 за №12665329 реєстратором: Херсонська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (73000, м.Херсон, пр.Ушакова, 2 оф.333), підстава обтяження: постанова про накладення арешту, 33020406, 14.06.2012, відділ ДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні, д/в Куриленко, об'єкт обтяження: все рухоме майно, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні, код 34906677, 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Р.Люксембург,7, боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, термін дії: 26.06.2017, додаткові дані: все рухоме майно в межах суми боргу (466009,11 грн.).

4. Клопотання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. в частині скасування обтяження (застава рухомого майна), накладеного на рухоме майно боржника, а саме транспортний засіб DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3, залишити без розгляду.

5. Дану ухвалу надіслати:

- ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні, Херсонській філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - до виконання;

- кредиторам, ліквідатору Дудкіну Р.А. - до відома.

Ухвала господарського суду набрала законної сили з дня її прийняття - 09.10.2013р. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом одного року від дня його видачі.

Ухвала відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою до виконання на всій території України і виконується в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Суддя М.Б. Сулімовська