Рішення № 34052038, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 914/3291/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Агротехнології», с. Червона Поляна, Херсонська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім», с. Нагоряни, Львівська область;

про: стягнення 65 240 грн. 63 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 27.08.2013 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Агротехнології» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» про стягнення 65 240 грн. 63 коп. Розгляд справи призначено на 10.09.2013 року.

У судове засідання 10.09.2013 року сторони явки представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. враховуючи неявку представників сторін, судом відкладено розгляд справи на 02.10.2013 року.

У судовому засіданні 02.10.2013 року представник позивача вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконав. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив. Судом оглянуто оригінали документів, поданих представником позивача. Розгляд справи відкладено на 09.10.2013 року.

У судовому засіданні 09.10.2013 року представник позивача не з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про часткову сплату боргу та про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань не подавав.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.10.213 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки. Приватне підприємство «Агротехнології» (надалі по тексту рішення - позивач, продавець згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець згідно з договором) про стягнення 65 240 грн. 63 коп. заборгованості, з яких 58 248 грн. 00 коп. основна заборгованість, 349 грн. 49 коп. інфляційні втрати, 2 038 грн. 68 коп. 3 % річних та 4 604 грн. 46 коп. пеня.

На виконання договору поставки, укладеного між сторонами, продавець передав у власність покупцеві продукцію, вказану у специфікації, відповідно виконав свій обов'язок.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті продукції належним чином, розрахувався частково, чим порушив положення п. 5.3 договору поставки.

Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 03.05.2012 року сторони уклали договір поставки продукції № 03/05-2012 (надалі по тексту рішення - договір), згідно з п. 1.1 якого, продавець (позивачу справі) зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідачу у справі) продукцію, вказану у специфікації, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах, в порядку і в строки, визначені цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору продукцією є соя, сорт «Валюта» у кількості 20 тонн загальною вартістю 138 540 грн. 00 коп., ПДВ в розмірі 27 707 грн. 00 коп.

Пунктом 5 договору сторони визначили ціну і загальну вартість продукції, а саме 100 % передоплата продукції проводиться покупцем протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору, але не пізніше 10 травня 2012 року. Відвантаження товару продавцем здійснюється протягом 10 робочих днів після отримання передоплати, із забезпеченням доставки не пізніше 20 травня 2012 року. Обов'язок по оплаті продукції вважається виконаним покупцем у день надходження 100 % передоплати на розрахунковий рахунок продавця. Протягом 10 днів з моменту отримання передоплати продавець зобов'язаний здійснити поставку продукції, визначену п. 1.3 договору. Днем поставки вважається дата передачі продукції покупцю, вказана в накладних про передачу продукції, підписаних уповноваженими представниками сторін. У момент передачі продукції продавець зобов'язаний представити покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, податкову накладну, документи, передбачені п. 2.2 договору.

Як підтверджується видатковою накладною № РН-0000112 від 03.05.2012 року, позивач передав, а покупець прийняв товар на суму 166 248 грн. 00 коп., що і передбачалося договором. Отже, позивач виконав свій обов'язок у повному обсязі.

Обов'язок покупця по оплаті отриманої продукції виконаний неналежним чином, так як згідно з банківськими виписками за 13.07.2012 року та 07.08.2012 року відповідач розрахувався частково, здійснивши платежі на 50 000 грн. та 58 000 грн., тобто на загальну суму 108 000 грн. Відтак несплаченою залишилась сума 58 248 грн. 00 коп.

Станом на 08.05.2013 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків за 01.01.2012-08.05.2013 року на суму 58 248 грн. 00 коп.

Після звернення позивача до суду відповідачем здійснено часткове погашення боргу у розмірі 20 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку 2600666632 за 01.10.2013 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Сторони, уклавши договір поставки, визначили взаємні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5.3 договору відповідач повинен був здійснити остаточну оплату до 10.05.2012 року. Як встановлено судом вище, відповідач здійснив лише часткову оплату, у зв'язку з чим з 11.05.2012 року покупець вважається таким, що прострочив зобов'язання.

Враховуючи часткову сплату заборгованості у розмірі 20 000 грн. після порушення провадження у справі, станом на момент вирішення справи сума заборгованості становить 38 248 грн. Предмет спору в частині стягнення 20 000 грн. відсутній, тому у відповідності з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження в цій частині.

Відтак, враховуючи досліджені обставини справи і встановлені вище факти, суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 38 248 грн.

Стосовно стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Договором (п. 7.2 договору) сторони визначили сплату пені за кожен день прострочення до повного виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором. Здійснивши перерахунок суми пені у відповідності до вимог законодавства, врахувавши розмір облікової ставки НБУ, визначивши момент виникнення прострочення, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення пені в розмірі 4 251 грн. 31 коп.

Крім цього, ст. 625 Цивільного кодексу України перебачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дані положення, позивач просить стягнути 349 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 2 038 грн. 68 коп. 3 % річних. Судом здійснено перерахунок вказаних сум і встановлено, що стягненню підлягають 2 036 грн. 68 коп. 3 % річних.

При розрахунку інфляційних втрат позивач не врахував наявність дефляційних процесів, що передбачено абз. 2 ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, а саме, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення 349 грн. 49 коп.

Судом встановлено факт порушення відповідачем вимог договору, зокрема п. 5.3 договору, і достатність підстав для задоволення позовних вимог позивача частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.-ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» (81132, Львівська обл., Пустомитівський район, село Нагоряни, вул. Тургенєва, будинок 72, код ЄДРПОУ 37870455) на користь Приватного підприємства «Агротехнології» (74641, Херсонська обл., Горностаївський район, село Червона Поляна, вул. Леніна, будинок 27, код ЄДРПОУ 32051868) 38 248 грн. основного боргу, 4 251 грн. 31 коп. пені, 2 036 грн. 68 коп. 3 % річних і 1703 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 353 грн. 15 коп. пені, 349 грн. 49 коп. інфляційних втрат і 2 грн. 3 % річних.

В частині стягнення 20 000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 11.10.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв